Минув тиждень відтоді, як зупинилася робота USAID в усьому світі, крім Єгипту та Ізраїлю. Програми допомоги були зупинені миттєво, без будь-яких пояснень і додаткових інструкцій.
Спочатку зупинка надання допомоги була оголошена як тимчасова – на час проведення аудиту витрат USAID. Але згодом з’ясувалося, що керівне ядро організації було відправлене в адміністративну відпустку, а згодом Ілон Маск, який, за деякими джерелами, має вплив на прийняття рішень Адміністрацією Трампа, заявив, що нібито USAID «не підлягає ремонту» і що Трамп погодився з його пропозицією закрити програму.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Це шокувало багатьох українців і призвело до зупинки багатьох важливих проєктів для України, яка під час війни весь свій бюджет витрачає на оборону. Що втратить від зупинки цієї допомоги Україна і чому важливо цю допомогу відновити? Kyiv Post розбирався разом із експертами.
USAID розірвало угоду про внесок до Фонду підтримки енергетики України
Несподіванка
«До нашої організації просто надійшов телефонний дзвінок про те, що всі операції припиняються. При тому, що у нас були підписані всі контракти ще наприкінці минулого року на рік наступний – тобто 2025-й. Це був шок, і тепер я нічого не можу сказати співробітникам, які лишилися без фінансування, крім того, що ми намагаємось їх підтримати», – каже директор однієї з компаній, яка була контрагентом USAID в Україні і надавала багато допомоги переселенцям і біженцям всередині України.
Тепер усі компанії намагаються втримати персонал до кінця аудиту, якщо він дійсно буде.
«Три місяці – це великий строк. Важливо, щоб люди нікуди не поділися і могли продовжувати роботу потім, бо ситуація може змінитися», – каже один із керівників територіальних громад на півдні України.
Зупинка діяльності USAID може стати критичною для виснаженої країни, яка весь свій бюджет витрачає на стримування російської армії на фронті. За даними Секретаріату Кабінету Міністрів і сайту USAID, станом на 31 грудня 2024 року в Україні діяли 39 програм USAID, загальний бюджет яких становив 4,28 млрд доларів, або 2% ВВП України, що дуже багато. На що ж витрачалися ці кошти?
Тиловий ленд-ліз
Всього за час повномасштабного вторгнення USAID виділило 2,6 млрд доларів на гуманітарну допомогу, 5 млрд – на розвиток, а 30 млрд – на пряму бюджетну підтримку.
«Це наш справжній тиловий ленд-ліз. Без нього багато програм відновлення, ремонтів, поновлення після обстрілів, у тому числі в енергетиці, були би просто неможливі», – каже нам один із українських урядовців.
Один із авторів реформи децентралізації в Україні, колишній радник Президента України Анатолій Ткачук наголошує: допомога USAID була чітко структурована, і пріоритет надавався загальній підтримці українського тилу і реформам.
«Вона виділялася за чотирма великими блоками. Перший – це прямі державні витрати, тобто прямі асигнації в бюджет, з яких потім виплачувалися певні зарплати та пенсії. Найважливішим, мабуть, був Другий блок – блок розвитку. Саме тут була більшість інфраструктурних проєктів і проєктів в сфері енергетики. Зокрема, 850 мільйонів доларів було витрачено на ремонтні роботи, малі газові ТЕЦ, захисні конструкції для інфраструктурних об’єктів. Це більше, ніж держава Україна, яка веде війну, змогла виділити. Тут же – підтримка аграрної сфери. Коли росіяни в 2022 році атакували наші елеватори, велику їх частину було відремонтовано саме завдяки USAID, так само як фінансувалася підтримка фермерів – насіння, техніка, запчастини для техніки», – зазначає Ткачук.
Один невеликий приклад: після початку російського наступу на Харків у травні 2024 року USAID оперативно поставило місту понад 100 генераторів великої потужності, що дозволило встановити автономне живлення в усіх харківських лікарнях, школах, адміністративних будівлях і багатьох промислових об’єктах. Окрім того, так само були надані понад 30 когенераційних установок, кілька десятків трансформаторів і пересувних котелень потужністю до 1 500 кВт кожна. Це дозволило підтримати енергосистему Києва та Харкова – двох найбільших міст України – під час потужних атак.
«Наступний важливий блок, Третій – це децентралізація. Україна пішла шляхом децентралізації влади, делегування влади на місцях не ставленикам центру, а місцевим обраним представникам. Громади отримали в свої руки місцеві бюджети, і оскільки раніше вони самі не займалися місцевими проєктами, їм було важко правильно цим керувати. USAID надавало багато допомоги, наприклад, фінансувало проєкти складання просторових планів, без яких зараз неможливо збудувати жодну будівлю, а вартість такого плану для однієї сільської громади – 20 мільйонів гривень (USD 500 000) – сума для неї непідйомна. USAID закривало ці потреби. Крім того, багато вкладалося в модернізацію інфраструктури, мереж, енергоефективність. Фактично, з цього й почалася модернізація українських місті і громад», – каже Ткачук.
І це стосується не лише критичної інфраструктури.
«У нас був проєкт із USAID, пов’язаний з будівництвом системи зрошення і поливу, оскільки наш регіон, Одеська область, дуже посушливий, – розповів Kyiv Post керівник однієї з громад Одещини. – Частину ми встигли збудувати, а от частину – ні, бо співпраця з USAID обірвалася миттєво. У результаті, ми не встигнемо встановити всю систему до початку весняних робіт, навіть якщо за три місяці аудит закінчиться позитивно».
Також майже 250 мільйонів доларів було виділено на розвиток гуманітарних ініціатив – таких, як укриття від ракетних ударів у школах, ноутбуки для вчителів, інтерактивні дошки в шкільних класах, а також майже 400 млн доларів на систему охорони здоров’я, зокрема, на закупівлю критично важливих ліків для важкохворих, вакцин, медичного обладнання тощо.
«Це удар, який важко буде компенсувати. Україна змогла зекономити багато грошей завдяки допомозі та спрямувати їх саме на збройні сили і відбиття агресії», – каже Ткачук.
Втім, проблема не лише у тому, що багато втрачає Україна. Втрачають і США. Як? – Читайте в наступній частині.
