Щороку 2 лютого в Україні та багатьох інших країнах відзначають День бабака, чекаючи на незвичний прогноз погоди від пухнастого “метеоролога”. За традицією, бабак віщує настання весни, проте насправді свято має глибший сенс.
Що таке День бабака?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
День бабака – це незвичайне свято з давнім корінням, що бере свій початок ще з часів Стародавнього Риму. Спочатку для прогнозування погоди люди використовували їжачка: його будили та спостерігали, чи побачить він власну тінь, чи знову сховається у своєму укритті.
Згодом ця традиція змінилася. У Німеччині головним “синоптиком” став борсук, а в США та деяких країнах Європи цю роль перейняв бабак. Саме він тепер визначає, чи триватиме зима ще довго, чи весна прийде раніше.
Як бабак передбачає погоду:
- Він виходить із нори.
- Дивиться, чи з’явиться його тінь.
- Якщо тінь помітна – гризун лякається й повертається назад спати, що означає ще шість тижнів холодів.
- Якщо ж тіні немає – це сигнал про швидке потепління та ранню весну.
Вважається, що ясний сонячний день і, відповідно, переляканий бабак – це вірна ознака затяжної зими. Натомість похмура погода та відсутність тіні віщують швидке пробудження природи. Хоча науковці скептично ставляться до таких прогнозів, традиція залишається популярною, даруючи людям надію на швидкий прихід тепла.
Чому бабак віщує прогноз погоди та прихід весни?
Ще в давнину люди намагалися передбачити погоду, спостерігаючи за поведінкою тварин. У Стародавньому Римі для цього використовували їжаків, а в Німеччині – борсуків. Однак, коли німецькі переселенці прибули до Америки, вони виявили, що там борсуки та їжаки не водяться, тож роль “синоптика” перейшла до бабака.
Першим офіційним “метеорологом” серед бабаків став Філ із міста Панксатоні, який передбачав погоду ще в XIX столітті. Відтоді кожного його нащадка також називають Філом, підтримуючи безперервність традиції.
Сучасний Філ мешкає у спеціальному будиночку, має власний сайт, сторінки в соцмережах і навіть представництва в різних країнах світу. Щороку 2 лютого в Панксатоні відбувається масштабне святкування Дня бабака з розважальними заходами, святковим бенкетом і урочистою церемонією передбачення погоди. Подію транслюють онлайн, а квитки розлітаються заздалегідь.
Нині у США та Канаді є сім відомих бабаків-“метеорологів”: Панксатонський Філ, Віартонський Віллі, Стейтен-Айлендський Чак, Шубенакадський Сем, Бальзакський Біллі, Бабак Джимі та Генерал Борегард Лі. Популярність свята так виросла, що до цієї традиції долучилася навіть Австралія, де також використовують бабаків для прогнозів.
Українські пухнасті “синоптики”: що відомо на 2025 рік?
В Україні роль головних “синоптиків” також виконують бабаки, які мешкають у різних регіонах країни. Найвідомішими є харківський Тимко і столичний Вікентій.
- Харківський бабак Тимко перебуває під опікою лабораторії ХНУ ім. Каразіна. Традиція святкування Дня бабака на Харківщині зародилась у 2004 році на біостанції в Гайдарах, що під Змієвом. Відтоді змінилося вже три покоління бабаків-“метеорологів”. У 2022 році Тимко III опинився в окупованому селі Нестерівка, проте після звільнення території залишився неушкодженим і продовжив свою місію.
- Київський бабак Вікентій живе в зоопарку “12 місяців”, де також підтримують традицію спостереження за його прогнозами.
Однак День бабака в Україні – це не лише розвага, а й важливий екологічний меседж. У 2021 році степовий бабак був занесений до Червоної книги як зникаючий вид. Основною метою свята стало привернення уваги до охорони цих тварин, їхнього природного середовища – українського степу – і біорізноманіття загалом.
Фахівці зазначають, що виживання бабаків тісно пов’язане з охороною цілинних та перелогових земель. Для їхнього збереження необхідно створювати заповідники, боротися з браконьєрством і проводити роз’яснювальну роботу серед мисливців.
Чи справджуються прогнози погоди в День бабака?
Прогнози бабаків 2 лютого справджуються далеко не завжди. Наприклад, у США відстежують передбачення Філа з Панксатоні ще з 1886 року, і за статистикою, лише 39% його прогнозів справджуються.
В Україні, за словами завідувача біологічною лабораторією “Східні степи” Володимира Грубника, точність передбачень харківського бабака Тимка сягає 70-80%. Хоча у 2021 році його прогноз не справдився, сам захід відіграв важливу роль у приверненні уваги до екологічних проблем. Саме тоді степового бабака офіційно занесли до Червоної книги як зникаючий вид.
У 2023 році Тимко передбачив, що весна прийде в середині березня, і він майже не помилився – за даними AccuWeather, 16 березня температура вперше піднялася вище +10°C, що дійсно стало початком весняного потепління.
Професійні синоптики кажуть, що поважають свято, і що воно важливе для привернення уваги до збереження природи, але не для наукових прогнозів.
