Київський іподром живе і буде жити. Який він сьогодні: інтерв’ю з його легендою Ольгою Бондар

Ольга Бондар – заступник директора комунального підприємства “Київський іподром”, майстер-наїзниця, має дві вищі освіти (математичну і економічну), володіє англійською, французькою.

В інтерв’ю зі Світланою Сидоренко для «Kyiv Post» Ольга Бондар розповідає про сучасне життя Київського іподрому, про себе та український кінний світ в умовах війни.

Пані Ольго, вітаю Вас із відкриттям сезону випробувань коней рисистих порід -2022! Україна жива і буде жити, незважаючи на спроби ворога знищити нас. Мені відомо, що на відкриття цьогорічного сезону 19 червня прийшло багато українців. Як на Вашу думку, це через заборону відвідувати інші зони відпочинку через можливе мінування, чи люди просто скучили за мирним щасливим життям?

Дякую Вам, пані Світлано, за привітання! Це дуже важливо для всіх шанувальників коней і, особливо – для прихильників рисистих коней.

Ми дуже приємно вражені кількістю відвідувачів (майже 4000) цього дня змагань. Це зумовлено сукупністю факторів. Це і заборона відвідувати інші зони відпочинку в зв’язку з певними причинами, і жага до щасливого мирного життя, і наші зусилля для залучення широкого загалу для популяризації коней, діяльності іподрому, змагань рисаків.

Київському іподрому понад півстоліття. Це неймовірної краси спортивна арена, яка розташована в мальовничому районі столиці України. Розкажіть, будь ласка, в якому він наразі стані.

Матеріально-технічна база Київського іподрому досить застаріла, тому що його було побудовано в 1966-1969 роках минулого сторіччя. За весь час існування іподрому проводилися лише поточні ремонти будівель, споруд та покриттів бігових доріжок для коней. Тому на сьогодні вони потребують більш суттєвих ремонтів, а будівля трибун (головний корпус) очікує реставрації.

Як давно Ви на Київському іподромі та взагалі в кінному спорті? Чому Ви присвятили своє життя коням?

На Київському іподромі я з 1993 року, в кінному спорті – з 1986 року. Присвятила своє життя коням тому, що мені це дуже цікаво і дуже подобається! Тому що це – любов! Отримавши дві вищих освіти в інших галузях і проробивши багато років у бізнесі, протягом всього життя я залишалася з кіньми, і на сьогоднішній день працюю на підприємстві як професіонал. 

Росіяни вже завдали значної шкоди українському кінному спорту, вбили багато невинних величних, розумних, красивих тварин, причому без будь-якої воєнної необхідності. В Україні є своя порода коней – Українська верхова. Чи відомо Вам, як вона змогла зберегтися? Але головні Ваші підопічні – рисаки. Розкажіть про рисаків на Київському іподромі. Вони хороші?

Коні української верхової породи так саме, як і коні будь-яких інших порід в Україні, постраждали в тих регіонах, де були найзапекліші бойові дії. Війна не вибирає загиблих і постраждалих ані за віком, ані за статтю, ані за будь-якими іншими параметрами. Це стосується і людей, і коней та інших тварин.

Відносно рисаків, які були на території Київського іподрому під час бойових дій навколо Києва, вони залишились живі та здорові завдяки персоналу стаєнь, волонтерам, благодійникам та всім небайдужим людям. На Київському іподромі сконцентровані найкращі коні рисистих порід всієї України. Зараз ці коні вже набрали спортивної форми, добре годуються, тренуються та почали брати участь у змаганнях.

Коли я волонтерила на Київському іподромі на початку війни, Вас розшукував поважний англомовний пан з ЄС, який особисто приїхав на Київський іподром, щоб допомогти нашим коням. Як світ допомагає нашому столичному іподрому в цей важкий для України час, і чи потрібна йому додаткова допомога? Які перспективи іноземних інвестицій у Київський іподром?

Вся кінна спільнота світу, в особливості, Європи, допомагала нашому іподрому і коням, які знаходяться на його території, в найважчий для Київського регіону час. Додаткова допомога потрібна, тому що ми приймаємо нових молодих коней і намагаємося розвивати галузь конярства в Україні, навіть під час війни. Іноземне інвестування в іподром повинне бути узгоджене з Київською міською державною адміністрацією, воно має багато процедурних нюансів та формальностей. Це питання лежить за межами компетенції адміністрації підприємства. Однак, у принципі, це непогана думка, просто треба робити все в межах правового поля.

На Ваш погляд, чи потрібно повернути тоталізатор на Київський іподром, і чому саме, якщо так?

Тоталізатор обов’язково необхідно відновити на Київському іподромі тому, що це невід’ємна частина світової іподромної індустрії. Зокрема, всі відвідувачі Київського іподрому завжди запитують щодо тоталізатора і можливості робити ставки.

Ми живемо в режимі щоденних повітряних тривог і, тим не менш, вперто робимо свою справу, кожен на своєму місці, кожен тримає свій фронт. У Вас теж свій фронт, і він одночасно і дивовижний, і важкий. Зверніться до світу, будь ласка. Що б Ви могли сказати сьогодні громадянам мирних країн?

Цінуйте ті можливості, які маєте, ті відносини, що склалися між вами і довкіллям, зовнішнім світом! Бережіть своїх рідних, близьких, друзів, братів наших менших! Насолоджуйтесь спілкуванням, мирним небом та життям взагалі!

Дякую Вам, пані Ольго, за Вашу працю, за Ваш ентузіазм! Завдяки таким українкам і українцям, як Ви, ми переможемо в усіх змаганнях та війнах!