Щороку 14 грудня в Україні відзначають День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, або День ліквідатора. Цього дня вшановують героїв, які, ризикуючи життям і здоров’ям, боролися з наслідками катастрофи, захищаючи майбутнє наступних поколінь. Це також день пам’яті тих ліквідаторів, яких вже немає серед нас.
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був заснований в Україні 10 листопада 2006 року. Він відзначається 14 грудня — у день завершення будівництва саркофага над зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Цей саркофаг був споруджений у надзвичайно короткий термін — всього за 206 днів, що стало прикладом злагодженої роботи з будівництва захисних споруд задля ліквідації наслідків катастрофи.
Чорнобильська катастрофа, яка сталася 26 квітня 1986 року, стала найбільшою техногенною аварією в історії людства. Вибух на 4-му енергоблоці атомної електростанції спричинив масштабне радіоактивне забруднення, наслідки якого відчувалися далеко за межами України. Саме завдяки героїзму ліквідаторів катастрофу вдалося локалізувати, а наслідки мінімізувати, чим було збережено життя мільйонів людей. Тому щороку ми віддаємо шану тим, хто ціною власного життя та здоров’я захистив світ від ще більшої біди. Хоча офіційно цей день було встановлено лише 2006 року, традиція вшановувати ліквідаторів існувала ще з 1987 року, коли вони почали збиратися для спогадів і згадки про загиблих колег.
Чому і як сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції?
Аварія на енергоблоці №4 Чорнобильської атомної електростанції сталася в ніч із 25 на 26 квітня 1986 року під час проєктних випробувань однієї з систем безпеки. Експеримент мав на меті перевірити можливість роботи турбогенераторів при повному відключенні електропостачання. Через низку помилок у проєктуванні реактора РБМК-1000 та порушення регламенту проведення випробувань був втрачений контроль над процесами в реакторі.
За словами очевидців, сталося два потужних вибухи, які зруйнували частину реакторного блоку і машинного залу. Уламки графітових стрижнів і радіоактивних матеріалів були розкидані навколо станції. Одразу ж почалася масштабна пожежа. Вибухи призвели до повного руйнування реактора, і в атмосферу було викинуто близько 190 тонн радіоактивних речовин. Унаслідок цього сформувалася радіоактивна хмара, яка накрила території України, Білорусі, Росії та багатьох європейських країн.
Зокрема, у реакторі утворилося понад 520 небезпечних радіонуклідів, які викидалися в атмосферу протягом кількох днів. Найсильніше радіоактивне забруднення було зафіксоване в радіусі 30 кілометрів від станції, тож місто Чорнобиль і навколишні села опинилися в зоні відчуження. Внаслідок катастрофи понад 400 тисяч людей були змушені покинути свої домівки. Ця територія дотепер залишається непридатною для життя.
Аварія була зумовлена як технічними недоліками, допущенними під час проєктування й будівництва станції, так і людським фактором. Застаріла конструкція реактора, помилки в його експлуатації, порушення норм безпеки та відсутність належної підготовки персоналу стали ключовими причинами катастрофи. Цей трагічний урок підкреслив важливість суворого дотримання стандартів безпеки та відповідального підходу до використання ядерної енергії.
День ліквідатора: Хто брав участь у ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС?
Ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС стала величезним викликом, який об’єднав представників багатьох професій: пожежників, енергетиків, військовослужбовців, інженерів, будівельників, робітників. За різними оцінками, у роботах з ліквідації наслідків аварії було задіяно понад 500 тисяч людей. На їхню долю випало виконання вкрай небезпечних завдань: гасіння пожежі після вибуху, дезактивація приміщень і територій, збирання, вилучення й вивіз радіоактивних матеріалів, проєктування і будівництво об’єкта "Укриття", а також підготовка післяаварійного пуску інших блоків станції. Кожний із цих етапів вимагав величезної фізичної та моральної витримки, а також ніс у собі серйозні ризики для життя й здоров'я.
Героїзм ліквідаторів не лише зупинив поширення радіоактивних матеріалів, а й став символом єдності та самопожертви. Багато хто заплатив за це своїм здоров’ям і життям. Таких жертв — як серед тих, хто ліквідовував наслідки, так і серед населення — можна було б уникнути, якби радянська влада не приховувала сам факт аварії та не применшувала її наслідків. Ця чорна пляма в історії нашої планети назавжди залишиться в пам'яті поколінь як свідчення некомпетентності та дурості влади, які призвели до фатальних наслідків.
Зберігати пам’ять про подвиг сотень небайдужих, яких із пошаною називають "ліквідаторами", та підтримувати тих, хто вижив, але потребує допомоги — наш обов'язок. День вшанування ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи — це не лише данина пам’яті загиблим і вдячність живим. Це також нагадування про важливість відповідального ставлення до технологій, які ми використовуємо, та до природи, яку маємо берегти для майбутніх поколінь.
