Рахмон Мірзоєв спостерігає, як комбайн загружає у вантажівку зерно, яке чекають на його фермі, приблизно за 60 кілометрів від лінії фронту на півдні України.

Гарна погода останнім часом сприяла більш високій врожайності пшениці цього сезону, ніж зазвичай, але для Мірзоєва це лише призведе до іншої проблеми.

З початку російського вторгнення 24 лютого блокада українських портів призвела до того, що в сховищах залишаються мільйони тонн зерна, які мали бути відправлені по всьому світу ще кілька місяців тому.

Advertisement

Зараз 60-річний Мірзоєв намагається зрозуміти, що робити з новим урожаєм, оскільки в сховищах майже немає місця, а ціни на внутрішньому ринку впали.

«Немає куди дівати і нема кому продавати», – каже Мірзоєв, який заснував невелику ферму після переїзду в Україну з Таджикистану 30 років тому.

Він з нетерпінням чекає угоди між Україною, Росією та Туреччиною щодо вироблення підтримуваного ООН плану зняття російської блокади.

Анкара заявила, що угода буде підписана в п’ятницю в рамках першої домовленості між ворогуючими сторонами з часу вторгнення Москви в лютому.

Advertisement

«У нас немає іншого вибору – ми повинні сподіватися, що це спрацює», – каже Мірзоєв.

Але він дуже скептично налаштований щодо того,чи російський президент Володимир Путін виконає свої обіцянки задля відновлення експорту, оскільки він явно має намір продовжувати тиск на Київ, що відбувається вже п’ять місяців поспіль.

«Якщо чесно, особисто я не дуже вірю, що це спрацює. Але що вдієш? Матимемо просто викинути все зерно?» – каже фермер.

Ризик пожеж

Військово-морська блокада Чорного моря російськими кораблями спровокувала глобальну продовольчу кризу, яка призвела до різкого зростання цін на харчі і викликала загрозу голоду.

Майже 25 млн тонн пшениці та іншого зерна заблоковані російськими військовими кораблями та мінуванням, до якого вдався Київ, аби запобігти російському десанту.

Advertisement

Як і інші фермери в регіоні, Мірзоєв якомога довше відкладав збір нового врожаю, сподіваючись, що ситуація може змінитися.

Але пекуче сонце та відсутність дощів протягом останніх кількох тижнів значно посилили в цьому районі, якому все ще загрожують російські ракети великої дальності, ризики пожеж.

Мірзоєв вказує на стовп диму, що видніється на горизонті над сусідньою фермою.

«Туди впала ракета, і поля горіли три дні поспіль», – каже він.

 «Не можна довіряти Росії»

Україна та її європейські союзники наполягають на збільшенні постачання зерна з регіону потягами, автодорогами та баржами по Дунаю.

Advertisement

Але водій фермерської вантажівки Володимир Музечук каже AFP, що цих маршрутів недостатньо для перевезення всього зерна, а різке зростання цін на паливо робить перевезення надзвичайно дорогими.

«Але війна чи не війна, ми все одно повинні збирати врожай», – каже він.

Як і його роботодавцю, йому також важко повірити, що Кремль коли-небудь розблокує постачання зерна – навіть якщо угоду буде укладено.

«Не можна довіряти тому, що говорить Росія. Єдиний спосіб впоратися з ними – силовий», – наполягає він. «Це терористи».

Оригінал англійською тут