У неділю Президент Володимир Зеленський призначив одного з найпопулярніших і найуспішніших генералів ЗСУ командувачем Оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця”, яке тримає оборону на стратегічно критичному Покровському напрямку.
ОСУВ “Хортиця” діє на ділянці лінії фронту завдовжки понад 300 кілометрів, де вже понад рік точаться найзапекліші бої. Зеленський сказав у своєму вечірньому відеозверненні, що Драпатий “зберігатиме повноваження командувача Сухопутних військ … і це допоможе поєднувати бойову роботу армії з правильною підготовкою бригад”.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Хто такий генерал Михайло Драпатий
42-річний генерал Драпатий є одним із найяскравіших серед “нового покоління” молодих бойових генералів, які воюють проти росіян від 2014 року. Він піднявся на найвищі щаблі завдяки успішним операціям під час повномасштабного вторгнення Росії.
Драпатому вдалося “зшити” оборону на півдні України, яка тріщала по швах на початку 2022 року, а наприкінці того ж року – спланувати й провести контрнаступ, у ході якого був звільнений Херсон. У подальших операціях вздовж Дніпра під його командуванням Сили оборони почали масово використовувати FPV-дрони для контролю повітряного простору та домінування на місцевості в тилу російських військ.
До призначення на посаду командувача Сухопутних військ у листопаді 2024 року сили під командуванням Драпатого зупинили масштабні наступи росіян на півночі Харківської та сході Луганської областей. Серед рядових бійців Драпатий зазвичай вважається обережним командиром, зосередженим на завданні максимальних втрат противнику, і ретельним планувальником, який ставить на перше місце захист життя військовослужбовців, а не утримання позицій за будь-яку ціну.
Призначення Драпатого відбулося на тлі безперервних масованих російських обстрілів і штурмів у зоні відповідальності “Хортиці”. За даними Генерального штабу ЗСУ, оприлюдненими в понеділок, за минулий тиждень відбулося 1 080 бойових зіткнень, з яких майже половина – 488 – на Покровському напрямку.
Бої на Покровському напрямку - останні новини
У неділю міністерство оборони Росії оголосило про захоплення Великої Новосілки – важливого транспортного вузла на підступах до Покровська – і заявило, що наступ, спрямований на прорив української оборони, оточення і захоплення Покровська, прискорюється. У середині січня, після більш ніж місяця боїв і важких втрат, російські війська прорвали українську оборону навколо Курахового, що за 30 км на південь від Покровська.
Речник “Хортиці” майор Віктор Трегубов сказав у неділю в етері національного телемарафону “Єдині новини”, що частина Великої Новосілки залишається під контролем ЗСУ, і що захисники докладають усіх зусиль, щоб утримати там позиції. За його словами, частота й інтенсивність російських атак у напрямку Покровська загалом знизилася через нестачу особового складу після важких втрат.
“Вони (російські війська) не мають необмеженої кількості особового складу, який вони раніше просто кидали на місто хвиля за хвилею, потім чіплялися за якісь передмістя, потім заходили в місто, потім руйнували будівлі ближче до центру і так далі. Вони вперше почали воювати не просто лобовими хвилями, а з намаганням охоплення, з намаганнями обійти велике місто і змусити українські сили з нього вийти. Ось саме це ми бачимо під Покровськом”, – сказав Трегубов.
Максим Бакулін, речник 14-ї бригади Національної гвардії, що дислокується на Донбасі, у суботньому коментарі на українській військовій інформаційній платформі Armiyainform.com підтвердив, що в районі Покровська росіяни продовжують атакувати, але використовують менше живої сили, ніж раніше.
“Почастішали штурми на техніці. Вони використовують менше живої сили, ніж раніше, а використовують більше важкої техніки. На ній піхоту підвозять якомога ближче до наших позицій, висаджують і намагаються вести бій під прикриттям ствольної артилерії й систем залпового вогню”, – сказав він.
За словами Бакуліна, російські штурмові колони, які зустрічала і відбивала 14-та бригада в останніх боях, зазвичай невеликі, складаються з двох танків, наприклад, Т-72 і Т-90, спереду колони та 2-4 бронетранспортерів, які висаджують солдатів, а потім намагаються підтримати атаку з автомобільного озброєння. У більшості випадків українська артилерія, міномети і безпілотники зупиняють і спалюють російську техніку, а потім вцілілих солдатів знищують зброєю або безпілотниками.
Минулими вихідними бойові підрозділи 59-ї мотопіхотної бригади, що дислокуються на Покровському напрямку, опублікували відео з безпілотників, які задокументували знищення російської військової техніки, зокрема, квадроциклів, мотоциклів, пікапів, танків і бронетранспортерів МТЛБ. Останні бойові зведення з Покровського напрямку також свідчать про продовження російських атак з незначними успіхами та великими втратами.
Кирило Сазонов – волонтер, який до війни був політологом, у своєму недільному аналізі зазначив, що Покровський напрямок є “головним напрямком наступу російської армії”, де Кремль сконцентрував усі свої наявні вогневі засоби. Українські позиції в цілому тримаються, але на невеликих ділянках російським військам все ж вдається просуватися вперед ціною великих втрат.
“Ніяких різких просувань і успішних штурмів із захопленням помітних ділянок немає. Тільки масований тиск із повільним вичавлюванням Сил оборони буквально по метру. Мені здається, це не тимчасова пауза, а те саме “забуксували”, про яке ми говорили ще тиждень-два тому як про ймовірний сценарій. Ніякі нові резерви на швидкість просування цієї “військової машини” в донецькій грязюці вже не впливають. В’язне … Другий пункт – втрати противника... “Покровська топка” стає для Донецького (основного) угруповання окупантів тим, чим стала Фортеця Бахмут для ПВК “Вагнера”. Великою братською могилою. ЗСУ дотиснули ситуацію до того, що противник зазнає таких самих щоденних втрат без помітних результатів. Спалюючи в цій топці всі резерви”, – написав Сазонов.
Ось що про бої на Покровському напрямку написав у суботу популярний армійський блогер Alex33 – лейтенант сухопутних військ, який має 175 000 підписників у Telegram: “Противник активно використовує штурмові піхотні групи. Окремі групи, що наступали із заходу від села Нововасилівка, потрапили під мінометний і артилерійський обстріл, по полю розкидані тіла загиблих. Бажання п**орів наступати дещо згасло, але вони підтягують резерви. Вони поки що не ризикують іти через відкриті поля, чекають нагоди, зокрема, сподіваються на туман”.
