В Росії активізувалися українські проросійські діячі, які діяли в інтересах Кремля, а в останні роки, особливо після повномасштабного вторгнення втекли до РФ.
Чи зможуть вони повернутися в Україну після закінчення бойових дій і чи є в них шанси розвернути країну знову в бік Росії? Kyiv Post аналізує.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Хто вони і скільки їх?
Загалом, в Росії доволі багато проросійських діячів з України, які так чи інакше отримували російську підтримку. Найбільш активний наразі – кум президента Росії Володимира Путіна – Віктор Медведчук. Наразі в Москві він очолює партію «Інша Україна», маріонеткову проросійську силу, яку створили під нього в Москві в 2023 році.
Кілька днів тому він гучно прокоментував американо-українські перемовини, заявляючи, що «будь-якого нового президента українське політичне суспільство перекує в Зеленського».
30-денне перемир’я буде залежати від відповіді США на вимоги РФ − Зеленський
Медведчук – один з тих, кого Москва розглядає як голову української маріонеткової держави, якщо переможе у війні.
Цей політик активно виступав на боці Росії в питаннях України. У 2000-х та 2010-х роках він започаткував кілька проросійських політичних проектів, жоден з яких, втім, не був успішним. Врешті, він доєднався до проросійської партії «Опозиційна платформа за життя», зустрічався в Білорусі з терористами– лідерами проросійських сепаратистських рухів, а в Україні купив три інформаційні канали, збираючи там проросійських журналістів та перетворюючи їх на рупори проросійської пропаганди.
Врешті, а в 2022 році був заарештований Україною, а потім обміняний на офіцерів полку «Азов», які потрапили до російського полону в Маріуполі.
Втім, він там не один. Серед інших – колишні діячі проросійського диктаторського режиму Віктора Януковича, які втекли в РФ ще у 2014 році, зокрема його син Олександр, його кишеньковий олігарх Сергій Курченко, колишні депутати Партії Регіонів Олег Царьов, Вадим Колесніченко, громадські діячі на кшталт Тетяни Монтян, колишні політики типу Андрія Клюєва та Миколи Азарова. Всі вони послідовно займають антиукраїнську позицію, підтримують Росію, схвалюють її військові злочини та шукають можливості взяти участь у російській окупаційній адміністрації у випадку перемоги РФ.
Шанси колаборантів і фактор Трампа
Питання шансів проросійських політиків – дискусійне. З одного боку, після військових злочинів РФ та спустошливої війни, виглядає так, що шансів на бодай якісь успіхи у них немає, особливо враховуючи, що в Україні на парламентських виборах діє 5% прохідний бар’єр. Втім, це не зовсім так.
Експерти зазначають, що велика кількість колишніх виборців Володимира Зеленського, які голосували за нього в 2019 році як миротворця, можуть проголосувати за тих, хто обіцятиме мир будь-якої ціною.
«Важливо розуміти – проросійські політики будуть користуватися тим, що вони йтимуть на вибори, працюючи кожен зі своєю соціальною групою. Як мінімум дві чисто проросійські ми можемо виділити такі – відверті «ждуни», тобто, люди, які готові чекати Росію і колаборувати з нею, і вони є, хоч їх і небагато, а також ті, хто виступатиме проти української національної держави. Цим останнім пропонуватимуть варіант «громадянської нації» або «цивілізаційної України», яка по суті буде знеціненням національної ідентичності, і спрямовано це буде на послаблення нації загалом. З метою подальшої агресії», - вважає аналітик, доктор політичних наук Лідія Смола.
Інші дві групи - більш розмиті. Але робота з ними – вже йде.
«Одна з таких груп – ті, хто не відчувають себе комфортно в українській національній державі, живе російською пропагандою, споживає отруйний російський медіа продукт. Ще одна категорія людей – російськомовні волонтери, громадські діячі, які патріоти України, але виступатимуть за збереження російської мови. Їх використовуватимуть для просування російського порядку денного», - вважає Смола, і додає: за допомогою соцмереж потреби різних груп чітко ідентифіковані і наразі російські технологи вже ведуть з ними роботу.
Вона каже – Росія вже зрозуміла, що програла на полі бою, і головного завдання – знищення України – зброєю вона не досягне. Тож буде пробувати робити це на виборах.
На думку політолога і оглядача Володимира Фесенка, Москві не потрібна перемога на президентських виборах, тим паче, що жоден проросійський кандидат не має шансів. Але є можливість провести невеликі фракції в парламент, щоб паралізувати роботу законодавчої гілки влади.
«Достатньо буде провести невелику фракцію або дві в парламент, щоб качати ситуацію. Дестабілізувати її, викликати заворушення, або збурення. А потім знову втрутитись в українські справи під приводом того, що в Україні нібито «притискають» опозицію», - каже Фесенко.
Саме тому, каже він, роль американських посланців Дональда Трампа до Путіна дуже важлива – вони мають розпізнати маневр Москви.
«Росія однозначно наполягатиме в ході перемовин з представниками США на тому, що вибори в Україні мають стати частиною мирного процесу. Позиція України інша – вибори – після стійкого миру. А от росіяни наполягатимуть на тому, щоб вибори відбулись пошвидше і в них обов’язково взяли участь всі заборонені в Україні політики», - каже Фесенко.
Як повідомляють джерела Kyiv Post, представники української політичної еміграції в Росії намагаються контактувати з американськими лобістськими групами для того, щоб спробувати просунути виглідних длдя них і Росії порядок денний в адміністрації Трампа.
Що робити?
На думку політтехнолога Віталія Кулика, наразі для України важливим є довести кримінальні справи по багатьох проросійських політиках, які співпрацюють з агресором, до кінця. Щоб вони не мали можливості брати участь у виборчому процесі.
Втім, в Україні також вистачає просійських політиків, які не заявляють відкрито про симпатії до Росії. Але точно будуть експлутувати тему «миру» на російських умовах, а також – тему поступового забуття війни і російських військових злочинів.
«Сам Медведчук навряд чи кудись буде балотуватися, його і на окупованих територіях росіяни так не використали. Але його мережа – збереглася певним чином, зокрема, ведучі і співробітники його каналів. Вони можуть брати участь, або брати участь у допомозі тим, на кого росіяни робитимуть ставку», - каже Фесенко.
На думку Смоли, після зупинки бойових дій, в Україні прорсоійські групи торпедуватимуть ідею патріотизму та національної державності, намагаючись протиставити їй нейтральний «цивілізаційний» образ без інтегруючих націю факторів – ерзац Української радянської республіки часів СРСР.
«Сюди будуть залучені багато політиків, колишніх діячів партії Януковича, які зараз називають себе «нейтральними», - вважає Смола.
