Вбивство колишнього прем‘єр-міністра Японії Сіндзо Абе, та як перемога ЛДП Японії допоможе Україні

8 липня 2022 року світ вразила новина про вбивство колишнього прем’єр-міністра та одного з найвидатніших політичних діячів післявоєнної Японії Сіндзо Абе.

У Сіндзо Абе, якому було 67 років, стріляли, коли він виступав від імені радника Кея Сати, кандидата від Ліберально-демократичної партії. Близько 11:30 за японським часом Абе двічі вистрілили в спину із саморобної двоствольної рушниці. Вже о 17:03 було оголошено про його смерть. Сіндзо Абе став першим колишнім прем’єр-міністром Японії, вбитим після Саїто Макото і Такахаші Корекійо, які загинули 26 лютого 1936 року, та першим японським конгресменом, вбитим після Кокі Ішії.

За підозрою в замаху на вбивство поліція префектури Нара заарештувала 41-річного чоловіка на ім‘я Тецуя Ямаґамі. Його описали як «спокійного», оскільки він не намагався втекти. У Ямаґамі не було кримінального минулого. З 2002 по 2005 рік він служив у ВМС самооборони Японії на базі Куре. Після арешту Ямаґамі сказав слідчим, що «був незадоволений колишнім прем’єр-міністром і мав намір убити його». Затриманий також стверджував, що зачаїв образу на «певну релігійну групу» і застрелив Абе, оскільки вважав, що він пов’язаний з нею. Ямаґамі повідомив поліції, що планував напад протягом декількох місяців та відстежував розклад Абе під час його візиту в Нару на сайті політика. Під час обшуку в домі Ямаґамі було знайдено декілька пістолетів кустарного виготовлення.

Більшість японських політичних лідерів скасували всі передвиборчі заходи. Кампанія відновилася наступного дня, 9 липня, і лідери великих партій пообіцяли не допустити порушення демократичного процесу.

«Під час цього виборчого періоду було скоєно мерзенний і варварський злочинний акт, який позбавив життя колишнього прем’єр-міністра Абе. Це непростимо. Ми ще раз засуджуємо це найрішучішим чином», — заявив в офіційному повідомленні 8 липня чинний прем’єр Японії Кісіда Фуміо.

Він наголосив, що Японія не зупинить передвиборчий процес і в неділю вибори пройдуть, як і належить. «Ми повинні, як можемо, захищати вільні та чесні вибори, які є основою демократії. Ми продовжимо нашу виборчу кампанію завтра, як і було заплановано, з твердим переконанням, що ми ніколи не піддамося насильству», — підкреслив Фуміо.

Абе перебував  на посаді прем’єра найдовше з усіх своїх попередників. З 2003 року він очолював Ліберально-демократичну партію — найвпливовішу в Японії. Невдовзі він став генеральним секретарем кабміну, а у віці 52 років опинився у прем’єрському кріслі, ставши наймолодшим на той час японським прем’єром за майже 70 років. Перший термін був недовгим — лише рік. Абе пішов у відставку за станом здоров’я. Втім, після перерви, впродовж якої в Японії щороку без кінця змінювався уряд, він повернувся у 2012-му і залишався прем’єром до 2020-го.

Головною обіцянкою Абе було подолати стагнацію японської економіки через різку девальвацію національної валюти — єни. Його підхід включав програму «трьох стріл». Сам Абе визначав їх як безстрокове підвищення ліквідності економіки, стимулювання економічного зростання шляхом розвитку інфраструктурних проєктів та відбудови країни після стихійних лих і проведення реформ у державному секторі, які б сприяли ефективнішому залученню інвестицій. У короткостроковій перспективі його програма показала себе добре. ВНП Японії почав стрімко зростати, а економічні проблеми поступово вдалося подолати.

Також Абе посилив політичні та економічні зв’язки зі США. Йому вдалося налагодити хороші відносини з колишнім президентом США Дональдом Трампом. Багато в чому це порозуміння зі США базувалося на спільному баченні загрози посилення впливу Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. Крім того, політик запам’ятався спробами мирного врегулювання багаторічних територіальних суперечок між Японією та Росією щодо Курильських островів, проте завершити цю справу так і не вдалося.

Після відставки з поста прем’єра Абе залишався одним із найвпливовіших політиків Японії та лідером фракції правлячої ЛДП. Він не тільки виступав за повну підтримку України та Тайваню, але й розпочав реформу, метою якої була відмова від «пацифізму» та розбудова могутньої армії, здатної захистити не тільки Японію, але й світ. Абе наполягав на збільшенні видатків з бюджету країни на зміцнення японської армії. Утім, довести задумане теж не вдалося вповні — завадила слабка суспільна підтримка ідеї змінювати конституцію.

Абе часто критикували ще й за вияви його начебто націоналістичної позиції, яка дратувала найближчих сусідів Японії — Південну Корею та Китай. Ба більше, пропаганда КНР прямо і систематично погрожувала Абе.

Одними з перших із засудженням вбивства Абе та співчуттями японському народу виступили лідери Австралії, Індії та США — країн-членів так званої «четвірки» держав, що об’єдналися довкола спільного бачення загрози Китаю. Держсекретар США Ентоні Блінкен назвав смерть Абе «втратою для всього світу».

«Він був прибічником союзу й дружби між нашими народами. Його бачення вільного й відкритого Індо-Тихоокеанського регіону залишиться в силі. Та насамперед він дбав про японський народ і присвятив своє життя служінню йому», — заявив Байден у день вбивства Абе.

Президент РФ Володимир Путін висловив співчуття матері та дружині Сіндзо Абе, надіславши їм листа, текст якого можна знайти на сайті Кремля.

«Рука злочинця обірвала життя видатного державного діяча, який тривалий час очолював уряд Японії та багато зробив для розвитку добросусідських відносин між нашими країнами», – зазначив Путін.

Його прес-секретар Дмитро Пєсков також сказав, що у Кремлі «глибоко засмучені» тим, що сталося в Японії. «Ми рішуче засуджуємо замах на колишнього прем’єр-міністра пана Абе. Він завжди відстоював інтереси своєї країни, але вважав за краще це робити за столом переговорів. Саме завдяки цьому у нього склалися дуже добрі, робочі, конструктивні відносини з президентом Путіним», — наголосив Пєсков.

Попри це, вже 10 липня, за даними екзит-полу видання NHK, ліберально-демократична партія Японії здобула більшість на виборах до верхньої палати парламенту. Партія прем’єр-міністра Фуміо Кісіди та її молодший партнер по коаліції партія Комей отримали більше половини мандатів. Очікується, що вони матимуть від 69 до 83 представників у 125-місній палаті.

Такий результат виборів посилює позиції Кісіди та відкриває шлях до перегляду пацифістської конституції Японії, а саме дев’ятої статті, яка проголошує відмову Японії від права ведення війни та створення збройних сил. Кісіда може бути обережним щодо конституційних змін, але можлива перемога розв’язує йому руки в збільшенні оборонних видатків. На тлі напруженості в стосунках з Китаєм, Росією та КНДР це було ключовою передвиборчою обіцянкою його партії.

Більше того, за повідомленням порталу Defense News від 10 червня, Фуміо Кісіда заявив, що напад Росії на Україну не можна ігнорувати, бо це удар по основах міжнародного ладу.