Хроніка війни в Україні. 21 серпня: «Денацифікація ворога під землею»

У вівторок представник Пентагону заявив, що Міністерство оборони США може підтвердити, що Москва перекидає підкріплення в Курську область для захисту від вторгнення України в російський регіон, яке триває вже два тижні.

На черговому брифінгу Міністерства оборони генерал Патрік Райдер відмовився відповідати на запитання, чи прибувало це підкріплення з фронтів на сході України чи з Росії, але зазначив, що Кремль «справді намагається впоратися» з раптовим наступом ЗСУ».

«Однак, загалом, Росії дуже важко це робити, і ви продовжуєте бачити певні успіхи України», – сказав Райдер.

Минулого тижня CNN цитувала анонімні військові джерела, зазначаючи, що «знайомі із західною розвідкою заявили, що Кремль, вочевидь, наразі не перекидає краще навчені війська з українських фронтів для захисту від вторгнення на Курщині. Збройні сили та адміністрація США уникають публічних коментарів щодо особливостей нещодавнього наступу Києва на російській території, зазначаючи лише, що російське командування, схоже, перекидає «тисячі військових».

«Для нас очевидно, що Путін і російські військові перенаправляють деякі ресурси, деякі підрозділи в бік Курської області, щоб нібито протистояти тому, що українці роблять, але це не означає, що Путін відмовився від військових операцій у північно-східній частині України чи навіть на південному напрямку, зокрема Запорізькому. На цій частині фронту досі ведуться активні бої», – сказав речник нацбезпеки Джон Кірбі на брифінгу в Білому домі.

Водночас у вівторок у Пентагоні повідомили, що 24-е засідання Контактної групи з питань оборони України, відомої як «Рамштайн», відбудеться 6 вересня на однойменній базі ВПС США в Німеччині.

13 червня відбулась остання конференція групи Рамштайн, до якої входять представники оборонних відомств із понад 50 країн. Вона була зосереджена насамперед на посиленні протиповітряної оборони України.

Очолить зустріч міністр оборони США Ллойд Остін.

Москва викликала заступника посла США для відповіді на звинувачення в незаконному перебуванні американських журналістів і ймовірних найманців на Курщині

У вівторок Москва заявила, що викликала заступника голови місії США в Росії Стефані Холмс, щоб та відповіла на запитання про журналістів, які «незаконно» проникли до Курської області, щоб висвітлювати поточну ситуацію в регіоні. Москва також звинуватила США в участі американських найманців у бойових діях у цьому регіоні.

У російському міністерстві закордонних справ заявили, що будуть притягати до відповідальності журналістів, які в'їхали в Росію на автомобілях, за кермом яких були українські військові, але не уточнили, про які саме ЗМІ йдеться. Десятки американських журналістів, починаючи від CNN і закінчуючи інформаційними службами та Kyiv Post, мали там кореспондентів, які повідомляли про перебіг українського наступу.

МЗС РФ висунуло аналогічні звинувачення журналістам італійського державного мовника RAI.

У заяві міністерство також висунуло звинувачення в тому, що громадяни США воюють на Курщині, заявивши, що є «докази участі американських приватних військових компаній на боці Збройних сил України під час їхнього вторгнення на територію Російської Федерації». Однак міністерство не конкретизувало ці докази.

Будапешт знову ображає Брюссель, відмахуючись від прохань пояснити, чому пом’якшує обмеження на в’їзд для росіян

Кінцевий термін, до якого Угорщина мала пояснити Європейському Союзу своє рішення щодо прискореного розгляду заяв на отримання віз з Росії та Білорусі, закінчився в понеділок, і представники ЄС незадоволені.

Раніше цього місяця комісар ЄС із внутрішніх справ Ілва Йоханссон звернулася до уряду Угорщини з проханням пояснити нещодавнє пом’якшення міграційних обмежень, які спрощують росіянам і білорусам в’їзд до країни для роботи, дозволяючи їм залишатися в країні протягом двох років з можливістю трирічного подовження.

У вівторок Йоханссон попередила Будапешт, що «такі схеми мають бути ретельно збалансовані, щоб не поставити під загрозу цілісність спільної території без внутрішнього прикордонного контролю та належним чином розглянути потенційні наслідки для безпеки».

Країни Шенгенської зони, де однією з 29 членів є Угорщина, висловили занепокоєння тим, що російські громадяни, які мають намір здійснювати спонсоровану Кремлем діяльність (зокрема шпигунство та диверсії), можуть легко потрапити в їхній безмитний союз і діяти там без нагляду.

Вже понад рік прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан є скалкою в оці Брюсселя – цей правий лідер, дружній до Кремля, регулярно відмовлявся фінансувати оборону України. Декілька представників ЄС навіть поставили питання про членство Угорщини в Євросоюзі.

Раніше цього місяця верховний представник ЄС з внутрішніх справ назвав Росію «загрозою безпеці» для Європи, додавши, що «нам потрібно більше, а не менше пильності. Надання потенційним російським шпигунам і диверсантам легкого доступу до ЄС підірвало би безпеку всіх нас».

ЗСУ вдарили «Молотом» по російському підземному бункеру на Курщині

У вівторок Командувач ПС ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук повідомив, що український винищувач уразив російський підземний бункер у Курській області керованою авіабомбою AASM Hammer [англ. «Молот»].

Олещук опублікував відео удару в соцмережах, зазначивши, що винищувач «денацифікує підземний ворожий пункт управління керованою авіабомбою AASM Hammer».

Далекобійна бомба Highly Agile Modular Munition французького виробництва привернула увагу наприкінці червня, коли у вірусному відео стверджувалося, що «Молот» був задіяний проти російської цілі поблизу прикордонного села Нехотєєвка в Бєлгородській області Росії.