Щорічно в Україні 28 жовтня відзначається День визволення від німецько-фашистських загарбників. Цей день встановили для вшанування героїчного подвигу та жертовності українського народу у Другій світовій війні.
День визволення України: 28 жовтня 1944 року
Вшановувати пам'ять усіх українців, які під час Другої світової війни віддали життя, звільняючи рідну землю від нацистських окупантів, неймовірно важливо саме сьогодні. Коли на наших землях відбувається новий конфлікт, але з уже іншим агресором — Росією. Пам'ять про всіх героїв, що загинули в боях за визволення нашої землі, не повинна зникнути. Тож ми згадуємо та будемо згадувати, як тих, хто поліг в Другій світовій, так й тих, хто поліг у війні, що триває зараз.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Щоб повністю вигнати нацистів з України, після окупації, знадобилось майже 700 днів. Перший населений пункт, село Півнівка на Луганщині, було був звільнений вік окупантів 18 грудня 1942 року. Далі просування йшло повільно, бої були жорсткими, а німці не хотіли добровільно йти з вже захоплених земель. Лише через два роки, вдалось провести низку операцій, які дали змогу чотирьом Українським фронтам розгромити угруповання нацистських військ "Південь" та групу "А". Це дозволило звільнити майже всю територію України та Крим.
9 вересня 1944 року почалася Східнокарпатська стратегічна воєнна операція, метою якої було вигнання нацистів із Закарпаття. Декілька фронтів повинні були провести наступальні операції на Карпатсько-Дуклянському та Карпатсько-Ужгородському напрямку. Війська 4-го Українського фронту успішно зачистили від німецьких окупантів рідні карпатські перевали та впевнено наступали на Закарпаття. Тож вже 16 жовтня радянським військам вдалося зайняли місто Рахів, пізніше 24 жовтня визволили Хуст і Сваляву, й через декілька днів Мукачево й, нарешті, Ужгород.
Вже 28 жовтня радянські війська підійшли до Чопа — важливого залізничного вузла на кордоні Закарпатської області, Словаччини та Угорщини. Внаслідок запеклого бою, який тривав майже добу, 29 жовтня 1944 року війська 17-го гвардійського стрілецького корпусу, 237, 8 та 138 стрілецьких дивізій визволили Чоп. Через якийсь час, не бажаючи відступати, колони гітлерівців перейшли у контрнаступ. Тож окремі райони міста ще деякий час то окуповувалися німцями, то знов опинялись під контролем радянських військ. Остаточно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року. Та все ж датою визволення України від фашистських загарбників офіційно вважається саме 28 жовтня.
Кожен раз, щоб звільнити Україну від окупантів, ми платимо страшну ціну
У ході Другої світової війни на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, а понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини. Тоді ж було зруйновано тисячі міст і сіл було, тож мільйони людей залишились без даху над головою. Це дуже схоже на історію, яка відбувається тут й зараз, й на дійсність в якій ми живемо. Адже вже третій рік триває повномасштабне вторгнення Росії, війська якої залишають після себе пустку та руїну.
Можливо, якби після визволення України від нацистської окупації, наша країна не стала частиною СРСР, в нас була б набагато щасливіша історія. Якби влада над Україною не перейшла під контроль Москви, то, можливо, стількох смертей, тиску та терору вдалось би уникнути. На жаль, Україна досі розплачується за помилки минулого й за безмежну довіру до свого східного сусіда.
Звісно українцям вдалося вибороти незалежність в 1991 році, коли Україна відокремилася від Радянського Союзу та стала суверенною державою. Однак, шкоди нашому суспільству вже було заподіяно, а Україна й досі стикається з серйозними викликами для своєї територіальної цілісності та незалежності. Тож, коли як не зараз нам пам'ятати про жертву героїв, які звільнили нас колись від фашизму. Адже інші герої прямо зараз намагаються звільнити нашу територію, захоплену й привласнену ворогом як 24 лютого 2022 року, так й раніше, ще у 2014 році, коли Росія вперше ввела свої війська у Крим.