Валерій Цепкало — колишній кандидат у президенти Білорусі 2020 року, перший заступник міністра закордонних справ (1994-1997), посол Білорусі в США (1997-2002), директор Білоруського парку високих технологій (2005-2017).
Дмитро Болкунець – білоруський політолог, автор популярного YouTube-каналу, один з організаторів Форуму демократичних сил Білорусі. Роботи Дмитра були опубліковані в сотнях ЗМІ, переважно російськомовних («Эхо Москвы», «Форбс» тощо), він також давав коментар для The Washington Post.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Яка наразі політична ситуація у Білорусі? Чи стабільна вона?
Дмитро: Режим Лукашенка повністю контролює ситуацію всередині країни. Щодня по всій країні відбуваються арешти та обшуки громадян, які брали участь в акціях протесту та читали опозиційні ЗМІ. В результаті – понад 1500 політв’язнів, близько 900 осіб визнано «терористами». ЗМІ, які критикували політику уряду, ліквідовано. За два роки режим репресіями зміцнив свою владу: люди бояться висловлювати свою думку, кілька сотень тисяч громадян покинули країну з політичних причин.
Як пересічні білоруси ставляться до війни в Україні? Чи підтримують вони російське вторгнення?
Валерій: Опитування, проведені різними аналітичними центрами, показують, що понад 95% громадян проти війни в Україні, а білоруси, що у вигнанні, – усі без винятку.
Дмитро: Я також проводив опитування і отримав схожі результати: у лютому-березні була паніка серед населення, люди скуповували продукти харчування. Зараз ажіотаж спав.
Але російські ЗМІ не мають значний вплив в Білорусі, чи не так?
Дмитро: Одночасно російські та білоруські телеканали мають значний вплив на формування громадської думки в Білорусі. Вони відкрито підтримують дії Росії в Україні. Цікаво, як Лукашенко змінив свою позицію: два роки тому на всіх білоруських державних телеканалах Росія і Путін були ворогами, а зараз пропаганда повністю змінила свою позицію.
Якщо Лукашенко вирішить ввести свої війська в Україну, як ви думаєте, який вплив це матиме на білоруське суспільство?
Валерій: Є ризик, що Лукашенко віддасть наказ білоруській армії воювати проти України. У лютому-березні, коли про це заговорили, в суспільстві була паніка. Владі довелося заперечувати причетність білоруських військових. Необхідно враховувати, до яких наслідків це призведе.
Як ви думаєте, що можуть розвиватися події?
Валерій: Якщо Лукашенко наважиться ввести війська в Україну, це призведе до неминучої загибелі солдат і може спричинити народні повстання по всій країні, особливо в невеликих містах. Невідомо, як вчинить військове керівництво. Лукашенко усвідомлює ці ризики і відкладатиме такий сценарій до останнього.
Чому провалилися масові протести після виборів президента Білорусі 2020 року?
Дмитро: Протести, які відбулися в Білорусі влітку-восени 2020 року, стали результатом системних помилок влади. Варто визнати, що режим Лукашенка та опозиція не були готові до масових протестів. Головною помилкою опозиції було те, що ніхто не взяв на себе відповідальність. Не було політичної сили, яка б оголосила себе тимчасовим урядом і забезпечила ізоляцію Лукашенка.
Гіпотетичне запитання: якби завтра ФСБ/КДБ підірвали будівлю, наприклад, у Мінську, чи повірив би білоруський народ російській пропаганді, що «це була Україна», і приєднався би до війни?
Дмитро: За останні 10 років у Білорусі було багато провокацій, в яких влада звинувачувала Україну. Голова КДБ говорив про якісь джипи та тонни вибухівки, привезені, аби усунути Лукашенка.
Чи дало це якийсь ефект?
Дмитро: Ні, більшість білорусів не вірить у такі історії. У 2011 році в мінському метро стався теракт, який допоміг Лукашенку стримати суспільне невдоволення економічними проблемами та відкрити нове «дипломатичне вікно» в Європу. Багато хто вважає, що до організації теракту причетний старший син Лукашенка. Не можна виключати нових терактів на території Білорусі. Це могло бути зроблено для втягнення білоруської армії у конфлікт з Україною. Але такі дії можуть мати і протилежний ефект.
Як Росія і Лукашенко реагували на протести після виборів 2020 року? Що змінилося?
Дмитро: Від початку виборів у травні 2020 року до кінця липня російські ЗМІ практично не висвітлювали вибори в Білорусі. Лукашенко вважав, що Кремль готує йому заміну, і це було головною темою всіх закритих зустрічей чиновників. Після 9 серпня ситуація значно змінилася. Лукашенко звинуватив у протестах Захід, а Росія почала його рятувати. Для Кремля неприйнятно, щоб народ Білорусі змінював владу шляхом протестів. За два роки підтримуваний Росією режим Лукашенка зміцнив свою владу і потрапив у повну залежність від Москви.
Минуло два роки після протестів. Чи змінилася білоруська опозиція, аби стати більш конкурентоспроможною?
Валерій: На виборах 2020 року головних кандидатів заарештували і не допустили до участі. Тоді три штаби об’єдналися і обрали Світлану Тихановську технічним кандидатом від опозиції. Головними гаслами всієї кампанії були звільнення політв’язнів і нові вибори. Це спрацювало: Лукашенко зазнав поразки. Після 10 серпня 2020 року об’єднаний штаб припинив своє існування. Тихановська виїхала до Литви, її оточували люди не з її команди: усі, хто допомагав у виборах, були відсторонені від неї. За два роки відбулося сегментування опозиції.
І що з цього вийшло?
Валерій: Білоруський демократичний рух сьогодні перебуває в такому стані, що не в змозі стати реальною альтернативою нинішньому режиму: йому притаманні роз’єднаність, відсутність координації та взаємодії. Після серпня 2020 року об’єднаний штаб демократичних сил, який забезпечив поразку Лукашенка на президентських виборах, було де-факто розпущено. Замість нього було створено «Офіс Світлани Тихановської», який фактично є установою однієї людини.
Чому не вдалося реалізувати план?
Валерій: Політичну програму Офісу почали визначати люди, які не брали участь в політичній кампанії 2020 року і навіть не знаходилися на території Білорусі. Утворений замість широкого політичного руху так званий «Офіс СТ» припинив спілкування з учасниками політичної кампанії 2020 року та прагнув витіснити «стару опозицію» з суспільного життя.
У серпні 2020 року у своїй передвиборчій кампанії об’єднаний штаб пообіцяв білорусам можливість проголосувати за свого кандидата на нових чесних виборах через півроку в разі перемоги та усунення диктатора. Зараз людей переконують, що вони проголосували і вийшли на вулиці за «нового лідера». Це різко звужує соціальну базу прихильників змін. Далекий від того, що відбувається в Білорусі, увесь світ сходиться на думці, що «новим лідером» білорусів стане випадкова людина, яка ніколи не брала участь в громадській діяльності. Більшість людей не сприймають її як «нового лідера», яким вона оголосила себе у 2022 році.
У вас є новий план для опозиції – який він?
Дмитро: Учасники Форуму демократичних сил Білорусі виробили стратегію виходу з політичної кризи. Планується створити центр влади, який має взяти на себе відповідальність за Білорусь у перехідний період, а саме: обрати Національну раду Республіки Білорусь, яка стане прообразом парламенту на перехідний період. Це буде єдиний легітимний орган, оскільки вибори до нього будуть прозорими та чесними. У своїй роботі Національна рада суворо дотримуватиметься принципів демократії та свободи слова. Вибори до Національної ради проводитимуться в електронній формі за участю громадян Білорусі всередині країни та за її межами. Також планується створити розвинену електронну платформу, де громадяни Білорусі матимуть змогу вільно і постійно взаємодіяти в різних галузях, як-от політиці, економіці, культурі.
Чим цей план відрізняється від того, який зараз пропонує опозиція?
Дмитро: Досі ніхто в опозиції не запропонував узгодженого плану. Торік Світлана Тихановська пропонувала і обіцяла переговори з Лукашенком і досі не звітувала про результати.
Як ви плануєте об’єднувати опозицію?
Валерій: Об’єднання можливе не навколо лідера, а навколо принципів і цілей. Це стане основою для підготовки виборів до народного парламенту – Національної ради. Ми впевнені, що обрана інституція може бути офіційно визнана міжнародним співтовариством.
Ви думаєте, Путін приєднає Білорусь до Росії?
Дмитро: Де-факто Білорусь перебуває під повним контролем Москви.
Чому Захід має звернути увагу на Білорусь?
Валерій: Вирішення політичної кризи в Білорусі – в інтересах Заходу. Режим Лукашенка загрожує безпеці в регіоні: викрадення літака, міграційна криза, надання білоруської території для нападу на Україну – все це приклади загроз подальшої ескалації ситуації в регіоні.
Дмитро: Ми повинні вжити всіх можливих заходів, аби зупинити війну в Україні.
Оригінал англійською тут
