Тиждень пройшов з часу, коли зупинилася робота USAID по всьому світу, крім Єгипту та Ізраїлю. Програми допомоги були зупинені миттєво, без будь-яких пояснень та додаткових інструкцій.
Спочатку зупинки надання допомоги була оголошена Як тимчасова – на час проведення аудиту витрат USAID. Але згодом з’ясувалося, що керівне ядро організації звільнене в адміністративну відпустку, а згодом Ілон Маск, який має за деякими джерелами, вплив на прийняття рішень Адміністрацією Трампа, заявив, що нібито USAID «не підлягає ремонту» і заявив, що Трамп погодився з його пропозицією закрити програму.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Це шокувало багатьох українців, і призвело до зупинки багатьох важливих проектів для України, яка під час війни весь свій бюджет витрачає на оборону. Що втратить від зупинки цієї допомоги Україна і чому важливо цю допомогу відновити? Kyiv Post розбирався разом з експертами.
РосЗМІ поширили фейк про пілота гелікоптера, який розбився у Вашингтоні
Несподіванка
«До нашої організації просто надійшов телефонний дзвінок про те, що всі операції припиняються. При тому, що у нас були підписані всі контракти ще в кінці минулого року на рік наступний – тобто, 2025-й. Це був шок, і тепер я нічого не можу сказати співробітникам, які лишилися без фінансування, крім того, що ми намагаємось їх підтримати», - каже директор однієї з компаній, яка була контрагентом USAID в Україні і надавала багато допомоги переселенцям та біженцям всередині України.
Тепер всі компанії намагаються втримати персонал до кінця аудиту, якщо він дійсно буде.
«Три місяці – це великий строк, важливо, щоб люди нікуди не поділися і могли продовжувати роботу потім, бо ситуація може змінитися», - каже один з керівників територіальних громад на півдні України.
Зупинка діяльності USAID може стати критичною для виснаженої країни, яка весь свій бюджет витрачає на стримування російської армії на фронті. За даними Секретаріату Кабінету Міністрів та сайту USAID, на 31 грудня 2024 року в Україні діяли 39 програм USAID, загальний бюджет яких становив 4,28 млрд доларів, або 2% ВВП України, що дуже багато. На що ж вони витрачалися?
Тиловий ленд-ліз
Всього за часи повномасштабного вторгнення, USAID виділило 2,6 млрд доларів на гуманітарну допомогу, 5 млрд доларів — на розвиток, а 30 млрд доларів спрямували на пряму бюджетну підтримку.
«Це наш справжній тиловий ленд-ліз. Без нього багато програм відновлення, ремонтів, поновлення після обстрілів, в тому числі, в енергетиці, були б просто неможливі», - каже нам один з українських урядовців.
Один з авторів реформи децентралізації в Україні, колишній радник Президента України Анатолій Ткачук каже – допомога USAID була чітко структурована, і пріоритет віддавався як загальній підтримці українського тилу, так і реформам.
«Вона виділяла за чотирма великими блоками. Перший – це прямі державні витрати – тобто, прямі асигнації в бюджет, з яких потім виплачувалися ряд зарплат та пенсій. Найважливішим, мабуть, був Другий блок – блок розвитку. Саме тут балі більшість інфраструктурних проектів та проектів в сфері енергетики. Зокрема, 850 мільйонів доларів було витрачено на ремонтні, малі газові ТЕЦ, захисні конструкції для інфраструктурних об’єктів, це більше, ніж держава Україна, яка веде війну, змогла виділити. Тут же – підтримка аграрної сфери. Коли росіяни в 2022 році атакували наші елеватори, велику їх частину було відремонтовано саме завдяки USAID, так само як фінансувалася підтримка фермерів – насіння, техніка, запчастини для техніки», - каже експерт.
Один невеликий приклад. Після початку російського наступу на Харків у травні 2024 року, USAID оперативно поставила місту понад 100 генераторів великої потужності, що дозволило встановити автономне живлення в усіх харківських лікарнях, школах, адміністративних будівлях та багатьох промислових об’єктах. Крім того, так само були надані понад 30 когенераційних установок, кілька десятків трансформаторів та пересувних котелень потужністю до 1500 КВт кожна. Це дозволило підтримати енергосистему Києва та Харкова – двох найбільший міст України – під час потужних атак.
«Наступний важливий блок, третій – це децентралізація. Україна пішла шляхом децентралізації влади, делегування влади на місцях не ставлениками центру, а місцевими обраним представниками. Громади отримали в свої руки місцеві бюджети і оскільки раніше вони самі не займалися місцевими проектами, їм було важко правильно цим керувати. USAID надавало багато допомоги, наприклад, проекти складання просторових планів, без яких неможливо зараз збудувати жодної будівлі, а вартість такого плану для однієї сільської громади – 20 мільйонів гривень (USD 500 000) – сума непідйомна. USAID закривало ці потреби, крім того, багато вкладалося в модернізацію інфраструктури, мереж, енергоефективність. Фактично, з цього і почалась модернізація українських місті і громад», - каже Ткачук.
І це стосується не тільки критичної інфраструктури.
«У нас був проект з USAID, пов’язаний з будівництвом системи зрошення і поливу, оскільки наш регіон, Одеська область, дуже посушливий. Частину ми встигли збудувати, а от частину – ні, бо співпраця з USAID обірвалася миттєво. І результаті, ми не встигнемо встановити всю систему до початку весняних робіт, навіть, якщо через три місяці аудит закінчиться позитивно», - каже нам керівник однієї з громад Одеської області.
Також майже 250 мільйонів доларів було виділено на розвиток гуманітарних ініціатив, такі, як сховища від ракетних ударів у школах, ноутбуки для вчителів, інтерактивні дошки в шкільних класах, а також майже 400 млн доларів на систему охорони здоров’я, зокрема, на закупівлю критично важливих ліків для важкохворих, вакцин, медичного обладнання, тощо.
«Це удар, який важко буде компенсувати. Україна змогла зекономити багато грошей, завдяки допомозі, і спрямувати їх саме на збройні сили і відбиття агресії», - каже Ткачук.
Втім, проблема не лише у тому, що багато втрачає Україна. Втрачають і США. Як? Читайте в наступній частині.
