Четверо європейських лідерів – канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Італії Маріо Драґі та президент Румунії Клаус Йоханніс – відвідали Київ у четвер 16 червня. Звуки сирен повітряної тривоги, що пролунали з самого ранку, та допис колишнього президента Росії Дмитра Медведєва, в якому він назвав лідерів Франції, Німеччини та Італії «європейськими дюбителями жаб, сардельок та спагеті» не залишали жодних сумнівів у тому, що Москва не лише знала про візит, але й була готова відповідно реагувати. Але готовим був і Київ.
Майже відразу після прибуття четвірки до Києва українські чиновники відвезли лідерів ЄС до зруйнованого війною Ірпеня – одного з багатьох місць звірств російських військових на Київщині. При цьому канцлер Шольц підкреслив, що він був приголомшений «безглуздим і обурливим» насиллям з боку російської армії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Макрон, у свою чергу, висловив захоплення героїзмом українців, а Йоханніс закликав світ притягнути російських злочинців до відповідальності.
Після чого четвірка європейських лідерів зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським та дала інтерв’ю, у якому подала Києву численні позитивні сигнали.
Найбільшим і найважливішим результатом зустрічі стало те, що всі чотири лідери підтримали надання Україні безумовного статусу країни-кандидата в ЄС.
Для України це грандіозна перемога. Раніше були підстави вважати, що, попри всі гучні слова та обіцянки, ЄС все ж утримається від надання Україні статусу країни-кандидата. Так, Макрон весь час намагався просувати свій проєкт Європейського політичного співтовариства, яке критикували за беззмістовність та який в цілому був завуальованим способом сказати «ні» європейським прагненням України. Своєю чергою Шольц взагалі вважав за краще мовчати на цю тему, чим підбадьорював скептично налаштовані Нідерланди, Данію, Австрію та Швецію.
Проте побачені на власні очі звірства росіян у поєднанні з титанічними комунікаційними зусиллями українського уряду, громадянського суспільства та ЗМІ, а також той факт, що 91% українців підтримують вступ України в ЄС, здається, вплинули на ключових гравців ЄС і змусили їх зробити заяву тут і зараз.
Тепер, коли Франція та Німеччина офіційно озвучили свою позицію, можна майже напевно сказати, що країни ЄС не намагатимуться перешкодити Україні стати офіційним кандидатом на вступ до Євросоюзу під час майбутнього саміту в Брюсселі 23-24 червня.
Данія вже висловила свою підтримку.
Але цей надзвичайно позитивний результат був затьмарений кількома обставинами: відсутністю чіткої позиції щодо постачання критично важливої зброї та нечітким планом дій стосовно мирних угод.
Візит четвірки європейських лідерів відбувся в той час, коли Збройні сили України на Сході продовжують відбивати атаки російської армії в Сєвєродонецьу і контратакувати на напівокупованому півдні України – з перемінним успіхом.
Україна регулярно наголошувала на тому, що отримала недостатньо важкого озброєння щоб зупинити , просування російської армії і почати масований контрнаступ, із чим, схоже, погоджується уся євро-четвірка, передусім Франція та Німеччина.
І якщо Макрон підкреслював консенсус країн НАТО стосовно того, щоб не давати Україні реактивні літаки і танки, щоб самим не стати стороною конфлікту, то Шольц фактично знову применшував значущість цього питання і підкреслював, що німецька допомога Україні уже є значним кроком.
Дійсно, в деяких аспектах Німеччина допомагає Україні. Наприклад, вона приймає значну кількість біженців та відправляє в Україну певні види оборонних озброєнь. Однак такою ж правдою є і те, що вона, по суті, допомагає Росії значно більше, ніж Україні.
Останні розрахунки показали, що Німеччина разом із Китаєм фактично є спонсорами кровопролиття. За перші 100 днів війни пони разом сплатили Росії за паливо 12,5 мільярдів доларів. Німеччина також вкладає гроші у Gazprom Germania замість її націоналізації та, схоже, частково підкорилась російським вимогам оплачувати газ рублями, попри свої попередні заяви.
Відсутність чіткого розуміння того, коли і яке саме важке озброєння надійде в Україну, викликає питання щодо здатності Києва не просто зупинити російську армію на сході та півдні країни, але й відвоювати тимчасово окуповані території.
На додачу, за повідомленнями німецьких ЗМІ, Шольц, Драґі та Макрон, які за день до приїзду до Києва вже виступали зі схожими заявами, знову попросили Україну розпочати мирні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним. І це попри те, що Драґі заявив на прес-конференції: «Ми хочемо припинення цих злочинів, і ми прагнемо миру. Але якщо ми бажаємо миру, то Україна мусить захищатися, і саме вона мусить обрати той формат миру, який схоче. Жодне дипломатичне рішення не можна розглядати окремо від політичної волі Києва, від того, що він вважає прийнятним для свого народу. Так і тільки так ми зможемо побудувати справедливий і тривалий мир».
З огляду на те, що Москва не приховує свого бажання захопити всю Україну або знищити її взагалі та навіть наважується показати карту повністю розчленованої України на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, а Київ не отримує озброєнь, необхідних для того, щоб дати відсіч ворогу, то питань постає більше, ніж відповідей.
Скільки ще триватиме ця війна? Як це вплине на переговорний процес між Україною та ЄС? Яку остаточну ціну доведеться заплатити Україні, щоб зупинити кровопролиття? І коли саме Німеччина, що є одним із найбільших виробників зброї у світі, врешті дасть Україні свою обіцяну зброю?
І все ж Україна має причини для радості після візиту євро-четвірки, зважаючи на те, що Київ не очікував багато від лідерів Франції та Німеччини через їхні позиції та непрозорі контакти з Москвою.
Тим більше, Макрон, схоже, нарешті перестане дзвонити Путіну.
«З огляду на те, скільки годин я провів у розмовах з ним [Путіним], і на мій шокуючий досвід відвідин Ірпеня та Бучі, слово «розчарований» не може описати те, що я відчуваю, на власні очі побачивши, до яких наслідків призвели дії цього чоловіка», – сказав Макрон.
Оригінал англійською тут.
