План відновлення України: Скільки мільярдів потрібно на відновлення транспортної інфраструктури України?

4-5 липня 2022 року в швейцарському Лугано відбулась конференція Ukraine Recovery Conference. Представлений на ній план відновлення України передбачає реалізацію 850 проектів на загальну суму 750 млрд дол. США. Уряд заявив, що над документом працювали понад 2,5 тис. людей, в тому числі іноземні консультанти й міжнародні організації. Разом з тим, експерти вже висловили сумніви щодо методології підготовки документу, а також фаховості авторів презентації; також прозвучала критика щодо незрозумілості цілей, визначених документом.

Примітно, що серед запропонованих проектів ледь не ключову роль відіграють проекти у сфері транспорту й інфраструктури. У вступній частині пояснюється поточна ситуація в інфраструктурі й логістиці – блокада портів, закриття повітряного простору, перевантаженість західних прикордонних переходів через переорієнтацію логістичних ланцюжків. Таким чином, найважливішим завданням зараз є створення умов для підтримання в належному функціональному стані транспортної інфраструктури на підконтрольних Україні територіях, збереження та збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску, переорієнтація логістики на виконання найважливіших функцій країни.

По-перше, відновленню зруйнованої залізничної інфраструктури та її розвитку. По-друге, розширенню пропускної спроможності українсько-європейських кордонів, в тому числі через залізничні й автомобільні пункти пропуску. По-третє, розбудові потужностей українських портів на Дунаї. І, врешті, там ідеться про відновлення й розвиток інфраструктури наших морських портів, проте це буде можливим лише після припинення бойових дій у відповідних регіонах і Чорному морі.

План реконструкції, розроблений Нацрадою з відновлення, розрахований на 10 років. На період до 2032-го він потребуватиме $750 млрд інвестицій. З них $60–65 млрд необхідно залучити цього року, близько 300 млрд – на другому етапі «швидкої відбудови» (2023–2026рр.), коли буде необхідно відновлювати найбільш нагальну інфраструктуру, як-от лікарні чи мости. Третя частина плану – «модернізація» – потребуватиме близько $400 млрд у 2026–2032рр.

Залізниця

Найбільш значущі проекти в залізничному секторі:

• 2,485 млрд грн– проекти, спрямовані на відновлення зруйнованої або пошкодженої залізничної інфраструктури. Йдеться про відновлення тягових і трансформаторних підстанцій, контактної мережі, інженерних структур “Укрзалізниці”.
• 3,327 млрд грн- капітальний ремонт 293 км залізничних колій, 95 комплектів стрілочних переводів.
• 1,503 млрд грн- проекти модернізації інфраструктури на західних кордонах, а саме прокладання 88 км залізничної колії шириною 1435 мм, з яких 7 км – на пункті пропуску Рава-Руська, 81 км – Мостиська-2. Також сюди входять плани з реконструкції 94 км колії шириною 1520 мм на ділянці Ковель-Ізов-Держкордон, в тому числі будівництво двох тягових підстанцій і реконструкція трансформаторної підстанції.
• 2,7 млрд грн- проекти, спрямовані на забезпечення безперебійності пасажирських перевезень під час бойових дій: придбання 80 вагонів, капремонт 15 локомотивів і 370 вагонів; ремонт вагонних депо.
• 1,128 млрд грн – ремонт майже 5800 вантажних вагонів.

Прикордонна інфраструктура

Упродовж цього і наступних двох років МІУ має намір здійснити модернізацію таких автомобільних пунктів пропуску на західному кордоні:

• 2022 рік – Дяківці, Красноїльськ (обидві модернізації оцінюються в 128 млн грн).
• 2023 рік – Ягодин (333 млн грн), Лужанка (445,7 млн грн), Ужгород (322 млн грн), Чоп (57 млн грн), Порубне (158,7 млн грн).
• 2024 рік – Устилуг (214,7 млн грн), Вилок (129,7 млн грн), Дзвінкове (146,5 млн грн), Дякове (371 млн грн), Косино (131 млн грн).
• Також до 2024 року планується завершили створення нових пунктів пропуску – Біла Церква (465 млн грн), Дийда (405 млн грн), Руська (163,5 млн грн).

Порти та внутрішній водний транспорт

Через невизначену ситуацію більшість проектів у портовій сфері ще не мають остаточної оціночної вартості реалізації.

• 4,5 млрд грнпланується витратити на капітальний ремонт до 10 буксирів, ремонт до 50 барж, будівництво буксирів і барж нового покоління в кількості до 5 конвоїв (один буксир і 9 барж у складі). Зокрема це буксири типу “Іваново” і “Ленінград”, баржі серії УДП-401, баржі SLG.
• Розвиток залізничної й автодорожньої інфраструктури в порту Ізмаїл (фінансування ще прораховується).
• 100 млн грн- на розвиток і розширення операційної потужності ДП “Усть-Дунайського морський торговельний порт” і порту Кілія в партнерстві з портовим оператором “Зерновий термінал Кілія”. Там, зокрема планують збільшити швидкість завантаження до 5000 тонн на добу і ввести в експлуатацію другий причал, розширити зерносховища на 40 тис. тонн.
• Створення у 2022 році глибоководного судноплавного каналу Дунай – Чорне море (фінансування не вказане).

Післявоєнні перспективи

Після війни плани в українського уряду ще амбітніші – майбутнє української інфраструктури одразу після закінчення війни і в найближчі 10-15 років.

Залізниця

• 35,6 млрд грн – проекти, спрямовані на збільшення транспортної спроможності залізниці на кордоні між Україною та ЄС (період реалізації – 2023-2025 роки). Йдеться про прокладання Прокладка 125,8 км колії 1435 мм на ділянках:

–          Ковель-Ягодин-Держкордон, 65 км

–          Чоп-Ужгород, 22 км

–          Держкордон-Старжава-Хирів-Нижанковичі-Держкордон, 38,8 км.

Також передбачається реконструкція 192 км колії 1520 мм на ділянках:

–          Одеса-Ізмаїл, 116 км (в т. ч. будівництво 22 мостів)

–          Ізмаїл-Рені, 55 км

–          Березине-Басарабяска, 21 км (в т. ч. будівництво 14 мостів).

• 3,2 млрд грн – будівництво залізничної колії до портової станції “Кілія” ДП “Усть-Дунайський морський торговельний порт” (2023-2025 роки). Зокрема для цього необхідно прокласти 35 км колії за маршрутом Арциз-Дзінилор-Кілія.
• 5 млрд грн – відновлення роботи та модернізація основних колійних парків “Укрзалізниці” (2023-2025 роки).
• 5 млрд грн – програма стимулювання оновлення вагонного парку (2023-2025 роки).
• 35,95 млрд грн – проект будівництва високошвидкісної залізниці між Києвом і Варшавою (2026-2032 роки). Українська частина проекту передбачає реконструкцію, модернізацію та електрифікацію 585 км колій (Київ-Ягодин-Держкордон), інженерних споруд та станцій.

Порти та внутрішній водний транспорт

• 4-7 млрд грн – модернізація судноплавних шлюзів на Дніпровському каскаді (період реалізації – 2026-2032 роки). Цей крок має збільшити пропускну здатність головної ріки України до 45-60 млн тонн вантажів на рік.
• Відновлення роботи Каховського судноплавного шлюзу після деокупації Херсонської області (2023-2025 роки, фінансування буде прораховане після оцінки збитків від окупації).
• 450 млн грн – будівництво залізничного сполучення між Рені та Ізмаїлом (2023-2025 роки). Здійснення цього проекту означатиме будівництво прямого залізничного сполучення між півднем України та країнами ЄС (Румунією, Болгарією, Хорватією та Грецією).

Інтермодальний транспорт

У 2023-2025 році уряд має намір зайнятися створенням мережі внутрішніх контейнерних терміналів. Щоправда, обсяг фінансування, необхідний для реалізації, поки не вказаний.

Авіація

В цій сфері, окрім відновлення пошкодженої війною інфраструктури (грошову оцінку котрого можна буде дати лише після припинення бойових дій), уряд планує в цілому продовжувати курс, узятий до війни. Зокрема планується реалізація таких планів:

• 2,5 млрд грн – створення національного авіаперевізника (період реалізації – 2023-2025 роки). Проект на цей період включає отримання ліцензії, сертифіката експлуатанта, інших дозволів, необхідних для початку діяльності, оренду або купівлю 2 літаків.
• 7,2 млрд грн – реконструкція льотної зони №2 міжнародного аеропорту Бориспіль із злітно-посадковою смугою довжиною 3800 м (2023-2025 роки).
• 600 млн грн – будівництво нового вантажного терміналу в аеропорту Бориспіль (2023-2025 роки) із вантажообігом не менше 120 тис. тон на рік.
• 1 млрд грн – будівництво аеродромних диспетчерських вишок в аеропортах Вінниця, Дніпро, Миколаїв, Херсон (2023-2025 роки).
• 900 млн грн – радіолокаційні станції для аеродромів Житомир, Чугуїв, Бахмут, Одеса, Дніпро, Запоріжжя (2023-2025 роки).

Це по суті огляд ключових напрямків і проектів у галузі транспортної інфраструктури, на які уряд України хотів би отримати гроші від іноземних донорів відновлення країни. Наразі Єврокомісія готує пайплайн з кредитів та грантів для українського відновлення на $523 млрд. Підготовку до великої конференції донорів восени підтвердила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.