Хочу звернути увагу на те, що міністр оборони США Хеґсет сказав у Брюсселі, де пройшла конференція НАТО, присвячена безпеці України, бо це, ймовірно, пройде непоміченим.
Це була відносно тиха заява, не на великому форумі, але вона матиме значний вплив на безпеку США. Зараз ми бачимо, що держсекретар Рубіо бере участь у Мюнхенській конференції з безпеки, на якій ключовою темою обговорення є припинення війни в Україні.
У нас є Трамп з його ідеєю завершення війни в Україні. Ми чули, як він сказав, що вона закінчиться ще до його інавгурації, потім – що вона закінчиться в перший же день його президентства, а тепер він каже, що всі його зусилля спрямовані на припинення війни в Україні. Він вже мав розмову з Путіним – першу і, схоже, не останню.
Він домігся звільнення незаконно затриманого колишнього американського дипломата, і це добре, але ціна цього досить висока.
Команди України та США працюють над проєктом угоди, - Зеленський
Повертаючись до Хеґсета на саміті НАТО з питань безпеки України, слід зазначити, що ця історія триває вже не перший рік – від часів Ллойда Остіна. Всі країни-члени НАТО і деякі інші донори роблять внесок у безпекову допомогу Україні.
Хеґсет сказав, що він не бачить Україну в НАТО і не бачить, як Україна зможе повернутися до кордонів 1991 року, відновивши контроль, суверенітет над усією своєю територією.
Ця остання теза, знаєте, до певної міри вірна. Цього важко досягти. Але щоб високопосадовець заявляв таке ще до переговорів, підриваючи переговорну позицію, вже не кажучи про те, що Україна має право і повинна бути забезпечена ресурсами для звільнення своєї окупованої Росією території! Це поганий торг, поганий спосіб укладання угод!
Гірше того, Хеґсет заявив, що не бачить способу чи шляху для членства України в НАТО. І це проблема. Це значна зміна в позиції США, яка залишалася незмінною за час кількох адміністрацій.
У 2008 році США та інші учасники Бухарестського саміту оголосили, що в кінцевому рахунку, зрештою, без чіткого шляху, але, принаймні, в перспективі Україна і Грузія стануть членами НАТО.
Відверто кажучи, все це погано, бо йдеться не лише про Україну.
Це значною мірою прискорило вторгнення Росії в Грузію всього за кілька місяців після того саміту. Але й тоді США і НАТО тримали (заявляли, що тримають) двері НАТО відкритими для України та Грузії.
Навіть за першої адміністрації Трампа це була політика, а не зміна курсу, не умиротворення Росії.
Зараз реальність така, що Хеґсет зробив політичну заяву – чи то продумавши й узгодивши її, чи то не розуміючи наслідків, чи то просто через свій непрофесіоналізм. Він заявив, що Україні в НАТО не бути.
Тобто, що це означає? Звичайно, це означає, що Путін отримав значну частину того, що хотів. Він хоче бути впевненим, що Україна не приєднається до блоку, який надійно захистить її від російської агресії в майбутньому. Тож на одному з видів гарантій її безпеки поставлений хрест.
Це також означає, що багато в чому Росія починає переговори з вигідної позиції. Вона вже отримала те, що хотіла, коли США капітулювали у питанні НАТО.
Отже, що ще може отримати Москва?
Збереження за собою окупованих територій і захоплення нових. Як на мене, тут адміністрація Трампа взяла не ту ноту для початку переговорів.
Москва чинить максимальний тиск на Україну.
Україна більш ніж готова піти на компроміс і хоче піти назустріч США в усьому – починаючи від компромісу щодо окупованих територій і закінчуючи оплатою за допомогу, а от росіяни абсолютно непримиренні. Вони не демонструють ніякого бажання йти на компроміс у цій війні.
Отже, США давлять чоботом на шию України, яка готова йти на компроміс, і послаблюють тиск на Росію, яка не бажає поступатися.
Це поганий спосіб домовлятися. Він підриває здатність закінчити цю війну.
Українці не робитимуть так, як вигідно США. Вони продовжуватимуть воювати. В їхніх національних інтересах боронитися стільки, скільки вони можуть. У них є ресурси.
Справа в тому, що саме зараз росіяни перебувають під величезним тиском. Їхні військові потуги в Україні видихаються, але Путін хоче продовжувати війну попри те, що його армія не може дійти туди, куди він хоче, і змусити українців здатися.
Отже, все це дійсно, відверто кажучи, погані новини, тому що йдеться не лише про Україну. Йдеться також про меседжі Китаю.Китай почуватиметься ще комфортніше, оскільки тепер він зможе зайнятися мілітаризацією Південно-Китайського та Східно-Китайського морів, реалізуючи свої плани можливого військового втручання на Тайвані.
Це ще більше стимулює Росію використовувати військові засоби проти інших сусідів – чи то Молдови, чи країн Балтії, які є членами ЄС і НАТО. А це дійсно означає подальшу дестабілізацію європейської безпеки.
Отже, загалом, після цієї відносно тихої заяви відбувся досить негативний поворот подій. Чи зміниться курс на протилежний – побачимо, але ця заява досить важлива.
Можливо, вона не була узгоджена і, можливо, в чомусь вона суперечить тому, що звучало раніше, в перші три тижні роботи адміністрації Трампа, але це справді небезпечна ситуація, яка підриває безпеку США.
Передрук з дозволу автора з його блогу Why it Matters. З оригіналом можна ознайомитися тут.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають позицію Kyiv Post.
