26 вересня на сайті Білого дому з'явилася інформація про плани передачі Україні далекобійних бомб JSOW. Це рішення є критично важливим, щоб частково урівняти сили на тлі зростаючого використання Росією авіаційних бомб з УПМК, якими російські військові вже почали завдавати ударів по Запоріжжю та Харкову.
Сучасна війна, яка триває в Україні, суттєво відрізняється від конфліктів попереднього століття. На перший план виходить не кількість зброї, а її технологічна перевага. Армії провідних країн світу давно відмовилися від масованих нальотів бомбардувальників, характерних для Другої світової війни. Тоді Велика Британія та США проводили масштабні бомбардування Німеччини, використовуючи сотні, а інколи й тисячі літаків. Однак від цієї тактики з часом відмовилися через низьку ефективність. Звичайні бомби мали настільки низьку точність, що падіння боєприпасу за 5 миль від цілі вважалося успішним влучанням, хоча фактично це рідко завдавало шкоди необхідним об'єктам. Масовані бомбардування були скоріш вимушеною стратегією, ніж геніальною тактикою зі знищення ворога. Головна ідея полягала в скиданні десятків тисяч бомб для досягнення хоча б мінімального успіху.
Хроніка війни в Україні. 5 листопада: “Святий Грааль американських виборів”
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ідея зі створення точної керованої бомби з’явились у німців, ще під час другої світової війни. Саме тоді був створений перший зразок керованої високоточної зброї – ним стала німецька керована авіаційна бомба Fritz X. Цей боєприпас був розроблений у першу чергу для боротьби із наростаючим морським флотом союзників, адже влучити у рухомий корабель звичайною авіаційною бомбою тоді було скоріш виключенням з правил, ніж постійною тенденцією.
Зараз Україна також потребує високоточної та технологічної зброї, адже вести сучасну війну застарілими методами просто неможливо. Це особливо відчутно для України, адже зараз існує великий дефіцит ресурсів, як матеріальних так і людських, тож Україна просто не може собі дозволити проводити подібні, надто ризиковані місії, де присутній вискоий відсоток втрати бойової авіації та кваліфікованих льотчиків.
Високоточні керовані бомби AGM-154 JSOW, дозволять Україні знищувати захищені цілі росіян поза межами стандартної протиповітряної оборони, тим самим підвищуючи живучість літаків і мінімізуючи інші втрати на полі бою.
Розробка JSOW була завершена у 1995 році, а перші випробування відбулися у 1997-му. Крилата бомба була офіційно прийнята на озброєння США в 1999 році. Станом на сьогодні, вона також перебуває на озброєнні армій Австралії, Фінляндії, Греції, Польщі, Сінгапуру, Саудівської Аравії, Катару, Нідерландів, Тайваню та Туреччини.
Головною особливістю JSOW є наявність крил і аеродинамічних поверхонь, що дозволяють бомбі долати великі відстані та забезпечують високу точність влучання в ціль. Це робить її ефективнішою порівняно зі стандартними авіаційними бомбами.
Максимальна дальність польоту AGM-154 становить 130 кілометрів, за умови скидання з висоти 8 кілометрів. Цієї дальності цілком достатньо, аби Українська авіація мала змогу вийти на необхідний ешелон та провести запуск крилатої бомби суттєво не наражаючи себе на небезпеку. Проте ризики все ж існують, оскільки найпоширеніші ракети комплексів С-300 мають дальність ураження від 150 до 200 кілометрів. Тому після запуску бомби літак-носій повинен негайно змінити курс, щоб віддалитися від ймовірної зони дії російських систем ППО.
Дальності в 130 кілометрів буде достатньо для завдання ударів по більшості тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської та Харківської областей. У випадку високої концентрації засобів ППО противника на певних напрямках, бомба може бути запущена з нижчої висоти, при цьому максимальна дальність її польоту зменшиться до 20-30 кілометрів. Така тактика також може бути ефективною, оскільки літак-носій зможе наблизитися до точки скидання на критично низькій висоті, що ускладнить його виявлення радарами російських комплексів ППО. Російські радари зможуть зафіксувати літак лише перед самим скиданням, коли він ненадовго набере висоту для запуску боєприпасу.
Бомби JSOW мають три основні модифікації. Базова AGM-154A має бойову частину, яка складається із 145 суббоєприпасів BLU-97. Наповнення бомби суббоєприпасами перетворює її на касетну бомбу, яка не має чіткого епіцентру вибуху. Такі бомби можна ефективно використовувати та ураження живої сили противника та легкоброньованої техніки. Саме такі бомби чудово підходять для атак на гелікоптерні майданчики та військові летовища. Невеликі вибухові заряди масою 1,5 кілограми розлітаються по великій площі, збільшуючи вірогідність пошкодження одразу декількох повітряних суден. Кожен заряд BLU-97 має комбіновану бойову частину, що поєднує кумулятивну, осколково-фугасну та запальну дію. Кумулятивна складова здатна пробивати легку броню, осколково-фугасна — вражати військову техніку та живу силу уламками, а запальна — викликати пожежі, знищуючи паливну інфраструктуру та техніку на аеродромах.
AGM-154B – також касетна бомба, але з іншими суббоєприпасами. Тут використовуються 6 боєприпасів BLU-108/B. Кожен BLU-108/B випускає ще 4 заряди, тобо сумарно AGM-154B має 24 вражаючих елементи. Після того як головні касетні боєприпаси відділяються від бомби вони починають уповільнене зниження над заданою зоною на невеликих парашутах. На заданій висоті BLU-108/B починає обертатися завдяки невеликому реактивному двигуну, що створює центробіжну силу для розсіювання чотирьох зарядів на максимальну площу. Після приземлення кожен із цих зарядів сканує територію на наявність бронетехніки й вибухає при її виявленні.
AGM-154C – вже більш схожа на звичайну авіаційну бомбу, адже має єдину боєголовку масою 225 кілограмів. Ці бомби призначені для знищення точкових захищених цілей, таких як командні пункти. Боєголовка бомби нагадує тандемний боєприпас, де після досягнення цілі першим вибухає малий заряд, що дозволяє пробивати залізобетонні конструкції та доставляти основний заряд всередину захищеної споруди.
Усі моделі AGM-154 JSOW оснащені інерціальною системою наведення з можливістю корекції за допомогою GPS. У більш пізніх версіях, таких як AGM-154C, також може використовуватись і інфрачервона головка самонаведення, котра здатна автоматично фіксувати цілі на завершальному етапі польоту.
JSOW активно застосовувалися США під час операції «Буря в пустелі». Висока точність та ефективність цих бомб привели до розробки нової модифікації — JSOW ER (Extended Range), що має значно більшу дальність польоту. Завдяки встановленню турбореактивного двигуна дальність збільшується з 130 до 560 кілометрів, що дозволяє завдавати ударів на значно більших відстанях, підтримуючи висоту та швидкість польоту.
Звісно, американські AGM-154 мають повну сумісність з винищувачами F-16, частина з яких вже була передана Україні. Один F-16 може нести одночасно до 4 бомб JSOW.
