ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
РОСІЯ МАЄ БУТИ ВИЗНАНОЮ ДЕРЖАВОЮ-ТЕРОРИСТОМ
Це перша частина ексклюзивного інтерв’ю з Александером Віндманом – підполковником Армії США у відставці, колишнім директором з європейських справ у Раді національної безпеки США.
Віндман родом з Києва, натуралізований громадянин США, кар’єрний офіцер, служив у піхоті, нагороджений медаллю «Пурпурове серце» за поранення, які отримав 2004 року від саморобного вибухового пристрою під час війни в Іраку. У жовтні 2019 року він свідчив перед Конгресом у справі про спроби президента Дональда Трампа впливати на зовнішню політику США хибними наративами про Україну.
Після цього Трамп був підданий імпічменту, і припускають, що рішення Віндмана надати свідчення поставило хрест на його військовій кар’єрі. Книга Віндмана про його роль у скандалі «Трамп-Україна», яка називається «Вся справа у праві» (Here Right Matters), наразі є бестселером.
Віндман приїхав до Києва, щоб оцінити обстановку в Україні та дати українцям зрозуміти, що США й надалі надаватимуть їм необхідну допомогу. Він задіяний у докторській програмі Університету Джонса Гопкінса.
Стефан Коршак – Старший військовий кореспондент Kyiv Post – проходив службу в Армії США як офіцер розвідки. Як професійний журналіст, вів репортажі з п’яти війн, в тому числі з нинішньої, російсько-української. Нижче – перша частина інтерв’ю Коршака з Віндманом.
Ключові тези:
- Всупереч сподіванням, ЗСУ зазнали більше втрат і мають менше сил для наступальних операцій. Їм необхідні ресурси і час для відновлення сил.
- Протягом наступних шести місяців значних змін на фронті не відбудеться, але удари ЗСУ по цілях у російському тилу стануть “кошмаром” для Кремля.
- За три десятиліття ані Демократичні, ані Республіканські адміністрації не скористалися можливостями для реальної підтримки України через марні сподівання на добрі відносини з Росією.
- У цій війні критичне значення матиме логістика.
Коршак: Добрий день! Сьогодні з нами Александер Віндман. Ми поставимо йому кілька запитань. Александере, раді бачити Вас у Києві. І перше запитання таке: що, на Вашу думку, зараз відбувається на лінії зіткнення, яка там ситуація?
Віндман: Дякую, що запросили мене. Відверто кажучи, мені дуже приємно спілкуватися з Kyiv Post. Перш ніж я перейду до цього питання, хочу зазначити: коли я жив тут у 2009-2010 роках, це видання було для мене основним джерелом новин, і я досі слідкую за вашими оглядами.
Однією з причин, чому я тут, є те, що я багато писав про цю війну, про стратегію відносно Росії, допомогу Україні – я знаю про все це з власного досвіду. Я не на фронті, але тут, у Києві, я розмовляю з багатьма людьми, аби переконатися, що не помиляюсь у своїх оцінках і стратегіях, які пропоную публічно або за лаштунками, тому що багато спілкуюся з Конгресом. Я контактую з Білим домом, іншими департаментами та агенціями, тому важливо надати найоб’єктивніше бачення того, що відбувається.
Зважаючи на це, я все ще роблю деякі висновки, але я мав трохи оптимістичніше уявлення про те, як Україна повертатиме свої території. Хоча ЗСУ впорались блискуче. Багато в чому уряд, політичне керівництво ведуть дуже ефективну боротьбу, адже ця війна має й політичне забарвлення.
Але є значні втрати. Звісно, Росія зазнала величезних втрат у техніці та особовому складі. Але різниця в тому, що це величезна країна з майже необмеженими технічними та людськими ресурсами. Якщо вдається знищити одне формування, його замінять іншим, хоча й менш боєздатним, слабкішим.
Україна не має такої розкоші. ЗСУ справляються майстерно, але вони втратили дуже багато молодших офіцерів. А це саме та критична ланка, яка дозволяє досягти успіху на полі бою – без них буде дуже важко провести будь-яку операцію, не кажучи вже про досягнення стратегічних успіхів у контрнаступі.
Я гадаю, що наступною фазою буде не масштабне переміщення українських формувань та відвойовування значних територій, а ізоляція росіян за допомогою західної техніки, артилерії, HIMARS тощо. Буде посилення тиску, аби зламати волю росіян до опору і таким чином досягти певних операційних і стратегічних успіхів.
Це може статися на Херсонщині, на Запоріжжі, тому що там потенційно росіяни можуть бути ізольовані. Україна ще змушена стримувати російські війська на сході, навколо Бахмута, Слов’янська, але має змогу досягти певних успіхів на Харківщині.
Єдиний спосіб компенсувати значні втрати серед особового складу – тренування військових. Саме так відбувається у Великій Британії. А ще, завдяки ще більшій підтримці США та Заходу, зокрема далекобійній зброї, ЗСУ мають змогу підвищити бойову міць, спроможність завдавати ударів у відповідь.
Це має здійснюватися одночасно з іншими заходами, аби зменшити військові можливості Росії. Санкції посилюються, але Росію потрібно ще більше ізолювати, аби зламати волю російського режиму вести цю війну. Саме це зараз і відбувається.
Коршак: Враховуючи таку динаміку, яким Ви бачите цей конфлікт, скажімо, через місяць? Якою буде ситуація?
Віндман: Я не прогнозую серйозних змін протягом місяця в більшості регіонів. Але є кілька речей, що можуть змінитися. Поясню, щоб було зрозуміло, як розвиватимуться події: Україна перехоплює ініціативу, Росія опиняється в набагато небезпечнішій ситуації, тому що зброя, яку ми надали, включно з HIMARS, дає результати.
За півроку Україна наростила спроможність сіяти хаос у тилу ворога на окупованій території. Це не тільки Херсон, не тільки Луганськ чи Запоріжжя. Ми також бачимо це в Криму. І це чинить тиск на російську логістику. Тож я думаю, події розгортатимуться в цьому напрямку – і це стане кошмарним сценарієм для Росії.
Гадаю, на сході Росія й надалі намагатиметься досягти певних успіхів. Але це малоймовірно. Що таке маленький шматочок землі, який вони захопили, для величезної країни…
Вони зазнають серйозних втрат, і це не зміниться. На Харківщині ситуація може поліпшитися. В найближчі один-три місяці також ймовірні значні поразки росіян на Херсонщині.
Росія сподівається отримати перевагу завдяки іранським безпілотникам та логістиці. Про мене, немає сенсу здійснювати логістику від лінії зіткнення за багато сотень кілометрів аж до Польщі та Румунії, щоб лагодити підбиту техніку. Ви маєте скоротити час на логістику, який потрібен для підвищення оперативної готовності. І я можу знайти підрядників, аби допомогти з ремонтом. Ми робили це десятиліттями в армії США. Тож я тут, я спілкуюся з міністром оборони та різними організаціями, аби зробити це, а не чекати, доки хтось інший дасть «зелене світло». Ми можемо розпочати процес зараз і матимемо змогу значно змінити ситуацію. Ця війна буде виграна, зокрема, завдяки логістиці.
Першу частину ексклюзивного інтерв’ю з Александером Віндманом для Kyiv Post дивіться тут.