Держкіно хоче передати національний кіноархів Довженко-Центру до фейкової установи під виглядом реорганізації центру. Установа з моменту свого заснування в 2011 році не здійснювала жодної діяльності, не має штату, відповідних компетенцій, сайту тощо. Це може поставити хрест на дослідницькій діяльності центру та популяризації українського кіно.
Держкіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру. Це де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
“Згідно з наказом Держкіно всі фільми з колекції та майно Довженко-Центру мають бути передані Державній установі “Науковий центр кінематографії України”, основним видом діяльності котрої за даними ЄДРПОУ є “вища освіта”, – повідомляє Довженко Центр.
Зі структури Центру має бути виокремлено Державне підприємство “Українська анімаційна студія”, до якої будуть передані авторські права на українську анімацію, що зараз належать Центру. Співробітників Центру має бути повідомлено про можливе звільнення.
“Не врахувавши пропозиції Довженко-Центру щодо подальшої діяльності та не розробивши стратегічний план його розвитку, як того вимагає розпорядження Кабінету Міністрів України № 91-р від 26.01.2022, Держкіно вирішило розділити цілісну колекцію Довженко-Центру, що формувалась з 1960-х років, між різними структурами”, – заявляє керівництво центру.
Воно вважає, що передача колекції національного кіноархіву з високою репутацією у світі до фейкової установи – величезний удар по міжнародному іміджу української влади, особливо під час війни, коли Україна кров’ю утверджує власну ідентичність. Олена Гончарук, генеральна директора Довженко-Центру, переконана, що ці дії мають ознаки зазіхання на основи національної пам’яті українців і можуть вважатись підривом державності та зрадою національних інтересів.
“Команда і я особисто вважаємо рішення Держкіно України щодо ліквідації Довженко-Центру диверсією. Спрямованою не лише проти конкретної культурної інституції, яка опікується кінематографічною спадщиною, а й проти безпеки та репутації України”, – заявила Гончарук Kyiv Post.
“В офіційному наказі Держкіно процедура називається “реорганізацією”. Але з логіки документа випливає, що це саме прихована “ліквідація”. З боку Держкіно – жодної попередньо оприлюдненої стратегії розвитку, політики або плану діяльності, жодної відкритої комунікації, відсутність обгрунтування, які культурні, управлінські або економічні підстави для такої реорганізації. Реорганізація в уявленні Держкіно передбачає передачу фільмової колекції в управління іншої установи, яка ніколи не займалася збереженням, реставрацією, дослідженням, переосмисленням і популяризацією кіно. Це не просто нищить сенс діяльності Довженко-Центру, але й несе загрозу втрати кінематографічної та культурної спадщини України”, – пояснює Олена Гончарук.
“Пояснити появу такого рішення може як катастрофічним непрофесіоналізмом людей, які його ухвалили, так і поки що неоголошеними намірами заволодіти будівлями і територією Довженко-Центру, скориставшись воєнною ситуацією. В обох випадках це матиме жахливі репутаційні та політичні наслідки – як можуть довіряти наші світові партнери політикуму, який нищить інституції та діє вкрай непрозоро, не говорячи про те, що частина української ідентичності, втілена у кіно, може бути втрачена безповоротно”, – додає Олена.
Довженко-Центр – найбільший і єдиний міжнародно визнаний кіноархів України, в якому зберігається понад 10 тис. найменувань (більше 60 тис. одиниць зберігання) художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів, понад 24 тис. архівних документів з історії українського кіно, понад 400 музейних експонатів. Також це єдиний український представник в Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF).
