Все сталося швидко. Звільнення очільника “Укренерго” Володимира Кудрицького анонсували 30 серпня.
Два дні потому міжнародні фінансові установи, які співпрацюють з Україною — Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація (IFC), посол ЄС в Україні та Бізнес-омбудсмен — висловили «серйозне занепокоєння» в офіційному листі прем'єр-міністру України Денису Шмигалю.
Укренерго — державний оператор системи передачі електроенергії, підпорядкований Міністерству енергетики України, але після корпоративної реформи відомство сформувало власну наглядову раду. Основна функція Укренерго — контроль за балансом між виробництвом і споживанням електроенергії в Україні.
«Якщо виробляти занадто багато електроенергії, обладнання виходить з ладу. Якщо споживати занадто багато, обладнання теж виходить з ладу. Завдання Укренерго — створити баланс, коли електроенергія споживається у тій же кількості, що і виробляється», — пояснив виконавчий директор Центру досліджень енергетичної галузі (EIR Center) Олександр Харченко в інтерв'ю Kyiv Post.
Офіційним приводом для звільнення Кудрицького стало незавершене будівництво оборонних споруд на об'єктах високовольтних мереж, що, як повідомили Forbes, призвело до перебоїв у постачанні електроенергії після ракетних ударів Росії 26 серпня.
Цим звільненням були незадоволені автори листа прем’єру, які також нагадали про затримку з завершенням відбору сьомого члена наглядової ради Укренерго. Шість членів ради вже призначені, але інституція досі не укомплектована повністю з 2022 року, хоча процес співбесід було завершено.
«Ми щиро просимо, щоб будь-яке рішення щодо звільнення голови Укренерго враховувало наслідки та було прийняте в повній відповідності до найвищих стандартів корпоративного управління, що включає розгляд повністю укомплектованою та переважно незалежною наглядовою радою», — йдеться в листі.
Проте даремно. У понеділок, 2 вересня, українські ЗМІ повідомили про відставку Кудрицького. Наступного дня члени наглядової ради Укренерго Даніель Доббені та Педер Андреасен оприлюднили заяву, в якій зазначили, що причини звільнення Кудрицького здебільшого політичні, і що вони самі зазнавали політичного тиску.
«Ми твердо переконані, що рішення про дострокове звільнення генерального директора Укренерго є політично вмотивованим, і, згідно з представленим звітом, немає жодних підстав для його звільнення», — написали Доббені та Андреасен.
Сам Кудрицький заявив у своєму пості у Facebook, що перед його звільненням у Telegram-блогах і «деяких медіа» систематично публікувалися «майже ідентичні та необґрунтовані повідомлення, спрямовані на руйнування іміджу компанії».
Чому звільнили Кудрицького
Офіційну версію незавершених оборонних споруд над об'єктами енергетичної інфраструктури Кудрицький спростував. «Рішення наглядової ради щодо мого звільнення не має жодного стосунку до питання захищеності підстанцій «Укренерго», — написав Кудрицький у своєму пості у Facebook.
Він зазначив, що на високовольтних об’єктах Укренерго було збудовано понад 60 антидронових укриттів. «Я представив детальний звіт про кожен об'єкт членам наглядової ради. І члени не мали жодних запитань щодо цього питання», — йдеться у пості.
Укренерго не використало жодної копійки з бюджету України для фінансування цих споруд, оскільки «всі вони були побудовані за міжнародну допомогу». За словами Кудрицького, це не стало панацеєю, але сприяло відновленню передачі електроенергії протягом кількох днів після російських ударів.
Члени наглядової ради Укренерго Даніель Доббені та Педер Андреасен також не критикували проєкт оборонних споруд у своєму листі: «Темп відновлення високовольтних мереж після безпрецедентних ракетних і дронових атак дозволяє компанії повністю виконувати функції оператора енергосистеми».
Українське медіа та Телеграм-канал Monopolist — його заснували колишні редактори Бізнес.Цензор Юрій Винничук і Сергій Головньов — першим попередило про можливе звільнення. Вони пов’язують це рішення з міністром енергетики Германом Галущенком, якого Верховна Рада України призначила на посаду в 2021 році.
Тоді Галущенка запропонували на посаду міністра за пропозицією Офісу Президента. Давид Арахамія, голова парламентської фракції партії «Слуга народу», сказав BBC Ukraine, що Галущенко «неодноразово брав участь у робочих зустрічах щодо ситуації в енергетичному секторі та зарекомендував себе як професіонал».
Галущенко працював у найбільшій державній атомній енергетичній компанії України «Енергоатом». Спочатку він був юристом і працював в Офісі Президента з 1997 по 2010 рік, а потім — у Міністерстві юстиції України, після чого приєднався до «Енергоатому» в 2020 році.
Monopolist повідомляє, що Галущенко хоче взяти під контроль грошовий потік Укренерго обсягом 100 мільярдів гривень (2,4 мільярда доларів США) на рік і фінансову допомогу від західних партнерів у розмірі 1,5 мільярда доларів США, а також можливість закуповувати будівельні ресурси для будівництва енергетичних мереж дешевше, ніж «Енергоатом» та Міністерство інфраструктури України, яке очолював ще один міністр, запропонований Зеленським – Олександр Кубраков.
Бажання Галущенка контролювати Укренерго підтвердило й джерело Kyiv Post, яке раніше працювало в Міністерстві енергетики, але побажало залишитися анонімним. «Укренерго поводилося незалежно, і Міністерству енергетики це не подобалося, що могло викликати заздрість», — сказав він.
Харченко погоджується з цим у своєму коментарі для Kyiv Post: «Галущенко воює з Укренерго та його корпоративним управлінням з 2021 року. Я впевнений, що це ніщо інше, як його спроба повернути контроль над фінансовими потоками компанії».
«Професіонал» із жагою контролювати незалежність Укренерго
8 серпня Укренерго провела конференцію, присвячену децентралізованій енергетиці, на якій представила свої пропозиції щодо того, як стимулювати бізнеси знаходити ресурси для будівництва менших джерел генерації і водночас продавати цю електроенергію Укренерго, щоб усі залишались у прибутку.
На конференції зібралися закордонні та українські представники, а от представники Міністерства енергетики були відсутні.
«Укренерго сформувало успішну систему корпоративного управління, не віддаючи міністру енергетики піар за їхні заслуги», — розповіло джерело Kyiv Post.
У листі до прем’єр-міністра представники міжнародних фінансових інституцій відзначили успішну роботу Укренерго із західними партнерами, зокрема у співпраці з міжнародними фінансовими інституціями та вступом до ENTSO-E — енергетичної системи континентальної Європи, до якої тепер інтегрована енергосистема України.
Укренерго також підготувало енергетичну систему України до відключення від енергосистем Росії та Білорусі для її інтеграції з європейською мережею.
Членство в ENTSO-E допомогло Україні імпортувати електроенергію, починаючи з перших відключень, спричинених російськими ракетними ударами в жовтні 2022 року, коли країні не вистачало ресурсів для покриття своїх потреб.
«Під час повномасштабної війни Укренерго залучила понад 1,5 мільярда євро міжнародної підтримки для відновлення енергосистеми, підтримки ліквідності та будівництва інженерних споруд, — йдеться у заяві членів наглядової ради.
Надання такої величезної суми є прецедентом для будь-якої державної компанії в Україні, оскільки їм зазвичай бракує довіри з боку партнерів. «Жодна інша українська енергетична компанія не отримала стільки коштів від іноземців», — сказав Олександр Паращій, керівник досліджень у Concorde Capital у коментарі для Kyiv Post.
Кудрицький очолив Укренерго у 2020 році, і з того часу державне підприємство має список інших досягнень. У 2021 році Укренерго випустило 5-річні «зелені» облігації та облігації, пов'язані зі сталим розвитком, на суму 825 мільйонів доларів з прибутковістю 6,875 відсотка.
Крім того, Укренерго створило резерви обладнання для енергомереж на випадок знищення їх внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
«Укренерго побудувало систему реагування, яка допомогла ефективно управляти системою під час російських ударів та після них», — сказав Харченко Kyiv Post.
Міністерство енергетики не могло похвалитися такими результатами. Незабаром після ударів 26 серпня народний депутат Ярослав Железняк звинуватив Галущенка у публічній брехні перед парламентарями, коли Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що енергоблок 2 на Південноукраїнській атомній електростанції тимчасово було зупинено через проблему з трансформатором на відкритій розподільчій підстанції на 330 кВ.
Це спричинило відключення електроенергії в Україні майже на сім годин після російських атак, оскільки енергосистема мала обмежені ресурси для відновлення електропостачання. Але, за словами Железняка, Галущенко раніше повідомив, що ця інформація є неправдивою.
Железняк також повідомив у своєму блозі про системну корупцію у закупівлях «Енергоатома» — ціни можуть бути вищими на мільйони гривень. Українські парламентарі не хотіли голосувати за будівництво двох ядерних реакторів на Хмельницькій атомній електростанції та виступили проти ідеї відновлення з нуля занедбаної Чигиринської атомної електростанції.
«Вкладати зараз мільярди в один об’єкт, від якого залежать мільйони українців одночасно, — це iдioтизм і шкiдництвo. Нова АЕС — це зручна ціль для російських ракет та дронів», — написала депутатка Інна Совсун на своїй сторінці у Facebook.
Ідеї Галущенка, однак, не здаються такими, що турбують Офіс Президента. Як і скандал навколо ще одного зруйнованого корпоративного управління в державній компанії — те, у що західні партнери вклали свої гроші та зусилля, не кажучи вже про зусилля команди Укренерго.
«Наша система захисту спрацювала, але є серйозні пошкодження нашої енергосистеми. Наші енергетики та спеціалісти аварійних служб борються, я дуже вдячний їм», — підкреслив Зеленський під час своєї останньої пресконференції 28 серпня.
