Зменшення врожаю соняшнику в 2024 році призвело до того, що в січні 2025 року один із заводів компанії Kernel – найбільшого в Україні виробника і експортера соняшникової олії – зупинив виробництво, повідомляє компанія.
Минулорічна надмірна посуха призвела до того, що станом на кінець грудня Україна зібрала лише 10,2 млн тонн соняшнику – на 50% менше потенціалу, і це найгірший результат з 2014 року. У 2023 році врожай склав 12,8 млн тонн, пише LIGA Business.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Згідно з квартальним звітом за жовтень-грудень 2024 року (див. Примітку 1), Kernel зосередила роботу трьох заводів на переробці сої (93 000 т.) і ріпаку (14 000 т.). Однак у січні один завод призупинив роботу, пише ЛIГАБiзнес.
Загалом Kernel збільшила переробку олійних на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 973 000 тонн. Додаткові потужності з’явилися завдяки новому переробному заводу в західній Україні, який почав роботу в лютому 2024 року. Обсяги переробки також зросли на 42% порівняно з попереднім кварталом.
Павло Мартишев, науковий співробітник Центру досліджень продовольчої політики та землекористування Київської школи економіки, зазначає: «У нас є надлишок потужностей переробки... зараз ми можемо переробляти близько 20 мільйонів тонн олійних культур на рік. З них – 18 мільйонів тонн соняшнику і два мільйони тонн сої та ріпаку».
У 2024 році посуха була настільки сильною, що спричинила дефіцит овочів, фруктів та інших продуктів харчування, і стрибок інфляції змусив Національний банк підвищити ключову процентну ставку.
За словами Мартишева, близько двох третин території України постраждали від посухи, яка також вплинула на посіви ріпаку та сої.
Україна зібрала рекордний урожай сої – 6 мільйонів тонн, але, як зазначив Мартишев, – за рахунок розширення посівних площі. Фактична врожайність з гектара була нижчою.
Тиск, із яким зіткнулися виробники
Однією з ключових причин зупинки виробництва соняшникової олії на заводі Kernel була посуха, але на компанію та інших виробників в Україні також тиснуть глобальні ринкові сили – зокрема, зниження попиту на сільськогосподарську продукцію з боку Китаю та зниження цін на нафту після заяви президента США Дональда Трампа про намір їх знизити.
«Рослинні олії використовуються для виробництва біопалива, а біопаливо залежить від цін на нафту», – пояснив Мартишев. Також, за його словами, величезні врожаї соєвих бобів у Південній Америці створили глобальний надлишок пропозиції, і це теж чинить тиск на світові ринки.
Як наслідок, українські виробники соняшникової олії, такі як Kernel, та багато менших виробників, опинилися між низькими світовими цінами та високими внутрішніми цінами, спричиненими посухою в Україні.
Чому Україна вирощує так багато соняшнику
З 1998 року, після значного розширення посівів соняшнику та збільшення кількості олійних заводів, соняшник став одним із найбільш впізнаваних символів України та її торговою маркою, з’являючись на багатьох фотографіях у Google і в соціальних мережах.
Мартишев зазначив в інтерв’ю Kyiv Post, що в певні роки Україна вирощувала більше соняшнику, ніж зернових.
Вирощування соняшнику завжди було прибутковим, але виробництво переробленого продукту – соняшникової олії – це бізнес із низькою маржею через сильну конкуренцію, пояснив Мартишев.
Інший виклик полягає в тому, що соняшник не можна вирощувати з року в рік на одних і тих же полях: «Це може призвести до деградації ґрунту, особливо до вітрової ерозії. Соняшник має глибоке коріння, і він витягує вологу з нижніх шарів ґрунту, залишаючи після себе сухий ґрунт... На посівах може почати поширюватися несправжня борошниста роса. Я не бачу збільшення обсягів виробництва соняшнику в найближчому майбутньому. Воно буде стабільним у межах поточних обсягів, але навряд чи буде більшим».
Виробники соняшникової олії, схоже, розуміють це, і частина з них вже пристосувалася до нестачі сировини, тимчасово зупинивши переробку.
«Вони адаптували свою бізнес-модель до [тимчасових] зупинок. Замість того, щоб рівномірно купувати насіння соняшнику і переробляти його за будь-яку ціну, вони вважають за краще зупинитися на короткий період, дочекатися падіння цін на соняшник і зростання цін на олію, побачити маржу, а потім відновити роботу – знову закупити і запустити виробництво», – пояснив Мартишев.
Примітка 1: Фінансовий рік у сільському господарстві збігається з сезоном збору врожаю, тому ІІ квартал 2025 року, як зазначено у звіті Кернел, збігається з сезоном збору врожаю в жовтні, листопаді та грудні 2024 року.