23 лютого, напередодні третіх роковин російського вторгнення, в одеському культурному центрі UNION відкрилася виставка скульптора Михайла Реви «Щоденники часу».
Останніми роками Рева – знаний і улюблений одеситами митець – присвятив свою творчість зображенню страждань і жахів війни за допомогою дуже виразних об’єктів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
З початку повномасштабного російського вторгнення по всій Україні для нього збирають уламки розірваних боєприпасів, ракет і безпілотників, а також уламки знищених транспортних засобів. З них він створив драконів, хрести, пронизані серця та багато інших скульптур, які нагадують дуже сильні образи, часто спираючись на християнсько-іудейську релігійну символіку.
У присутності бізнесменів, дипломатів та інтелектуалів, які залишилися в Одесі, незважаючи на війну, художник показав свої малюнки та картини, серед них – велику роботу, яка є родзинкою виставки: «Чотири вершники Апокаліпсису».
Після нічної атаки дронів Одеса лишилася без світла, води та тепла
«Я написав цю роботу на початку цього року. Вона називається «Армагеддон». Я мав взяти й створити щось позитивне, але ця ідея прийшла до мене вже давно», – розповів Рева.
Чотири вершники Апокаліпсису описані в останній книзі Нового Завіту і уособлюють завоювання світу, війну, голод і смерть. У шостій главі “Одкровення Іоанна Богослова“ вони асоціюються з кінцем світу і приходом Божого суду. Мало хто знає, що деякі теорії припускають існування п’ятого вершника, якого немає в традиційному біблійному тексті.
Одна з інтерпретацій п’ятого вершника – це уособлення моровиці як окремої сутності, поряд із завоюваннями, війнами, голодом і смертю. Основна ідея полягає в тому, що мор і хвороби відігравали значну роль в історії і можуть розглядатися як форма божественного покарання. Інша теорія розглядає п’ятого вершника як кульмінацію хаосу та спустошення, спричинених попередніми чотирма вершниками, що уособлює крах порядку та цивілізації перед обличчям апокаліптичних подій.
Український художник використав цей символ у своїй роботі:
«Тут чотири вершники об’єднані в одному образі: війна, смерть, голод і хвороби, – сказав він. – Але коли я готувався до цієї роботи, я почитав і виявив, що є ще п’ятий: абсолютна конкуренція. Це дуже розумно. Навіть коли не залишається нічого живого, все перетворюється на жахливий сморід. І коли все закінчується, залишається лише... порожнеча, яка торжествує».
Ця таємнича історія, що міститься в найзагадковішій книзі Біблії, вже була використана в кінематографі, літературі та популярній культурі. На картині Реви, враховуючи ще й її великий розмір, цей апокаліптичний сюжет стає своєрідною «Ґернікою» (шедевр Пікассо, присвячений громадянській війні в Іспанії), але вже про російсько-українську війну.
Майстерня Михайла Реви – це місце, де збираються гості Одеси: меценати, журналісти, дипломати. Останнім був підприємець з Генуї Ігор Менделевич, предки якого були одними з найбагатших купців міста, зокрема, власниками одеської монументальної галереї «Пасаж». Він теж не міг не відвідати майстерню скульптора після того, як повернувся до рідного міста, про яке так багато чув від свого батька, що втік під час більшовицької революції, .
Відносини Реви з Італією дуже глибокі, хоча він також виставляв свої роботи в інших європейських країнах та Північній Америці. Його мрія – брати участь у липні наступного року в Римі на конференції з питань відбудови України, організованій урядом Італії. Він розповідає, що ведуться переговори з одним музеєм. «Давайте схрестимо пальці», щоб пощастило, як то кажуть.
