За три роки широкомасштабної агресії Росії в Україні було завдано шкоди 1390 історичним пам’яткам та 2205 об’єктам культурної інфраструктури.
Про це повідомляє міністерство культури та стратегічних комунікацій.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Втрати культурної інфраструктури України: цифри та регіони
Зафіксовано пошкодження 1390 об’єктів культурної спадщини: 136 національного значення, 1164 місцевого значення та 90 щойно виявлених.
У міністерстві повідомили, що постраждали культурні об’єкти в 18 регіонах України та в місті Києві, з найбільшою кількістю пошкоджень у Харківській (325), Херсонській (269) та Донецькій (164) областях.
Одночасно, за інформацією Міністерства Культури та інформаційної політики України, було пошкоджено 2205 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 409 (18,7%) повністю зруйновані.
Найбільше постраждала інфраструктура в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій та Сумській областях.
Зазначається, що найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,3% від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).
Згідно з даними, переважна більшість пошкоджених об’єктів культурної інфраструктури – це клубні заклади (48,3%): 1064 клубні заклади, 790 бібліотек, 168 закладів мистецької освіти, 121 музей та галерея та багато іншого.
Руйнування клубів, бібліотек, музеїв і театрів зафіксовані в 303 територіальних громадах (20,6% від загальної кількості) в різних областях України та в Києві, з різним ступенем ураження.
Міністерство культури також зазначає, що через окупацію значних територій Луганської, Запорізької, Донецької та Херсонської областей, точний облік пошкоджених культурних пам’яток неможливий.
В Україні готуватимуть фахівців з реставрації культурних памʼяток
В Україні стартувала «Національна програма підготовки фахівців з реставрації памʼяток культурної спадщини».
У планах - популяризація професії реставратора, відкриття відповідних кафедр у вищих навчальних закладах, організація навчання та практики, зокрема й за кордоном.
У Всеукраїнській асоціації охорони культурної спадщини зазначили, що зараз в Україні немає кафедр, де б готували таких фахівців, а спеціальностям з реставрації виділяють мінімальну кількість навчальних годин.