Патріот, який став зрадником
Режим Путіна використовує ім’я Рамзана Кадирова, російської маріонетки в Чечні, для того, щоб сіяти страх, паніку та терор вдома і за кордоном. Але люди часто забувають, що на початку 90-х він воював пліч-о-пліч зі своїм батьком за незалежність Чечні. Кадиров-молодший перейшов на бік ворога і Путін щедро винагороджував його за жорстокість, з якою він організовував репресії проти власного народу. Вбивця-зрадник Кадиров удостоївся усіх атрибутів місцевої влади, багатства і липових наукових звань. Йому навіть дозволили тримати власну, по суті приватну, армію вбивць та бойовиків, яких Путін використовує в своїх негідних цілях. Пропонуємо коротке резюме цього чеченського зрадника, який став ручним песиком, або, радше, бультер’єром російських правителів-імперіалістів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Рамзан Кадиров
Голова уряду Чеченської Республіки Рамзан Кадиров є чи не найвірнішим поплічником російського президента Володимира Путіна. Відвертий пропагандист війни, Кадиров регулярно публікує погрози на адресу української армії та особисто Президента Володимира Зеленського. Також він відправив чеченських бойовиків воювати в Україні.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого, засоби масової інформації Кремля приділяли особливу увагу ролі кадировців, яких в Україні прозвали “ТікТок військами”.
Згідно даних української розвідки, чеченські війська отримали завдання “зачистити” Київ та “ліквідувати” Зеленського. Путін нібито провів особисту зустріч з Кадировим за кілька тижнів до вторгнення і дав йому вказівку виконати найбруднішу роботу.
28 березня Путін присвоїв Кадирову військове звання генерал-лейтенанта.
Кадиров та його вояки “прославились» кричущими порушеннями прав людини в Чечні та поза її межами, такими як позасудові вбивства, тортури, викрадення та переслідування за нетрадиційну сексуальну орієнтацію.
В 2017 році Кадиров потрапив під персональні санкції за Актом Магнітського, а в 2020 році США запровадили ще один пакет санкцій за масові порушення прав людини.
Протягом багатьох років Росія формувала імідж Кадирова, як силовика та карателя. В результаті, росіяни жахаються Кадирова та його бійців.
Але в Україні Кадирова і кадировців анітрішечки не бояться. 26 лютого Національна Гвардія України знищила кадировського генерала Магомеда Тушаєва та половину його полку.
Кадиров – підозрілий патріот Чечні
Кадиров народився 5 жовтня 1976 року в Північно-Кавказькому селищі Центарой (наразі Ахмат-Юрт) за 52 км від Грозного.
Його батько, Ахмат-Хаджи Кадиров був провідним політиком, релігійною фігурою та учасником руху за незалежність Чечні.
Закінчивши школу в 1992 році, молодий Рамзан вступив до армії, щоб боротися за незалежність Чечні. З 1994 по 1996 рік разом із батьком він воював проти російських урядових військ. В одному з інтерв’ю Кадиров стверджував, що йому було 16 років, коли він вперше вбив росіянина.
В 1999 році Кадиров та його батько підтримали Путіна у другій чеченській війні. За це патріоти Чечні оголосили їх зрадниками.
У 2000-му батька Кадирова було призначено очільником маріонеткової адміністрації Чечні. Тим часом, Кадиров став інспектором спеціальних комунікацій у поліцейському підрозділі, який охороняв керівництво республіки та державні об’єкти.
В 2003 році батька Кадирова обрали президентом Чечні, а сам Кадиров очолив його особисту охорону.
На початку 2004 року Кадиров обійняв посаду помічника Міністра внутрішніх справ Чечні і увійшов до Державної ради республіки.
Батька Кадирова вбили 9 травня 2004 року. Кілька днів потому Кадирова-молодшого було призначено заступником голови уряду Чечні. В грудні того ж року Володимир Путін присвоїв йому звання Героя Російської Федерації.
Докладалося чимало зусиль, щоб покращити його імідж цього варвара – його представляли як інтелігентну особу та фахового юриста.
У 2004 році Кадиров з відзнакою закінчив Махачкалінський інститут бізнесу і права в Дагестані за спеціальністю «юриспруденція».
У 2006 році він став кандидатом економічних наук, почесним членом Академії Наук та професором у кількох вищих навчальних закладах Чечні.
Врешті, на початку 2007 року Путін своїм указом призначив Кадирова президентом Чечні.
Кадиров формував своє оточення з вірних йому людей, в тому числі родичів та односельчан. Правозахисники неодноразово звинувачували його режим у порушенні прав людини, залякуванні, протиправних затриманнях, побиттях, тортурах та вбивствах.
Вбивця-сім’янин
Кадиров і його дружина Медна Мусаївна виросли в одному селищі та побралися, коли їй було 17, а йому 19. Разом у них 12 дітей: шестеро доньок та шестеро синів, двох із яких вони усиновили в 2007 році.
Підтримка путінської агресії проти України та вбивство Бориса Нємцова
У 2014 році Кадиров став членом Державної ради при Президенті РФ. Він визнавав, що чеченські формування воювали проти ЗСУ, але заявляв, що регулярних чеченських військ на території України не було.
Тим не менш, він потрапив до санкційних списків ЄС, США, Швейцарії та Канади через підтримку тероризму на сході України в 2014 році.
Деталі можливої участі кадирівців у воєнних діях висвітлював Борис Нємцов – російський політик-ліберал, реформіст та відвертий критик Путіна.
Але Нємцов не зміг завершити свою роботу – в лютому 2015 року його застрелили в центрі Москви. Замовником та організатором вбивства було названо чеченця Руслана Мухудінова, а виконавця Заура Дадаєва було засуджено до 20 років позбавлення волі. Існує думка, що справжнім замовником вбивства був саме Кадиров.
Бойовики Кадирова готуються брати Київ (Телеграм-канал) 10 березня
За даними української розвідки, угруповання Кадирова вторглося до України з території Білорусі 24 лютого разом із іншими військами Росії. Кількість чеченських бойовиків, задіяних у “спеціальній воєнній операції”, точно не відома, але розвідка вважає, що їх було більше 1 200.
Угруповання Кадирова не змогло виконати поставлені завдання – вони не вбили Зеленського і не захопили Київ. Кадирівці зазнали значних втрат в Україні, а сам Кадиров, попри агресивні заяви, не насмілився приїхати до України.
Чеченський бультер’єр продовжує гарчати, погрожувати та кусатись, вірно служачи своєму кремлівському господареві.
