Дружина Президента Володимира Зеленського Олена – на перших шпальтах журналу мод «Vogue». На світлинах, знятих зірковим фотографом Анні Лейбовіц, – Зеленська з чоловіком перед солдатами на тлі руїн.
Сьогодні в європейській пресі піднімається питання доречності такої публікації. Ось деякі думки з цього приводу, відібрані для рубрики eurotopics:
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
ПАТОЛОГІЧНА ПОВЕРХОВІСТЬ
Público вважає цю публікацію з фото повним провалом:
«Не слід було публікувати таку статтю у «Vogue», ілюструючи когнітивний дисонанс, який особливо відчувається в Києві, де «можна попити мохіто в кафе, а потім проїхати годину на машині до Бучі і побачити братські могили». … Замість того, щоб акцентувати увагу на оригінальних позах на межі несмаку, талант Лейбовіц краще було б використати, щоб показати будні Зеленської з українцями. Натомість хтось вирішив зробити з жахів війни подіум. … Така журналістика – не хвороба, а лише симптом патологічної поверховості, яка лізе з усіх щілин».
ЖЕСТ БУНТАРСТВА УКРАЇНОК
Іньякі Ельякурія в El Mundo хвалить внутрішню силу і розум, що відчуваються в образі Олени Зеленської:
«Останній шквал критики на адресу Першої леді Олени Зеленської… змусив мене прочитати її інтерв’ю, в якому я побачив якісну журналістику. Зеленська без прикрас описує важку ситуацію в Україні і підсилює дипломатичні зусилля, спрямовані на те, щоб допомога Заходу не зменшувалась. … Але перш за все, завдяки чудовим фотографіям Анні Лейбовіц, ця публікація символізує могутнє повстання українок проти тих, хто позбавляє їх голосу, ґвалтує і вбиває. … Путіне, іди …!».
УКРАЇНА ВЖЕ БАГАТО В ЧОМУ Є ЧАСТИНОЮ ЗАХІДНОГО СВІТУ
Polityka зауважує, що суперечки навколо цієї світлини чітко показують, що до України вже застосовуються Західні стандарти:
«Здається, Західні коментатори не виносять того, що під час війни таке фото з’являється в журналі мод. … Але виходячи за традиційні рамки, Україна показує, що вже є частиною Західного світу. … Україна створює свій власний наратив, у якому бачить «Vogue» не як щось чуже, а як журнал, що має свою (і досить цікаву) українську версію. Україна використовує елементи і прийоми Західної медіа-культури, тому що вона є частиною цієї культури».
Оригінал англійською тут.
