Польське законодавство не забороняє і не буде забороняти у 2025 році підприємцям укладати договори доручення з власними працівниками. Однак, приймаючи таке рішення, сторони повинні пам'ятати про дотримання правил, які дозволять їм (особливо довірителю) уникнути звинувачення у спробі обійти закон, пише Gazeta Prawna.
Що таке договір доручення?
Договір доручення (пол. umowa zlecenie), як і договір підряду (пол. umowa o dzieło), є одним із найпоширеніших цивільно-правових договорів у правовому полі. Перелік положень, що регулюють умови укладення договору підряду, міститься в Цивільному кодексі. Договір доручення належить до договорів старанної дії – це означає, що предмет доручення повинен виконуватися підрядником з належною обачністю, однак підрядник не несе відповідальності за результат, що відрізняє договір доручення від договору підряду.
У США запрацював перший Український освітній хаб
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Основна відмінність між дорученням і трудовим договором полягає в меншому правовому захисті підрядників, особливо в контексті стабільності зайнятості, відпусток і соціальних виплат. Договір доручення є також більш гнучким щодо організації роботи, що може бути як перевагою, так і недоліком залежно від потреб сторін договору.
Підписання договору доручення з іноземцем можливе лише тоді, коли його умови відповідають характеристикам роботи, вказаним у заяві про доручення праці (oświadczenia o powierzeniu pracy cudzoziemcowi) або у дозволі на роботу (zezwolenia na pracę). Якщо умови відрізнятимуться, то робота вважатиметься нелегальною.
Договір доручення у Польщі – плануються зміни, але не у 2025 році
У 2024 році в Польщі активно обговорювалися можливі зміни до законодавства, що регулює договори доручення. Ці зміни, анонсовані Міністерством сім'ї, праці та соціальної політики, мали на меті покращити становище осіб, які працюють за такими договорами. Такі нововведення не дуже цікавили б замовника, адже вони покликані тільки покращити умови праці виконавця.
Зокрема, планувалося зараховувати період роботи за договором доручення до трудового стажу, що відкрило би доступ до таких прав, як ювілейна винагорода чи надбавка за вислугу років. Завдяки такій формі контракту іноземці, що працюють за договорами доручення, мали би більше зиску від таких трудових відносин.
Крім того, пропонувалося ввести обов'язкове соціальне страхування для договорів доручення, якщо вони є єдиним джерелом доходу для виконавця, або якщо загальна сума винагороди з усіх джерел не перевищує розмір мінімальної заробітної платні. Це мало би забезпечити певний рівень соціального захисту для осіб, які працюють за договорами доручення.
Однак, попри активні дискусії та очікування, ці зміни не набудуть чинності у 2025 році. Згідно з останніми заявами, впровадження їх відтерміновано до січня 2026 року. Це означає, що протягом 2025 року умови укладання та виконання договорів доручення залишаться незмінними.
Важливо пам'ятати, що законодавство не дозволяє використовувати роботодавцю трудові договори, зокрема, договори доручення, для обходу трудового законодавства. Тож замовник повинен дотримуватися певних правил і вимог при укладанні таких договорів.
Основне нововведення в майбутніх законах — це обов’язкове укладення трудового договору для всіх, хто отримує дозвіл на роботу в Польщі. Виключенням залишаться лише сезонні працівники, для яких дозволять використовувати договори доручення. Завдяки цим змінам Польща прагне зменшити кількість порушень з боку роботодавців і покращити умови праці іноземців, зокрема, українців, які є однією з найчисельніших груп іноземних працівників у країні.
Робочий час працівника та мінімальна погодинна ставка — які будуть умови?
Робочий час працівника за договором доручення не може перевищувати 8 годин на добу. Тож такий найманий працівник буде працювати в середньому 40 годин п'ять днів на тиждень. Період дії такого договору згідно з Кодексом праці не повинен перевищувати 4 місяці.
Крім того, працівник має право на щоденний відпочинок тривалістю не менше 11 годин без перерви, а також на щотижневий відпочинок тривалістю не менше 35 годин без перерви. Зазначені правила, безумовно, є загальними, і застосовуються в основній системі робочого часу.
Якщо працівник виконує роботу понад встановлені для нього норми робочого часу, а також має подовжений добовий робочий час, це вважається надурочним часом. За таку роботу також передбачена конкретна компенсація на вибір працівника: вільним часом або доплатою до заробітної платні.
Правила виконання роботи регулюються положеннями Закону від 26 червня 1974 року – Кодексу законів про працю, з яких чітко випливає, що перепрацювання допускається лише у чітко визначених випадках і в обсязі, визначеному законодавцем.
З положень випливає, що за роботу в надурочний час працівникові належить – крім звичайної заробітної платні – доплата в розмірі:
- 100% заробітної плати – за роботу в надурочний час:
- вночі,
- у неділю та святкові дні, що не є для працівника робочими днями, згідно з графіком роботи, що діє для нього,
- у вихідний день, наданий працівникові в обмін на роботу в неділю або святковий день, згідно з графіком роботи, що діє для нього;
- 50% заробітної плати – за роботу в надурочний час, що припадає на будь-який інший день, ніж зазначені вище.
Працівник також має можливість подати заяву про надання йому натомість вільного часу – в тому самому розмірі, що й робота в надурочний час. Надання вільного часу в обмін на відпрацьований понад норму час може відбуватися і без заяви працівника. Таку винагороду має право отримати кожен працівник за перепрацювання.
Однак роботодавець надає вільний час у розмірі, що на половину перевищує кількість відпрацьованих надурочних годин. У разі компенсації роботи в надурочний час вільним часом працівникові не належить доплата до заробітної платні.
Нагадуємо, що мінімальна заробітна платня в Польщі наразі становить 4 300 злотих. Водночас мінімальна погодинна ставка тримається на рівні 28,10 злотих.
Понаднормова робота та ризики для життя згідно з трудовим договором: що обіцяє роботодавець?
Правила компенсації за роботу в надурочний час призводять до того, що з погляду роботодавця вона пов'язана з необхідністю нести значні витрати. Бажаючи їх уникнути, роботодавці часто приймають рішення про укладення з працівником цивільно-правового договору, який доповнює трудовий договір, що пов'язує їх.
Однак такі дії є ризикованими, оскільки, хоча законодавство не забороняє укладати такі договори з власними працівниками, суди залишаються одностайними в тому, що праця поза звичайним робочим часом на підставі цивільно-правових договорів є обходом законів. Особливо, якщо це стосується працевлаштування на роботах того самого виду, що охоплені договором доручення. Такі дії є обходом положень про робочий час і надурочні години, а також положень про внески на соціальне страхування (напр., вирок Апеляційного суду в Білостоці від 1 вересня 2021 р., справа № III AUa 608/2, або вирок Апеляційного суду в Щецині від 14 червня 2018 р., справа № III AUa 766/14).
Тож підписання такого виду договорів може стати в майбутньому підставою для звернення працівника до суду за захистом своїх прав, а також загрожувати штрафом від 1 000 до 30 000 злотих на підставі ст. 281 КЗпП.
Соціальне і медичне страхування у випадку договору доручення: чи будуть нові гарантії?
Договір доручення, як правило, дає працівникові базові права на соціальне страхування, окрім випадків, коли виконавець одночасно працевлаштований в іншого роботодавця на умовах повного робочого дня. Також соціальне та медичне страхування не поширюється на учнів і студентів до досягнення ними 26-річного віку. Коли працівник укладає зі своїм роботодавцем договір доручення, і цей договір доручення включає ті самі зобов’язання, які виникають з трудового договору, тоді соціальні та медичні відрахування за таким договором мають здійснюватись у повному обсязі. Нововведення 2025 року можуть означати, що для працівників чиста заробітна платня може бути нижчою, оскільки їм доведеться сплачувати внески на соціальне страхування.
У випадку договору доручення на виконавця згідно з законодавством обов’язково поширюються наступні забезпечення:
- пенсійне страхування,
- пенсія по інвалідності,
- страхування від нещасних випадків,
- медичне страхування.
Виконавець також може вимагати від замовника страхування на випадок хвороби — такі випадки обговорюються в індивідуальному порядку. Страхування на випадок хвороби дозволяє скористатися перевагами, зазначеними в Законі про грошову допомогу із соціального страхування на випадок хвороби та материнства від 25 червня 1999 р., тобто допомогу у зв’язку з хворобою або допомогу по вагітності та пологах. Такі виплати можливі лише після 90 днів безперервного страхування.
Наразі у сторін є можливість мати кілька договорів доручення та сплачувати внески лише з одного з них. Після набрання чинності поправок до законодавства, всі договори доручення будуть обкладатися повними внесками.
