Повідомляється, що 28 серпня Єреван нібито підписав контракт ыз Європейською Комісією на 210 мільйонів євро на постачання Києву 152-мм артилерійських і танкових снарядів радянських часів, а також систем ППО.
За інформацією з відкритих джерел і соціальних мереж, на початку вересня Вірменія фактично була в процесі передачі Україні майже всіх своїх засобів протиповітряної оборони через порти Грузії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Угода стала можливою після візиту до Вірменії президента Франції Емманюеля Макрона в лютому. Цього місяця Макрон має ще раз приїхати до Єревана. Як результат, Вірменія замість переданих Україні систем нібито має отримати сучасну французьку зброю, зокрема, переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) «Містраль», самохідні гаубиці «Цезар» і радарні системи.
Хроніка війни в Україні. 21 листопада: «Ми здатні та можемо відповісти»
Яке озброєння Вірменія передала Україні - що відомо
За інформацією з Росії та Азербайджану, серед систем, які Вірменія передає Україні:
- С-300 - зенітно-ракетні комплекси великої дальності
- 9К37 Бук - зенітно-ракетні комплекси середньої дальності
- 9K330 Тор - зенітно-ракетний комплекс малої та середньої дальності
- 9K33 Оса - маловисотна тактична ракета «земля-повітря» малої дальності
Крім того, є припущення, що Вірменія надасть Україні тактичні ракети малої дальності 9К79 Точка (Точка-У) зі звичайними осколковими або касетними боєголовками.
Деякі аналітики вважають, що головним мотивом такого кроку з боку офіційного Єревана стало як фактичне цькування з боку Росії, так і бажання допомогти Україні.
Вірменія не союзник Росії у війні проти України
У лютому цього року вірменський премʼєр-міністр Нікола Пашинян наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України в лютому 2022 року Вірменія не була та не є союзницею Росії.
Прем'єр зазначив, що від самого початку вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року він говорив, що Вірменія не може стояти пліч-о-пліч із Москвою як союзник.
Відносини Єревана з Москвою постійно погіршувалися після 44-денної Другої Нагірно-Карабахської війни 2020 року, в яку Росія не втрутилася, та погіршилися ще більше після того, як російські миротворці не змогли запобігти захопленню Азербайджаном сепаратистської держави Арцах у вересні 2023 року та вигнанню з країни її вірменської меншини.
У листопаді 2023 року Вірменія ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС). Втім, з того часу прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян намагався налагодити відносини, погодившись взяти участь у саміті БРІКС у Росії та утримавшись від критичних зауважень щодо Росії.
Він також не заявив про підтримку заклику США та європейських країн від 5 вересня створити спеціальний міжнародний трибунал для розгляду «злочину агресії проти України» Росії.
Зараз у цьому контексті лишається спостерігати за тим, як Кремль відреагує на такі дії свого колишнього союзника.
