23 червня Європарламент схвалив надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, але українська влада зобов’язана виконати низку умов. І найбільш важливими серед них є проведення судової реформи та подолання корупції.
Всі в Україні радісно сприйняли звістку про отримання статусу кандидата, але варто не забувати про нагальні завдання, що стоять перед Україною, та про важку роботу, яка передує фактичному отриманню членства в ЄС.
Брюссель виклав свої умови у переліку з семи блоків реформ, які необхідно провести:
(1) реформа Конституційного Суду
(2) продовження судової реформи
(3) протидії корупції, починаючи з призначення керівника САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури)
(4) боротьба з відмиванням коштів
(5) реалізація антиолігархічного закону
(6) гармонізація українського законодавства, яким регулюється діяльність аудіовізуальних ЗМІ, з відповідним європейським законодавством
(7) зміна законодавства про національні меншини.
Як бачимо, на першому місці в цьому списку саме реформа КСУ і судова реформа загалом. Україна має призначити професійних суддів до Конституційного Суду та запровадити ефективну систему попереднього відбору суддів.
Реформа Конституційного Суду в Україні давно назріла.
Проблеми з Конституційним судом в Україні існували давно, а наприкінці жовтня 2020 року вони особливо загострились. Тоді суд скасував систему електронного декларування статків високопосадовців, що завдало нищівного удару по антикорупційній реформі.
Це викликало політичний скандал: через таке рішення суддів КСУ Україна ризикувала мати серйозні проблеми з міжнародними партнерами, навіть до припинення співпраці з МВФ і скасування безвізового режиму з ЄС.
Президент Володимир Зеленський намагався розпустити Конституційний суд через парламентські механізми, але у депутатів виникли законні сумніви щодо легітимності цієї ініціативи. Разом з тим президент наполягав на тому, що такий рішучий крок унеможливить появу нових сумнівних рішення Конституційного Суду.
У 2021 році президент звільнив голову Конституційного суду Олександра Тупицького, скасувавши указ Віктора Януковича про його призначення, виданий 2013 року.
У березні 2022 року стало відомо, що Тупицький незаконно покинув Україну. За даними ДБР він залишив Україну без проходження прикордонного та митного контролю та перевірки документів, що дають право на виїзд за кордон.
Слідство зафіксувало перебування Тупицького в Австрії, в центрі Відня. Він стоїть біля автомобіля, зареєстрованого на його дружину.
4 квітня ДБР розпочало досудове розслідування за фактом незаконного перетину кордону екс-суддею КСУ.
Безперечно, очищення Конституційного суду від недобросовісних суддів є приорітетом для української влади. Виконання вимог ЄС щодо обрання суддів Конституційного суду дасть змогу Україні подолати конституційну кризу, в якій опинилася країна ще до початку повномасштабного вторгнення Росії.