Австралійський Літературний клуб “Мальви” провів літературний захід-дискусію про те, як розмовляти з дітьми про Голодомор, повідомила Наталія Пошивайло-Таулер, Віцепрезидентка СКУ у країнах південної, південно-східної Азії, Австралії, Нової Зеландії, Туреччині та Лівані.
“Зустріч стала платформою для обміну історіями про Голодомор, які передаються в родинах з покоління в покоління. Учасники поділилися власними сімейними спогадами, що додало заходу особливої щирості й емоційності”, – написала Пошивайло-Таулер.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
До події долучилися представники 9 країн – Австралії, Швейцарії, Туреччини, Великої Британії, ОАЕ, Японії, Тунісу, Казахстану та Лівану.
“Ми стали свідками й учасниками, творцями того, як література стає потужним інструментом для збереження пам’яті”, – написала Віцепрезидентка СКУ.
Еміграція та депресія: як розпізнати та подолати синдром «чужинця»
Окремою частиною заходу стало обговорення книги “Через вогонь над водою” – впорядкованих Наталією Пошивайло-Таулер спогадів полтавки, яка пережила трагедію Голодомору – та “Голодомор: заглушені голоси голодних дітей” Лесі Мельничук.
“Неймовірна Леся Мельничук підкорила серця дорослих і малих учасників заходу своєї дослідницькою працею про записи свідчень про Голодомор, які здійснила в Австралії на початку 2000-х років у процесі написання своєї дисертації”, – розповіла Пошивайло-Таулер.
Свідчення, зібрані Мельничук, знайшли своє місце “не тільки в книгах для дорослих, але і в делікатній подачі у книгах для дітей”.
Під час заходу також презентували книгу, створену за мотивами документального фільму СКУ “Імена на стінах” про події в селі Ягідному під час окупації 2022 року, і досвід дівчинки Валерії Прокопенко.
