Постправда та її жертви: як фейки змінюють наше сприйняття реальності

Постінформаційне суспільство — це нова ера, головними ознаками якої стали великі обсяги інформації, диджиталізація та розвиток штучного інтелекту. Це, ніби океан інформації, де ми не бачимо глибину та якість “води” (інформації). Часто вона псується, через різні домішки та вкиди. Так, це відкриває для нас нові можливості, але це так само і нові виклики та багато питань. Наразі необхідно бути обережним з тією інформацією, що ми вживаємо.

У світі, де інформація розповсюджується зі швидкістю світла, де кожен може постити новини та миттю передавати повідомлення — фейки стали серйозною проблемою. Часто люди поширюють дописи та публікації не замислюючись над правдивістю того, що там написано.

Дезінформація швидко розповсюджується та завдає багато шкоди. Поговорімо про фейки та їх вплив на нас.

Більше по темі

ФАКТЧЕК: чи справді USAID фінансувало поїздки голлівудських зірок до України

Чутки про те, що Бену Стіллеру, Анджеліні Джолі та іншим кінозіркам платили за поїздки в охоплену війною Україну коштом USAID, категорично заперечив сам Стіллер.

Як фейки впливають на людину 

Фейк — це фальшива чи підроблена інформація, тобто неправда. Він несе в собі лише погане, адже підробка та маніпуляція знищують цінність правди та об’єктивності. Для чого потрібні фейки тим, хто їх запускає? Розбираємося.

• Маніпуляція. Фейки використовують для того, щоби було легше керувати народом. Через яскраві та емоційні новини можна впливати на погляди та поведінку людей.
• Підрив довіри. Через нас проходить багато інформації. Чим довше відбувається взаємодія з неправдивою інформацією, тим більше в людини виникає сумнівів. Пізніше ці люди починають сумніватися навіть у судженнях експертів і перевірених інституцій. Часом пропадає довіра навіть до близьких. Згодом виникає недовіра до влади та власного оточення.
• Поширення страху й паніки. У жахливу інформацію набагато легше повірити, чим у правдиву. Тим самим фейк виконує свою роль — вносить смуту та хаос у суспільство, що призводить до необдуманих дій та рішень.
• Економічні збитки. Найчастіше користуються фейковою інформацією конкуренти, щоби завдати збитків іншим. Неправдива інформація може підірвати довіру до компаній та людей. Навіть якщо потім буде спростування, однаково - репутація вже буде заплямована.
• Розкол суспільства. Неправдива інформація може погіршувати стосунки між людьми, особливо, якщо це буде стосуватися класової рівності чи певних груп людей.

Чому фейки ефективні 

Коли ми говоримо про фейки, важливо зрозуміти, чому вони стали дуже ефективними. Власне, через певні свої ознаки, про які тут і поговоримо.

• Емоційність. Фейки викликають сильні емоції і тому легко запам’ятовуються. Дізнавшись шокуючу інформацію одразу хочеться передати її далі, вберегти друзів і рідних.
• Повторення. Чим частіше ми бачимо якусь інформацію з різних джерел, тим найімовірніше ми їй повіримо. Оскільки фейки — це завжди якась сенсаційна інформація, тому всі соціальні мережі дуже швидко її підхоплюють та розповсюджують.
• Соціальні мережі. У соціальних мережах інформація поширюється миттєво без будь-якої перевірки.
• Довіра. Достатньо, що це запостив твій друг чи відомий блогер, і ти вже без перевірки поширюєш далі, продовжуєш ланцюжок неправди.

Психологи про поширення фейків 

Психологиня Надія Волченська розповідає, що навіть люди з критичним мисленням також ведуться на фейки. Все залежить від того, у якому стані перебувають люди. Якщо людина не досипає, перебуває в стресі чи переживає за когось, вона знаходиться у вразливому стані. Ресурси вичерпані, присутня емоційна нестабільність та втома, що впливає на внутрішній “фільтр перевірки” кожного. Саме в такі моменти людина більше схильна до того, щоб повірити фейку.

Так само психологиня Софія Терлез підтверджує - будь-яке виснаження та втома людини впливає на її критичне мислення. Тобто ввечері ми більше вразливі та сприятливі до інформації. Особливо, якщо був важкий день, а потім трапляється емоційне відео чи заголовок, то ми можемо вже менш критично ставитися до них.

Часто ми віримо в те, що ми хочемо вірити. І це нам шкодить. Когнітивне упередження — підтвердження власних уподобань, шкодить тим, що людину стає важко переконати в іншому. Психологиня Надія Волченська розповідає, що цей феномен шкідливий, адже людина не розуміє, що вона зустрілася я з неправдою, що її думка хибна. Людина не ставиться критично до новин, вона відмовляється від нової інформації — адже та, що вже є, підтверджує її внутрішні переконання (хоч і хибні).

Як зазначає психологиня Софія Терлез, нашій психіці легше сприймати та обробляти негативні новини. Адже від них залежить наше виживання. Позитивні — вони хороші, психіка складає їх у шухляду. Негативні — загрожують нашому існуванню, а, отже, тіло має реагувати та робити щось для своєї безпеки. Психіка наче створює ілюзію контролю над ситуацією, якщо тіло щось робить (навіть якщо це зовсім не допомагає).

До прикладу, ситуація яка була з ймовірним підривом ЗАЕС та покупкою йодиду калію. Піти в аптеку й на всяк випадок купити його — не важко, і це дає певне відчуття контролю ситуації, навіть якщо це не зовсім допомагає.

Поради щодо інформаційної гігієни (фактчекінгу) 

Саме існування явища фактчекінгу дає нам зрозуміти, що фейки можна розпізнати, а значить, із ними можна боротися.

• Перевіряйте інформацію. Не вірте всьому, що побачите в соціальних мережах чи інтернеті. Перевіряйте джерела публікації. Ставте питання до того, що ви бачите. Чи є така новина в інших медіа? Чи я довіряю цим медіа? Я зараз емоційно реагую чи усвідомлено? Та інші.
• Думайте критично. Намагайтесь аналізувати інформацію, яка вам трапилася. Ставте питання: хто автор, що він хоче донести, які його цілі, чи збігаються його цілі з моїми, чи підтверджена ця інформація?
• Не поширюйте. Якщо ви маєте сумніви щодо публікації чи певної інформації — не поширюйте її. Спочатку перевірте все, зберіть достатньо доказів та джерел, а потім уже можете розповсюджувати.
• Розвивайте медіаграмотність. Наразі існує багато безплатних платформ та курсів, де навчають, як правильно поводитися в інтернеті та дотримуватися інформаційної гігієни.
• Читайте коментарі. Коментарі — це, як відгуки в магазині на певний товар. Якщо відгуки погані, то ви ніколи не купите цей товар. Так само в соціальних мережах, коментарі зможуть дати вам більше та ширшої інформації щодо публікації.
• Пошук. Перед тим, як запостити якусь сенсацію перевірите чи вже не спростували її професійні фактчекери.
• Порадитися з експертами. Якщо ви маєте друзів експертів, із якими ви можете порадитися та перевірити інформацію, то спочатку зробіть це, а потім уже передавайте новину далі.
• Вимикайте емоції. Саме на емоції розрахований фейк. Відео та новини, що ви бачите можуть бути шокуючими, проте іноді, навіть відео чи фото, може бути підробкою. Тому не передавайте інформацію, якщо ви емоційно не стабільні (це може стосуватися, як негативної, так і позитивної інформації).

В Україні давно працюють ініціативи з фактчекінгу: Stopfake.org, VoxUkraine, «Слово й діло», а також інші. Ці організації займаються тим, що перевіряють новини на достовірність. Ви можете почати із себе. Перед тим, як поширювати інформацію перевірте її на правдивість.

Фейки стали серйозною проблемою в постінформаційному суспільстві. Вони впливають на нашу думку, погляди, поведінку та взаємини з іншими. Будьте пильними, вмикайте критичне мислення, дбайте про свою інформаційну гігієну — так ми разом зможемо протистояти фейкам та запобігти негативним наслідкам.