«Фіскальні стероїди вже закінчуються» – санкції Байдена проти Росії починають приносити плоди під кінець його каденції

Після майже трьох років санкцій у російської економіки починають відвалюватися колеса, а удари на неї продовжують сипатися. Економісти кажуть, що такими темпами, якщо США продовжуватимуть жорсткі санкції, запроваджені адміністрацією президента Джо Байдена, і особливо його західними союзниками в ЄС і Великій Британії, Росія буде змушена відмовитися від свого гамбіту в Україні.

За останні два тижні роботи своєї адміністрації президент Байден встиг востаннє кілька разів вдарити по військовій машині Москви, а саме по її вантажних суднах і танкерах її «тіньового флоту», а також кодифікувавши в законі новий пакет санкцій проти російської енергетики. Останній забороняє будь-яку американську співпрацю з нафтовими гігантами «Газпромнєфть» і «Сургутнєфтєгаз». Після 12 березня 2025 року компанії, які не дотримуватимуться вимог, будуть піддаватися штрафним санкціям.

Більше по темі

Інавгурація Трампа відбудеться у приміщенні

Через погоду Дональд Трамп складе присягу у ротонді Капітолію США. Востаннє так робив Рональд Рейган 1985 року.

13 січня кремлівські інформаційні агенції повідомили, що найбільша російська компанія «Газпром» має намір скоротити 40% свого персоналу в штаб-квартирі в Санкт-Петербурзі. Причина – збитки на 629 мільярдів рублів (6,9 мільярда доларів) у 2023 році порівняно з чистим прибутком у 1,23 трильйона рублів (11 мільярдів доларів) у 2022 році.

У вівторок конгресмени Ллойд Доґґетт (демократ від штату Техас) і Джейк Очінклосс (демократ від штату Массачусетс) попередили компанію SLB – одну з небагатьох американських нафтосервісних компаній, що працюють у Росії, – що вона ризикує порушити законодавство, якщо негайно не припинить надавати свої послуги. (Дві інші великі американські нафтосервісні групи, які раніше працювали в Росії – Baker Hughes і Halliburton – продали свої російські підприємства місцевим групам невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році).

Нафта і газ становлять близько 62% російського експорту. За ними йдуть руда і метали та хімічна продукція, на які припадає приблизно по 6%. Загалом на енергетику припадає приблизно 41% валового внутрішнього продукту (ВВП) Росії. Санкції США і Заходу спрямовані насамперед на цей сектор, а також на інвестиційні фінансові активи країни. Близько 350 мільярдів доларів США – близько половини всіх валютних резервів Росії – заморожені.

Донедавна російській економіці вдавалося давати цим санкціям, а також обмеженню ціни на нафту на рівні 60 доларів за барель. У 2023 і 2024 роках вона навіть зростала – частково завдяки збільшенню витрат Кремля на оборону.

Москві також вдавалося обійти багато санкцій, наприклад, використовуючи «тіньовий флот» застарілих вантажних суден і танкерів для переміщення контрабанди через Чорне море. Цю лазівку мають закрити нові санкції – тепер проти близько 180 суден, що перебували поза радарами, які адміністрація Байдена запровадила в січні.

В той же час, компоненти для безпілотників та іншої зброї, що виробляє військово-промисловий комплекс Росії, змогли потрапити на російські заводи з країн, що не дотримуються санкцій попри зусилля Заходу, спрямовані на їхнє блокування.

Справжні тріщини в економічних стінах Кремля почали з’являтися наприкінці 2024 року, коли адміністрація Байдена розпочала нові атаки на російські фінансові установи. Ці обмеження фактично повністю перекрили доступ Росії до долара США, тим самим обмеживши можливості інвестиційних банків, таких як Газпромбанк, брати участь у світовій фінансовій торгівлі та обробляти багато міжнародних транзакцій, таких як платежі від західноєвропейських споживачів енергоносіїв.

У листопаді рубль впав до дворічного мінімуму по відношенню до долара США, втративши близько половини своєї вартості по відношенню до долара та євро. Приблизно в той самий час у Казані лідери країн БРІКС  запропонували запровадження власної валюти на противагу тому, що вони вважали американською фінансовою гегемонією.

Вашингтон має унікальну можливість накладати подібні фінансові обмеження на країни-ізгої, оскільки долар США є де-факто світовою валютою, і переважна більшість світової торгівлі виражається в доларах США.

Водночас, парадокс санкцій полягає в тому, що вони, як правило, мають яскраво виражений політичний вплив на демократичні суспільства, але західні санкції історично були спрямовані проти авторитарних режимів, де вони не мають такого впливу. Ні падіння економіки, ні втрата добре оплачуваної роботи після того, як американські роботодавці пішли з російського ринку, ні незадоволення вітчизняними замінниками McDonald’s чи Starbucks аж ніяк не знаходить відображення в результатах соцопитувань у країні, де навіть слово проти непопулярної війни заборонене законом, а результати виборів все одно малює її диктатор.

Можна було би тільки мріяти, що могутні російські олігархи, які перебувають під санкціями і чиї фінансові активи та яхти конфісковують США та інші країни, наважаться на зміну режиму.

Але на президентських «виборах» у березні 2024 року Владімір Путін отримав 88% голосів, і ніхто навіть не згадував ім’я його єдиного реального політичного суперника – Алексєя Навального, який приблизно за три тижні до «виборів» помер у колонії за загадкових обставин.

Отже, метою санкцій проти Росії ніколи не були політичні потрясіння. Метою була поступова зміна політики щодо її війни в Україні в міру осушення її казни. Останні новини свідчать про те, що ця фінансова «іригація» вже почалась, але економічний прогноз для Росії залишається невизначеним.

7 січня російське видання The Insider повідомило, що основні ризики для російської економіки в 2025 році «походять від загрози падіння цін на нафту і посилення санкцій»:

«Навіть якщо ні того, ні іншого не станеться, економіка залишиться у важкому стані, а інфляція зведе нанівець усі підвищення зарплат. Навіть якщо перемир’я в Україні буде досягнуто, російська економіка, яка останні три роки була вимушена працювати в умовах воєнного часу, навряд чи зможе відновитися без скасування санкцій».

Наприкінці грудня Фонд Карнегі зазначив, що «російська економіка неодноразово не виправдовувала очікувань. Прогнози про двозначне скорочення так і не справдилися. Навпаки, ВВП зріс на 3,6% у 2023 році та очікувані 4% у 2024 році».

Однак, як йдеться у звіті, «ця картина стійкості оманлива. Протягом останніх двох років російська економіка працювала, як марафонець на фіскальних стероїдах, і тепер це дається взнаки. Зростання сповільнюється, ключові сектори охолоджуються, а аргументи, які підкріплюють заяви Путіна про економічну «невразливість», розвіюються».