У 2024 році українські банки заробили 103,7 млрд грн ($2,5 млрд) чистого прибутку після сплати до бюджету 83,7 млрд грн ($2,5 млрд) податків за підвищеною на 50-відсотковою ставкою, повідомив Національний банк України (НБУ).
Основними чинниками зростання стали розширення кредитних портфелів та інвестиції в державні облігації, йдеться у звіті НБУ.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Портфель гривневих кредитів для бізнесу збільшився на 21%, тоді як кредити домогосподарствам зросли майже на 40%. На 35% більше банки інвестували в ОВДП, що стало додатковим джерелом доходу.
У першому півріччі 2024 року ринкові ставки за депозитами знизилися, що дозволило банкам зберегти високу чисту процентну маржу.
У грудні 2024 року чистий комісійний дохід зріс на 11,3%, досягнувши довоєнного рівня вперше за три роки.
Дев’ять малих українських банків із 61 працюючого були збитковими, а загальний збиток склав 418 млн грн ($10 млн). НБУ пояснив це неефективними бізнес-моделями та давніми проблемами.
За даними НБУ, рентабельність капіталу (ROE) банківського сектору у 2024 році становила близько 30%.
Українські банки другий рік поспіль сплачують 50-відсотковий податок на прибуток
Банкам довелося сплатити 83,7 млрд грн ($2 млрд) податку на прибуток через продовження дії 50% ставки, яка була продовжена другий рік поспіль. Остаточні цифри будуть відомі після річного аудиту, повідомляє НБУ.
Верховна Рада запровадила цю ставку в 2023 році як тимчасовий захід для мобілізації бюджетних надходжень після повномасштабного вторгнення Росії, враховуючи, що найбільшу частку державного бюджету становлять витрати на оборону.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) рекомендував не запроваджувати 50% податок на прибуток банків у 2024 році, про що раніше писав Kyiv Post. Однак Україна запровадила подібний податок.
Заступник голови місії МВФ в Україні Тревор Лессард заявив в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна», що запровадження 50% податку на прибуток банків другий рік поспіль суперечить природі та меті податків на непередбачені витрати, підриває довіру до політики і не є ефективним фінансовим рішенням.
Він додав, що банки можуть скоригувати свою політику щодо прибутку, щоб протистояти можливому підвищенню податків: «Для них дуже раціонально підготуватися до третього разу, оскільки є ймовірність, що це станеться знову», – сказав Лессард.
Замість раптового підвищення податків Лессар запропонував дотримуватися політики довгострокового підвищення – «ефективного способу, який приносить дивіденди в середньостроковій перспективі, на противагу одноразовому підвищенню податків, яке знову залишає розрив у доходах наступного року».
Найбільші державні банки України вже звітують про збільшення податків, що забезпечує додаткові надходження коштів до державного бюджету України.
Найбільший державний банк України, ПриватБанк, на який припадає 43% загального прибутку банківської системи країни, повідомив про 80 мільярдів гривень (1,9 мільярда доларів) продажів і 40,1 мільярда гривень (955,7 мільйона доларів) чистого прибутку в 2024 році, як раніше повідомляв Kyiv Post.
Додаткові 32,1 млрд грн ($765 млн) будуть виплачені у вигляді дивідендів державі.
Інший великий державний банк, Ощадбанк, повідомив про прибуток у розмірі 18,7 млрд грн ($452,8 млн) у 2024 році, що майже вдвічі перевищує прибуток за 2023 рік ($225,2 млн).
Банк має сплатити до державного бюджету 12,2 млрд грн ($295,4 млн) у вигляді податку на прибуток ($239,8 млн) та дивідендів ($55,7 млн), що на $140,4 млн більше, ніж у 2023 році.
Однак ретроспективне оподаткування може вплинути на окремі банки. Така податкова політика може порушити вимоги до капіталу центрального банку, спрямовані на забезпечення достатнього рівня капіталу банків для покриття збитків у разі кризи, йдеться у прес-релізі НБУ.
НБУ також висловив занепокоєння, що податок на непередбачувані витрати банків ставить під загрозу прибутковість системи.
«Невизначеність у податковій політиці залишається ризиком для банківського сектору, що обмежує перспективи його зростання», – попереджає НБУ.
