Після масованих ракетних ударів Росія оприлюднює дезінформаційні наративи, аби спровокувати розкол серед українців, повідомили в Центрі протидії дезінформації при РНБО України.
Які дезінформаційні наративи поширює Росія на тлі масованих ракетних ударів
"Пропаганда РФ одночасно з ракетними та дроновими ударами по Україні здійснює дезінформаційні атаки. Центр фіксує поширення ворогом ряду дезінформаційних та маніпулятивних наративів", – пояснили в ЦПД.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Серед неправдивих наративів можна помітити такі:
- влада України нібито прибрала з тилу майже усю ППО, яку тепер використовує для підтримки "курської авантюри", через що РФ безперешкодно влучила по всіх цілях.
- Україна буцімто економила ППО, щоб виправдати розкрадання коштів, виділених на відновлення енергосистеми;
- відповідальність за сьогоднішню атаку лежить на українській владі, яка нібито спровокувала РФ, коли почала наступ на Курщині й начебто зірвала переговори про відмову від ударів по енергетичних об’єктах.
У Центрі наголосили, що всі такі наративи не мають нічого спільного з реальністю, а створені вони для розколу в суспільстві, створення недовіри до влади та поширення панічних настроїв і тривоги.
У Центрі вкотре закликали не піддаватися на маніпуляції ворога.
У ГУР попереджали про підготовку Росією нової інформаційної кампанії проти України
РФ створює нові пропагандистські операції у Європі, спрямовані проти українських біженців.
Що потрібно знати про останні ракетні удари України по Росії
На території Італії ворог своїх поплічників – так званих журналістів з української окупованої території, аби виправдати геноцидну війну проти України.
Антиукраїнська кампанія містить презентації різних художніх і документальних книжок про нібито злочини України на території Донецької і Луганської областей.
Кремль звертався до американців та комерційних піар-фірм у РФ для розповсюдження дезінформації про президентські перегони в США у 2024 році.
У Німеччині сформували підрозділ для запобігання російській дезінформації. Цільова група, спільна ініціатива міністерств внутрішніх справ, закордонних справ і юстиції, розпочне роботу з 10 спеціалізованих аналітиків, але потім їхню кількість збільшать до 20, й вони відповідатимуть за моніторинг і аналіз.
