Поки триває війна, Україна стикається з нагальними потребами на фронті - від систем протиповітряної оборони до непохитної підтримки союзників.
На тлі триваючої битви виникають важливі питання: чи є мирні переговори з Росією життєздатним шляхом вперед? І як Україна може розпочати важке завдання відбудови, одночасно приймаючи мільйони біженців, які шукають майбутнє за кордоном?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У другій частині цієї поглибленої розмови Посол України в Польщі Василь Боднар ділиться своїми міркуваннями про стратегію України щодо миру, роль міжнародних партнерів, таких як Польща, та еволюцію підходу держави до своєї глобальної діаспори.
Частина друга з трьох
Міхал Куявський: Чого сьогодні найбільше потребує Україна?
Василь Боднар: Перш за все, системи протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпаси. Щоденне споживання величезне. Утримання лінії фронту є для нас пріоритетом і умовою перемоги у цій війні, незалежно від того, коли і як відбуватимуться мирні переговори.
Warsaw Insider: Зброя і продукція машинобудування домінують у торгівлі Польщі з Україною
Міхал Куявський: Про переговори згадують все частіше і частіше. Майк Вальс, радник президента Трампа з питань безпеки, нещодавно говорив про можливість початку переговорів. У схожому тоні висловлюється і генерал Кіт Келлог. Переговори вже ведуться, чи ще зарано щось обговорювати?
Василь Боднар: Мирні переговори не ведуться. Ми, звичайно, перебуваємо в постійному контакті з американською стороною і проводимо консультації. Наша позиція - «нічого про Україну без України». Ми керуємося стратегією «мир через силу», яку поділяють багато людей в оточенні президента Трампа, і яка є більш ефективною, ніж поступки агресору. На цьому ми наголошуємо у спілкуванні з американською стороною.
Міхал Куявський: Сполучені Штати - не єдина країна, яка зацікавлена в участі у мирних переговорах. Серед інших - Індія, Китай, Туреччина. Хто міг би брати участь у таких переговорах і в якому форматі? З точки зору Варшави і щодо Польщі, чи була б вона запрошена?
Василь Боднар: Польща підтримує Україну від самого початку війни. Її голос є вагомим на міжнародній арені. Україна поки що запропонувала власні формати - мирну формулу президента Зеленського та «План перемоги», який включає, серед іншого, членство в НАТО. Ми будемо спостерігати, чи можливі взагалі переговори з Росією і в якому форматі. Ми запропонували розширити формат, включивши до нього країни поза межами західного світу, як це вже було під час першого мирного саміту в Швейцарії у 2024 році. Залучення більшої кількості країн та їхніх інтересів збільшує гарантії збереження миру. Йдеться не лише про формальну участь. Залучення таких країн, як Китай чи Туреччина, посилить тиск на Росію і може стримати її агресивні дії. Потрібно пам’ятати, що не Україна, а Росія є агресором, і саме Росія порушила міжнародний порядок і намагається контролювати ситуацію в різних регіонах через хаос. Такі країни, як Китай, це чудово розуміють. Туреччина, з іншого боку, ефективно протидіє Росії, як ми бачили в Сирії.
Міхал Куявський: Пане Посол, чи формула миру, про яку Ви згадали, включає Польщу чи окремі європейські країни як партнерів у цих переговорах, чи, можливо, Європейський Союз в цілому?
Василь Боднар: Ми передбачаємо участь окремих країн як суб’єктів міжнародного права. Ми раді, що Польща бере участь у переговорах, брала участь у самітах, залучена до роботи робочих груп. Ми розраховуємо на подальшу підтримку Польщі. Я не можу сказати, чи це будуть прямі переговори, оскільки переговори з Росією сьогодні схожі на переговори з левом, коли ти перебуваєш у його пащі. Ми зосереджені на зміцненні оборони. Тільки «мир через силу» принесе стабільність в Європу.
Міхал Куявський: Однією з тем, яку обговорював президент Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Туском, було питання відбудови України. Як розгортатиметься цей процес і якою буде роль Польщі в ньому?
Василь Боднар: Роль буде величезна. Польща - досить велика і сильна країна з сильною і розвиненою економікою. Польські компанії вже присутні в Україні, і їхній товарообіг має значні масштаби. Вартість торгового обміну становить близько 11 мільярдів євро щорічно, причому польський експорт перевищує імпорт. Це пов’язано з високими потребами України. Нашою метою є також розвиток інфраструктури - прикордонних переходів, доріг, залізниць, а згодом і аеропортів. Участь польських компаній вітається. Виробництво все ще відбувається в Україні - багато польських компаній інвестують в українську економіку, і це відбувається взаємно - українські компанії працюють у Польщі, приносячи користь польській економіці. Ми взаємно переплетені. Це нинішнє партнерство принесе свої плоди у відновленні регіонів, які постраждали від російських атак. Йдеться про критичну інфраструктуру, будівництво, дорожню інфраструктуру. Великі можливості також полягають в інвестиціях у модернізацію, наприклад, водної та екологічної інфраструктури в містах. Україна потребує цього, і досвід Польщі є чудовим. Я пам’ятаю, коли я працював у Польщі як дипломат з 2006 по 2010 рік - з точки зору інфраструктури та економічного розвитку, Польща - це зовсім інша країна, і її досвід дуже потрібен Україні.
Міхал Куявський: Важко говорити про відбудову країни після такої виснажливої та руйнівної війни без людей. Мільйони біженців покинули Україну. Нещодавно Верховна Рада призначила Олексія Чернишова віце-прем’єр-міністром і головою новоствореного Міністерства національної єдності. У січні прем’єр-міністр відвідав Варшаву і заявив, що українська влада не застосовуватиме жодних заходів чи примусу для повернення громадян до країни. Якою буде політика України щодо українців, які проживають за кордоном?
Василь Боднар: Ми формуємо політику комунікації з українцями за кордоном. Що важливо, не лише з українськими громадянами, а й з українською громадою, яка, окрім 7 мільйонів біженців, налічує близько 20 мільйонів осіб українського походження. Під час візиту Прем’єр-міністра до Варшави ми мали продуктивні дискусії з польським урядом, а також з місцевою українською громадою та відвідали місця, пов’язані з нею. Ми хочемо створити хаб, який дозволить українцям відчувати турботу держави, спілкуватися між собою, допомагати з інтеграцією в польське суспільство, а також сприяти поверненню в Україну, зокрема, пошуку роботи та житла. Це сервісна діяльність української держави. Коли Володимир Зеленський був обраний президентом у 2019 році, виникла ідея створити «державу в смартфоні». З 2020 року запрацював додаток «Дія», який дає змогу користуватися електронними документами. Діджиталізація значно просунулася вперед. Наразі вона допомагає у спілкуванні з українцями за кордоном, у тому числі у консульських питаннях. Хочу додати, що ми збільшуємо кількість консульств, у тому числі в Польщі. Це важливо, тому що найбільша кількість наших біженців перебуває в Польщі та Німеччині. Українці також дуже добре справляються самі - подивіться на Варшаву і кількість українських організацій, які там діють. Вони забезпечують базові потреби, але також беруть участь у культурному житті. Цими організаціями керують люди, які добре інтегровані в польське суспільство, знайомі з місцевими законами та мовою. Вони не відчувають себе тут іноземцями. Такі дії будують мости.
