12 вересня у Києві відбулася дискусійна панель на тему “Множинне громадянство: можливості й ризики”, організована за ініціативою Світового конгресу українців (СКУ) та Медіацентру "Україна".
До обговорення приєдналися президент СКУ Павло Ґрод, перша заступниця голови Державної міграційної служби Ірина Ковалевська, народні депутати Володимир Вʼятрович («Європейська солідарність») та Соломія Бобровська (“Голос”).
Множинне громадянство: можливості й ризики - думки експертів
Одним з наскрізних питань дискусії стала проблема повернення та залучення до післявоєнної відбудови українців, які виїхали за кордон.
Закон про множинне громадянство може допомогти їм не втратити зв'язок з Україною та сприяти її розвитку, навіть перебуваючи за тисячі кілометрів.
Також ухвалення закону з пунктом про можливість подвійного громадянства допоможе українцям вільно перебувати за кордоном поки триває війна.
"Дуже важливо, щоб ми думали про повернення українців, як їх не загубити та підтримувати. Це потрібно, бо є дуже багато українців у країнах, закони яких потребують взяти громадянство після тривалого перебування.
Ми не хочемо, щоб українці обирали, оскільки вони, на жаль, можуть втратити українське", - зазначив президент СКУ Павло Ґрод.
Як пояснила заступниця голови Державної міграційної служби Ірина Ковалевська, ухвалення законопроєкту це перший етап для запровадження в Україні множинного громадянства.
"Відповідно до ініційованих президентом України законопроєктів, змінюються лише певні умови в набутті українського громадянства. Реформування такого інституту це комплекс законопроєктів, які будуть його координувати", - зазначила вона.
Як варто змінити законопроєкт
На думку нардепа Володимир В'ятровича, до створення форми і змісту законопроєкту про множинне громадянство варто залучити українську громадськість і особливо українські діаспори за кордоном.
Україна, на жаль, вповзає у демографічну кризу і множинне громадянство може допомогти це покращити
В'ятрович зазначив, що закон про множинне громадянство може бути інструментом вирішення проблем українців за кордоном та може стати частиною механізму їхнього повернення.
Він вважає, що варто створити список країн, які підпадатимуть під спрощену систему отримання другого громадянства.
Такий список був у першому законопроєкті, ініційованому президентом у січні 2024 року. Однак у другому законопроєкту, поданому у липні, такого списку немає.
Ірина Ковалевська зазначила, що перелік країн суттєво допоміг би для родин, які виїхали закордоном і не хочуть відмовлятися від громадянства України.
Українська діаспора повинна мати можливість долучитися до відбудови України у різних сферах. Майже половина українців зараз живе закордоном, цей закон допоможе їм. Ми, як європейська країна маємо мати один клас народу
Також експерти зійшлись на думці, що у законопроєкті повинні обов'язково бути пункти про
- іспити для набуття громадянства (оптимальний варіант на думку експертів - іспити з української мови та українознавства)
- врегулювання набуття громадянства для українців, які народились закордоном
- запобіжники для тих, хто хоче отримати громадянство України за правом походження, для іноземних військових тощо
- можливість займати державні посади особами з подвійним громадянством.
Нардепка Соломія Бобровська вважає, що наявні законопроєкти щодо множинного громадянства сирі та потребують допрацювання, зокрема, щодо забезпечення безпеки.
Вона вважає, що законопроєкт варто винести на широкий розгляд усім партій та ретельно вивчити всі подробиці.
"Питання множинного громадянства сире, воно викличе масу питань після першого розгляду. Законопроєкти потребують залучення громадськості, зокрема, української діаспори", - зазначила Бобровська.
Серед ризиків ухвалення такого типу громадянства Володимир В'ятрович назвав земельні афери. Він вважає, що з цього боку також варто розглянути законопроєкт.
Законопроєкти про множинне громадянство в Україні - що відомо
8 серпня Президент Володимир Зеленський виніс на розгляд парламенту другий проєкт закону про множинне громадянство.
У документі зазначено спрощення порядку набуття громадянства України та вдосконалення регулювання правового статусу іноземців і людей без громадянства, які проходять або проходили військову службу за контрактом у ЗСУ, ДССТ, НГУ або одружені з такою людиною чи є її дитиною.
6 лютого Комітет Верховної Ради з прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин підтримав законопроєкт президента України про множинне громадянство.
22 січня ініціатива президента оприлюднена на сайті українського парламенту під назвою "Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав та порядку набуття та припинення громадянства України" та отримала статус невідкладної.
Своїм законопроєктом Зеленський пропонує визначити держави, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України за спрощеною процедурою. До цього списку увійшли 33 країни.
Документ, зокрема, удосконалює правове регулювання питань щодо статусу іноземців та осіб без громадянства, "які у складі ЗСУ, інших утворених відповідно до законодавства формувань, беруть участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України".
Законопроєкт передбачає визначення категорії осіб, які подаватимуть зобов’язання припинити іноземне громадянство для набуття громадянства України.
Також мають оновитися категорії осіб, які не можуть отримати громадянство України:
- особа, яка засуджена в Україні за тяжкий злочин;
- особа, яка вчинила злочин у іншій державі, який в Україні вважається тяжким.
- особа, яка загрожує національним інтересам та безпеці, охороні громадського порядку, суверенітету і територіальній цілісності України.
До проєкту закону винесені підстави щодо позбавлення українського паспорта. Його можна втратити людина якщо:
- громадянин України добровільно набув громадянство держави, яка визнана ВРУ країною-окупантом, країною-агресором або невизнаною державою (псевдокраїною);
- повнолітній громадянин України використовує паспорт іноземної держави. Це є створення загроз національній безпеці та/або національним інтересам України;
- людина, яка отримала громадянство України, подала неправдиві відомості, підроблені документи або приховувала суттєві факти, за якими не надають громадянство;
- громадянин України, який проходив військову службу за контрактом у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
- в суді оголосять обвинувальним вирок стосовно осіб засуджених в Україні за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
- якщо громадянин України бере участь у збройній агресії проти України в складі збройних формувань держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.
