«Навіть якщо завтра настане мир, економіці України знадобиться час на відновлення», – Сергій Ніколайчук

Попри прагнення адміністрації президента США Дональда Трампа досягти мирної угоди між Україною та Росією до середини року, українська економіка не зможе різко перейти від воєнного стану до раптового відновлення – незалежно від темпів мирних переговорів чи вимог, які висуватимуть Україні як іноземні партнери, так і опоненти, розповів Kyiv Post заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук. 

Проте вже сама надія на те, що Трамп завершить війну і сприятиме укладенню мирної угоди, підштовхнула ціни українських єврооблігацій угору на 22–71%.

Якщо Україна почне відновлення в першому кварталі 2025 року, реальний ВВП може зрости на 6% замість скромних 3%, які наразі прогнозуються, порахувала інвестиційна компанія Dragon Capital.

“Вже рік тому Національний банк припинив в своїх прогнозах комунікувати про терміни закінчення війни… Наразі не хотів би спекулювати на цій темі”, – розповів Ніколайчук в ексклюзивному інтерв’ю для Kyiv Post.

Вплив завершення війни на економічну активність України потребуватиме часу, а також надійної угоди з союзниками у сфері безпеки, щоб інвестори могли впевнено покладатися надовгострокову економічну стабільність і потенціал зростання України.

Через війну ВВП України у 2022 році скоротився на 28,8%, за даними Державної служби статистики.

На той час приватне споживання знизилося через скорочення доходів – прямий наслідок повномасштабного вторгнення Росії – а також через рекордний рівень міграції українців за кордон та всередині країни, зазначав НБУ у квітні 2023 року.

Економічна активність в Україні почала відновлюватися, коли Збройні сили України звільнили Київську область від російських військ. Але бойові дії не дають можливості для повного відновлення. Припинення ракетних ударів і атак дронів допоможе бізнесу повернутися до нормальної роботи, проте для цього потрібен стійкий мир.

“Зниження безпекових ризиків  також відбуватиметься поступово: не станеться одразу переключення з одного режиму на інший”,– зазначив Ніколайчук.

Інвестиційні банки можуть очікувати на сплеск після початку режиму припинення вогню. Однак НБУ не прогнозує різкого переходу до швидкого економічного зростання. Згідно з Інфляційним звітом НБУ, ріст реального  ВВП у 2025 році очікується на рівні 3,6%, а в 2026-му – 4%.

“Ми не вважаємо, що в нас буде якийсь “День Ікс”, який повністю змінить ситуацію. На нашу думку, цей процес буде достатньо поступовим, як і його вплив на макрофінансову стабільність. Зниження безпекових ризиків також буде поступовим: і до цієї “точки Ікс”, і після неї,” – розповів Ніколайчук Kyiv Post. 

Як війна трансформувала економіку України  

Протягом 2022–2023 років український бізнес був зайнятий проблемами падінням ВВП на 30%, руйнуванням ланцюгів постачання та переміщенням 10 мільйонів українців усередині країни та понад 6 мільйонів біженців за кордон. У 2023 році рівень інфляції знизився до 5%.  

Більшість українських біженців за кордоном були працездатного віку, що означало втрату значної частини робочої сили всередині країни після вторгнення Росії. Внутрішньо переміщені особи раніше працювали на підприємствах, зруйнованих на окупованих територіях, тоді як на безпечніших територіях аналогічних підприємств не існувало.  

Через два роки війни бізнес “погасив пожежі”, але дві ключові скарги залишилися: робота в небезпечних умовах і брак працівників, раніше розповідали Kyiv Post в Інституті економічних досліджень (ІЕД). Лише у 2024 році Київ зазнав загалом ударів від 1600 дронів і ракет.  

Через постійні авіаудари український бізнес утримується від масштабних довгострокових проєктів, побоюючись знищення великих активів, повідомило Kyiv Post джерело в найбільшому банку України влітку 2024 року. Раніше консалтингова компанія у сфері комерційної нерухомості CBRE коментувала Kyiv Post, що попит на оренду складів також залежав від безпекової ситуації.  

Українська економіка також зазнала втрат через руйнування потужностей генерації та транспортування електроенергії, що змусило бізнес платити більше за імпорт електроенергії з Європейського Союзу.  

Дефіцит енергоресурсів, міграція та нестача робочої сили – усе це наслідки руйнівних воєнних дій Росії проти України, особливо ударів у четвертому кварталі 2024 року – змусили компанії витрачати більше коштів на електроенергію та залучення кадрів і перекладати ці витрати на споживачів. Результатом став ріст інфляції – до 12,9% у січні 2025 року.

Дефіцит і надлишок робочої сили

Міністерство соціальної політики нарахувало 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб внаслідок війни Росії в Україні, станом на січень 2025 року. Переселенці раніше працювали в регіонах, зруйнованих російськими військовими, і при цьому не могли знайти роботу на територіях, куди евакуювалися. 

“У цих умовах було зрозуміло, що є надлишок робочої сили, яка не могла себе реалізувати. Тоді, у 2022, ми оцінювали рівень безробіття у приблизно 20%”, – розповів Ніколайчук Kyiv Post. 

“У нас було зруйновано дуже багато підприємств, була величезна внутрішня міграція,  відбулася міграція за кордон”, – пояснив він.

Після 2022 року попит на робочу силу почав відновлюватися, водночас його задоволення ускладнилося подальшою міграцією за кордон та мобілізацією до Збройних сил України. При цьому, працівники, які залишилися в Україні, не завжди мали навички, що відповідали новим потребам економіки.

“Попит зріс у багатьох сферах, які раніше не потребували значної чисельності працівників. Наприклад, виробництво дронів”, – сказав Ніколайчук.

Зростаючі потреби у військовій сфері збільшили частку державного управління та оборонного сектору у ВВП України з 6% до 22%, додав він.

Військовий сектор стимулював розвиток машинобудування, виробництва дронів, текстильної та харчової промисловості. “І не завжди, умовно, металурга можна посадити за швейну машинку”, – підкреслив Ніколайчук.

Попри це, навіть у 2024 році НБУ оцінював рівень безробіття у 13% – дисбаланс між попитом і пропозицією на ринку праці далі створював тиск на економіку. “Попит на робочу силу залишається високим, але він не може знайти відповідну пропозицію, через що рівень безробіття досі залишається таким високим”, – сказав Ніколайчук.

Щоб залучити працівників, підприємства у 2024 році підвищили зарплати на 14,4% у реальному вимірі, переклавши ці витрати на споживачів через зростання цін на продукцію. Однак навіть отримавши необхідних працівників, бізнес зіткнувся з новим викликом – нестачею електроенергії для роботи, що також було наслідком війни Росії проти України.

Зростаючий попит на енергію

Енергетичний сектор України зазнав значних втрат через війну. Україна втратила понад половину своїх енергогенеруючих потужностей (приблизно 9 мегават або більше) – інфраструктуру зруйнували російські атаки або захоплення об’єктів окупаційними силами. 

Загальні прямі збитки енергетичного сектору від війни оцінюються у 14,6 мільярда доларів. Ключові енергетичні об’єкти, зокрема Каховська та Дніпровська гідроелектростанції, а також Трипільська та Зміївська теплоелектростанції, були знищені російськими ударами.

Непрямі втрати енергетичного сектору через недоотримані доходи, зростання цін на електроенергію та перебої в роботі через відключення світла сягнули 43,1 мільярда доларів, порахувала Київська школа економіки. 

Втрата Запорізької атомної електростанції – найбільшого ядерного об’єкта Європи – та теплових електростанцій стали найболючішими для української енергосистеми, розповів Ніколайчук Kyiv Post. “Теплові станції відіграють критично важливу роль у забезпеченні електроенергією під час пікових навантажень”, – додав він.

Більше половини електроенергії в Україні виробляють інші атомні станції, решта – когенераційні установки, малі генератори, придбані бізнесом і домогосподарствами, а також альтернативні джерела енергії. Завдяки державним і приватним ініціативам дефіцит електроенергії знизився з 25% у середньому в четвертому кварталі 2022 року до 4% у 2024 році, за словами Ніколайчука.

Втім, проблема дефіциту електроенергії “з нами надовго”, додав він.

Росія знищила так багато об’єктів, що відновити всю генерацію швидко неможливо, і відключення електроенергії триватимуть, доки стабільний мир не дозволить відбудувати інфраструктуру. “Ми розуміємо, що під час пікових навантажень та низьких температур у нас будуть віялові відключення. Скоріш за все, система не зможе повністю задовольнити попит”, – сказав він.

Щоб компенсувати збитки від війни, уряд підвищив тарифи на електроенергію для бізнесу на 60% у другій половині 2024 року. Це створило додаткові грошові потоки для енергетичних компаній, що дозволило частково покрити збитки, але водночас підвищило собівартість для підприємств. Вони переклали ці витрати на споживачів, і це пришвидшило інфляцію. 

Стримування інфляції

Виклики для українського бізнесу не закінчилися на дефіциті електроенергії, труднощах у залученні працівників і зростанні цін на сировину.

Наступним випробуванням стала посуха у 2024 році, яка додала тиску на ціни. 

Урожай зернових скоротився на 4,6 млн тонн, а врожай овочів – на 0,7 млн тонн у порівнянні з 2023 роком, за оцінками НБУ в Інфляційному звіті за січень 2025 рік. 

Це спричинило ланцюгову реакцію – зросли ціни на сирі продукти харчування, перероблені продукти та вартість харчування поза домом. Подорожчання сирих продуктів також вплинуло на зростання цін на корми для тварин, що, своєю чергою, підняло ціни на м’ясну та молочну продукцію.

Інфляція зросла з 3,2% у березні-квітні 2024 року до 12,9% у січні 2025 року. Влітку 2024 року НБУ очікував, що інфляція досягне піку на рівні 9,7% у першому кварталі 2025 року – проте фактична інфляція перевищили прогнози.

Зростання інфляції прогнозувалося Нацбанком, проте в НБУ недооцінили рівень тиску на ціни. “Вплив низки факторів в другому півріччі виявився потужнішим, ніж ми  очікували”, – пояснив Ніколайчук. 

“Інтенсивність військових дій у четвертому кварталі 2024 року була вищою, ніж ми очікували, і цей фактор посилив інфляційний тиск”, – додав він. “Вищі витрати, разом з іншими чинниками, посилили трансмісію на ціни”. 

Щоб знизити інфляцію, НБУ підвищив облікову ставку на 1,5 в. п. протягом двох монетарних засідань – до 14,5%. Мета – знизити інфляцію до 5%, що є цільовим показником інфляції Національного банку України.

Інфляція в Україні поступово знизиться до 8,4% у 2025 році, за прогнозами Нацбанку. Водночас повномасштабна війна залишається головним ризиком для економіки. Її тривалість і інтенсивність впливатимуть на «повернення економіки до нормальних умов функціонування», йдеться у січневому Інфляційному звіті НБУ за 2025 рік.

Водночас НБУ зазначає, що “існує ймовірність” досягнення міжнародними партнерами угоди про “справедливий і тривалий мир для України”.

Якщо бойові дії триватимуть, ще більше українців залишать країну, дефіцит робочої сили посилиться через еміграцію та мобілізацію, а енергетична інфраструктура може зазнати нових руйнувань, змушуючи підприємства витрачати більше коштів на енергозабезпечення. Усе це може спричинити новий сплеск інфляції.

Але якщо війна закінчиться, українські біженці можуть повернутися. Стабільний мир дозволить відбудувати енергетичні об’єкти та розширити потужності, йдеться у січневому Інфляційному звіті НБУ.

Інститут економічних досліджень оцінив, що 87,8% українських підприємств очікують покращення бізнес-клімату після завершення війни.

“Щоб сформувалися відповідні макрофінансові умови, нам потрібен справедливий та довготривалий мир”, – зазначив Ніколайчук.

“Зниження рівня безпекових ризиків також буде поступовим: не буде миттєвого переходу з одного стану в інший”, – додав він.