Російська авіація завдала удару по житловому будинку в Харкові
Увечері 2 жовтня російські війська атакували Харків керованими авіабомбами, одна з яких влучила у житловий будинок. В результаті десять осіб дістали поранення, серед них трирічна дитина.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Після атаки президент України Володимир Зеленський звернувся до західних лідерів із закликом надати більше оборонного обладнання.
«Щоб такі російські удари припинились, Україна має отримати необхідну і, головне, достатню допомогу від світу, від партнерів. Кожен лідер точно знає, що треба робити. Важливо бути рішучими», — написав Зеленський у соціальних мережах.
Kharkiv, Saltivka—an ordinary residential building hit by a Russian bomb.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) October 2, 2024
The rescue operation is ongoing, as they are searching for anyone who may have been affected. So far, 8 people are known to be injured. Everyone will be provided the necessary assistance.
For such Russian… pic.twitter.com/dnuyAHszCD
Олаф Шольц заявив, що Україна отримає кредит під заморожені російські активи
Канцлер Німеччини Олаф Шольц запевнив, що Україна отримає кредит у розмірі 50 мільярдів доларів за рахунок заморожених російських активів, додавши, що підтримка Києва з боку союзників не послабиться.
Мера Вроцлава викрили у справі, в якій раніше затримували українок
Про це Шольц заявив під час діалогу з громадянами у німецькому місті Шверін, повідомляє Укрінформ.
Він назвав кредит у розмірі 50 мільярдів доларів «дуже виваженою обіцянкою стабільності для України», яка дозволить країні зберегти необхідну підтримку в короткостроковій перспективі.
«Це також посилає сигнал російському президенту, що він не повинен очікувати, що в якийсь момент підтримка [України] просто припиниться, і що він зможе поглинути всю країну», — сказав канцлер.
Тим часом речник федерального уряду Штеффен Гебештрайт, коментуючи повідомлення про нібито готовність Шольца до телефонної розмови з Путіним, запевнив, що очільник уряду зробить це, щойно це буде доречно.
Єврейські паломники святкують Рош га-Шана в Умані
Цього тижня тисячі єврейських паломників прибули до Умані на святкування Рош га-Шана – одного з найважливіших свят в іудейському календарі, яке цього року припадає на 3 жовтня.
У місті знаходиться могила єврейського лідера хасидів рабина Нахмана Бреславського (1772-1810), яка є місцем поклоніння вже понад 200 років, але в умовах війни в Україні та скасування авіарейсів через зростання напруженості на Близькому Сході подорож стала ще складнішою.
Цього року в Умані зібралося понад 30 000 ортодоксальних єврейських паломників.
Despite Russia's full scale invasion, 30,000 Hasidic Jewish pilgrims have descended upon the central Ukrainian city of Uman from all over the planet for the annual Rosh Hashana celebrations.
— KyivPost (@KyivPost) October 2, 2024
Celebrations begin today and last until October 4th. pic.twitter.com/FFUXKzYZ5h
На час дводенного святкування задіяна велика кількість поліції та машин швидкої допомоги.
Третій рік поспіль влада просить паломників не приїжджати, вказуючи на те, що їхні зібрання порушують обмеження воєнного часу, яких мають дотримуватися українці.
Цього року 16 ізраїльських поліцейських прибули до Умані, щоб допомогти підтримувати порядок, повідомила агенції Франс Пресс (AFP) прес-секретар поліції Зоя Вовк.
«Вони допомагають перекладати і передавати інформацію від української поліції паломникам, – сказала вона. – Це включає в себе інформацію про дотримання комендантської години, дотримання правил поведінки у випадку повітряної тривоги та інші питання, які необхідно донести до паломників».
У квітні минулого року в результаті російського ракетного удару по житловому будинку в Умані загинули 23 людини.
Польща привітала рішення України про ексгумацію жертв Волинської різанини
У середу Польща привітала рішення України прокласти шлях до ексгумації деяких жертв масових вбивств під час Другої світової війни, скоєних українськими націоналістами. Суперечка з цього питання зіпсувала відносини між сусідами, зазначає AFP.
Розбіжності щодо масових вбивств на Волині у 1943-1945 роках призвели до дипломатичної напруженості між Києвом і Варшавою, яка є його союзницею у війні з російськими загарбниками.
У вівторок українська влада заявила, що дасть дозвіл на ексгумацію деяких жертв — крок, на якому давно наполягала Варшава.
Ця заява пролунала під час першого візиту новопризначеного міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до Польщі.
«Це хороша новина і крок у правильному напрямку», — заявив речник МЗС Польщі Павел Вронський в інтерв'ю національній інформаційній агенції PAP.
Український інститут національної пам'яті оголосив, що планує дозволити польові дослідження Волинської різанини в західній частині Рівненської області у 2025 році, і що це є необхідним кроком перед проведенням ексгумації.
За оцінками польського уряду, близько 100 000 поляків і 5 000 українців були вбиті з 1943 по 1945 рік у Рівненській і Волинській областях.
Головною метою Української повстанської армії (УПА) було здобуття незалежності України шляхом вигнання нацистських, а згодом радянських окупантів та очищення від поляків територій, які, як вона стверджувала, були історично українськими.
За офіційними українськими оцінками, кількість загиблих становить до 40 000 поляків і 20 000 українців.
В останні місяці кілька відомих польських посадовців заявили, що Україна не вступить до Європейського Союзу доти, доки не буде врегульовано питання щодо Волинської різанини, і що це врегулювання залежить саме від України.