В Україні створено нове міністерство – Міністерство національної єдності України. Верховна Рада встигла навіть призначити нового міністра – колишнього голову НАК «Нафтогаз України» Олексія Чернишова.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Про створення нового відомства оголосив президент Володимир Зеленський під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України.
"Мільйони наших людей в інших країнах, їхні зв’язки й відносини з Україною, захист наших спільних інтересів як нації – усе це буде сферою відповідальності нової інституції. Фактично це має бути міністерство української єдності та протидії російським впливам на українців", – сказав Зеленський.
Без допомоги від США Київ може протриматися щонайменше до середини 2025 року
-Згуртування українців за кордоном та зміцнення їхніх зв'язків з Україною.
-Забезпечення освітніх, культурних та інформаційних потреб українців за кордоном.
-Протидія російській пропаганді та впливу на українські громади за межами країни.
Тобто, нове відомство займатиметься питаннями повернення з-за кордону громадян, яких потребує Україна і які та тлі війни активно переміщуються в країни західної Європи, їхньою консолідацією та створенням орієнтованого на них культуно-інформаціного контенту.
Сам Чернишов поки що не коментував своє призначення і кроки на новій посаді. Втім, створення нового відомства вже викликало їдкі коментарі в соцмережах – українці зреагували на перспективу появи нового органу вкрай іронічно. Чому? Kyiv Post з’ясовував, що не так із новим відомством, і з якими проблемками може бути пов’язана його робота.
Замість окупованих територій – закордонні питання?
Перше, що важливо розуміти – нове міністерство не створене на порожньому місці. Йдеться про зміну назви, функціоналу та переформатування вже існуючого Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (в широкому вжитку – МінТОТ). І це стало першим пунктом критики нового органу.
«Фактично, планувалося просто скасувати старе міністерство, замість нього створити нове. Або агенцію з питань взаємодії українців за кордоном. Але в результаті довгих дискусій відбулася видозміна міністерства. Правда, невідомо, чи функції по роботі з окупованими територіями за нами збережуться», – сказав на умовах анонімності один з урядовців.
Марія Золкіна – аналітикиня, голова напрямку «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» аналітичного фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» – зазначає, що МінТОТ за роки роботи вів дуже багато програм стосовно взаємодії з жителями окупованих територій та внутрішньо переміщеними особами, і скорочення цих функцій може негативно позначитись на інтеграції саме українців, які тікають з російської окупації.
«По-перше, це негативний політичний сигнал на тлі розмов про план Трампа і всі інші варіанти заморозки конфлікту. Тобто, окуповані території залишаться, і нам потрібно буде взаємодіяти з людьми, які їх покидають, працювати з переселенцями, вживати заходів з аналітики процесів на окупованих територіях, я б казала, що і координуватися з рухами спротиву окупації. Старе міністерство стало центром тяжіння всіх програм для переселенців. Зокрема, воно пропонувало і вносило поправки в навчальний процес, щоб, наприклад, вступна кампанія до вишів була доступна і для школярів, які виїжджають з окупованих територій тощо. Чи збережеться це?», – каже Золкіна.
Один із експертів на умовах анонімності розказав Kyiv Post про свою розмову з одним із керівників президентської фракції «Слуга Народу» стосовно збереження Міністерства з питань окупованих територій.
«Він сказав: Що ми там вже можемо зробити на окупованих територіях?», – так джерело передає настрій президентської фракції.
За словами колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгія Туки, МінТОТ вирішувало багато питань, і зараз їхня кількість лише зростає.
«По-перше, навіть якщо ми відмовляємося тут і зараз повертати окуповані території військовим шляхом, ми ж не відмовляємося від людей на цих територіях, а це мільйони людей! По-друге, міністерство вирішувало багато питань не лише гуманітарного і соціального характеру. Наприклад, ми відстежували, як російські компанії, що працюють на окупованих територіях, намагаються обійти санкції, як звідти вивозились ресурси, наприклад, через які країни вивозилось у Туреччину вкрадене з шахт Донбасу вугілля – ми з’ясували весь ланцюжок. І цієї роботи зараз стало тільки більше», – сказав колишній заступник міністра.
Ще однією проблемою є відсутність фінансування, оскільки існування міністерства не передбачалося в бюджеті на 2025 рік, а фінансування на рівні агенції дуже мале.
«Ми нічого не знаємо про це нове міністерство. Немає бюджету, немає функціоналу, немає документу, що регулює структуру, склад, і головне – чи буде це міністерство займатися так само окупованими територіями, як українцями за кордоном», – каже Золкіна.
Дубляж функцій?
Інший аспект, що викликав критику – неясність, чи потрібне Україні ціле міністерство для взаємодії з українцями за кордоном.
«Не можна робити висновків, поки не буде чітких документів по складу і функціях відомства, але частково виглядає як дубляж функцій, бо в нас вже є міністерство, що має опікатися українцями за кордоном – це МЗС. Воно має для цього посольства і консульства. Це не поодинокий випадок. Так вже було зі створеним два роки тому Міністерством стратегічних галузей промисловості, яке частково дублює функції Міноборони і Укроборонпрому», – сказав Kyiv Post один із колишніх високопосадовців Мінстратегпрому.
Сам Володимир Зеленський заявляв, що вважає, що одних зусиль МЗС буде недостатньо, бо компактні українські діаспори в Європі перетворилися на мільйони переміщених осіб.
Вимушена необхідність?
Втім, у ідеї нового міністерства багато прибічників. Інші джерела Kyiv Post серед урядовців кажуть, що підтримують нововведення, бо масовий відтік українців за кордон став серйозною проблемою, яка лише наростає.
«Давайте начистоту – орган, який координуватиме зусилля, потрібен. Багато людей виїжджає за кордон, причому не з прифронтових регіонів чи окупованих, а з тих, яким нічого не загрожує, які далеко в тилу. Це шлях до депопуляції, це виклик для держави, і держава має вживати заходів, щоб так чи інакше стимулювати людей повертатися – не тому, що треба когось мобілізувати, а тому, що в тилу теж потрібні люди», – каже джерело Kyiv Post, яке брало участь в обговоренні питання створення нового відомства.
Георгій Тука вважає, що заходи мають бути вжиті дійсно швидше, але вирішення проблем – значно більш комплексне і лежить явно за межами рішень одного міністерства.
«Є безжальна статистика Міжнародної служби міграції: перші два роки до 80% людей хочуть повернутися, а за 5 років – лише 20%. Бо люди поступово обростають майном, роботою, стосунками, сім’ями. Але проблема в тому, що Україна має багато зробити загалом для поліпшення клімату для життя і роботи тут, адже люди виїжджали, хоч і не так масово, ще до повномасштабної війни. І проблеми, які спонукали людей до цього, системно не вирішені», – наголошує Тука.
