Близько 1 500 прихильників російської опозиції у вигнанні пройшли в неділю центром Берліна на чолі з Юлією Навальною, скандуючи «Ні війні!» і «Ні Путіну!», на знак протесту проти вторгнення Москви в Україну.
1500 росіян вийшли на протест у Берліні проти війни в Україні
Організатори закликали прихильників вийти на вулиці німецької столиці, щоб засудити війну, а також продемонструвати солідарність із політичними в'язнями в Росії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Війна в Україні перетворила Берлін на притулок для багатьох українських біженців і налаштованих проти Кремля росіян.
Марш зібрав менше людей, ніж очікувалося, і був сприйнятий як тест на довіру до руху, ослабленого роками репресій і кинутого в безлад після смерті його головного лідера Олексія Навального у в'язниці на початку цього року.
Не маючи можливості протестувати вдома, опозиція хоче мобілізувати деяких із сотень тисяч росіян, які залишили свою країну після того, як Кремль розпочав вторгнення у 2022 році.
Чи можна взагалі назвати це «переговорами»?
Президент Владімір Путін перебуває при владі в Росії вже майже 25 років, і всі його значні політичні опоненти зараз мертві, ув'язнені або перебувають у вигнанні.
«Путін – вбивця», – сказала на мітингу Юлія Навальна, яка очолила рух після смерті свого чоловіка.
Вона організувала марш разом із двома іншими опозиціонерами, які нещодавно звільнилися з в'язниці – давнім учасником антипутінської кампанії і колишнім депутатом Московської міської ради Іллею Яшиним та активістом Владіміром Кара-Мурзою.
Організатори заявили, що хотіли показати, що не всі росіяни підтримують вторгнення Кремля.
За їхніми оцінками, на акцію прийшло близько 2 000 людей.
«Я дуже радий, що всі побачили, що є багато росіян, які не підтримують політику Путіна, – сказав Яшин в інтерв'ю AFP. – Це акт солідарності з тими, хто залишився в Росії. Ми хочемо сказати їм: «Хлопці, не здавайтеся, ми продовжимо боротьбу».
Не всі росіяни за Путіна
І Яшин, і Кара-Мурза були звільнені з в'язниці, де вони відбували покарання за засудження вторгнення в Україну, в рамках обміну полоненими між Росією і Заходом цього літа.
Опозиція заявляє, що має три основні вимоги: «негайне виведення» військ з України, суд над Путіним як «воєнним злочинцем» і звільнення всіх політичних в'язнів у Росії.
Російська студентка Поліна Зеленська приїхала до Берліна з Естонії, щоб показати, що «не всі росіяни за Путіна, як може здатися у світі».
Вона мріє про Росію, де люди «не бояться висловлювати свою думку» і де «влада не перебуває в руках однієї людини».
У натовпі було кілька відомих активістів і учасників кампанії.
Олег Орлов, дисидент-ветеран, який був звільнений в рамках того ж обміну, що і Яшин та Кара-Мурза, сказав, що в опонентів Кремля наразі є дві причини для «болю»: «Війна і політичні в'язні. Це постійний біль».
Ця подія також розглядається як перевірка для руху, ослабленого роками репресій, і який зазнав величезного удару зі смертю Навального.
Після його смерті різні угруповання роздирають один одного в запеклих конфліктах.
Команда Навального звинуватила табір, очолюваний екс-олігархом Михайлом Ходорковським, у замовленні нападу з молотком на одного зі своїх членів. Інша фракція звинуватила Фонд боротьби з корупцією Навального в тому, що він покриває махінації тіньового банкіра.
Тліючі конфлікти розчарували прихильників, багато з яких втрачають надію на третьому році війни.
Протест проти Путіна: росіяни вимагають миру в Україні
«Опозиція зараз шукає лідерів. Мета – консолідувати опозицію в один табір», — сказав AFP на мітингу Дмитрій Толмачов, 55-річний сибірський бізнесмен, який живе у Фінляндії. Він сказав, що знає Навального особисто і що вийшов на протест тому, що «якщо нічого не робити, нічого не станеться», і тому що «це обов'язок тих, хто може».
Деякі українці критикують російську опозицію за недостатню підтримку їхньої справи.
На мітингу було кілька українських прапорів.
Демонструючи розкол між російськими вигнанцями та українцями, посол України в Німеччині напередодні маршу написав у газеті Zeit про «слабкість» опозиції, заявивши, що її лідери роблять недостатньо для підтримки Києва.
Так само «Віче» – об'єднання українських вигнанців у Німеччині – заявило, що цей захід «не доніс чіткого сигналу» про підтримку.
