Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина прийняла значну кількість українських біженців. Багато з них спочатку були розміщені в тимчасових притулках, проте з часом ці притулки почали закривати, змушуючи біженців шукати власне житло. Цей процес виявився надзвичайно складним і викликав серйозну кризу житла. Окрім того, соціальні виплати значно виснажили країну. То чого хоче від біженців влада?
Що робитимуть біженці, коли закінчиться тимчасовий захист: де знайти житло?
Пошук житла в Німеччині є складним завданням навіть для самих німців, а для іноземців, особливо українців, які часто не володіють німецькою мовою та не знають місцевих законів, цей процес стає ще складнішим.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ціни на житло в Німеччині, особливо у таких великих містах, як Берлін, Мюнхен чи Франкфурт, є надзвичайно високими. Це створює значний фінансовий тягар для біженців, багато з яких мають обмежені ресурси. Ринок житла в Німеччині є дуже конкурентним. Українцям доводиться змагатися з іншими шукачами житла, в тому числі місцевими жителями та іншими іноземцями. Незнання німецької мови ускладнює спілкування з орендодавцями та розуміння складних бюрократичних процедур, пов’язаних із орендою житла.
Артем Довбик: простий хлопець з Черкас - історія успіху молодого форварда
Оформлення необхідних документів може бути довгим і заплутаним процесом. На жаль, але також існує проблема дискримінації. Люди з міграційним досвідом часто стикаються з упередженнями на ринку житла.
Німецький уряд і численні громадські організації надають підтримку українським біженцям у пошуку житла. Їм надають консультації щодо пошуку житла, оформлення документів та інших питань, пов’язаних із проживанням у Німеччині.
Деякі організації надають фінансову підтримку для оплати оренди або інших витрат, пов’язаних із житлом. Є онлайн-платформи, такі як HelfendeWände“, які допомагають біженцям знайти безкоштовне або тимчасове житло. Такі платформи спрощують процес пошуку та надають доступ до широкого спектра варіантів.
Чому складно з роботою в Німеччині та до чого готуються українці?
Членкиня баварської партії ХСС, українка Ольга Дуб-Бюссеншютт, з початку повномасштабної війни займалася політичним захистом українців у Німеччині. Вона зазначає, що держава тепер чітко окреслює свої очікування: українцям пропонують можливості для інтеграції, працевлаштування та розвитку, однак водночас наголошують на необхідності скористатися цими можливостями, а не покладатися виключно на соціальну допомогу.
Дочасні парламентські вибори у Німеччині висвітлили ключові виклики для країни, серед яких найбільш значущими є економічна ситуація та питання міграції. За словами Дуб-Бюссеншютт, проблема полягає не стільки у загальній кількості мігрантів, скільки у їхній реальній інтеграції в німецьке суспільство. Виникають конкретні питання щодо того, скільки людей країна здатна інтегрувати та на якому рівні.
Ще одним фактором, що може вплинути на ситуацію українців у Німеччині, є можливі мирні переговори з Росією, які активно просуває нова адміністрація США. У разі офіційного скасування воєнного стану в Україні зникнуть правові підстави для дії Параграфа 24 — положення німецького законодавства, що гарантує захист тим, хто тікає від війни.
Водночас припинення його дії не відбудеться одразу після можливого перемир’я. Євросоюз уже затвердив програму підтримки українських біженців до березня 2026 року. Однак після цього кожна країна ЄС самостійно визначатиме свою політику щодо прийому та подальшого перебування українців.
Залишитися в Німеччині після скасування Параграфа 24 зможуть лише офіційно працевлаштовані. Причому йдеться не про часткову зайнятість (мініджоб), а про повноцінний робочий контракт із відповідним рівнем доходу.
Однак самого бажання знайти роботу недостатньо. У більшості випадків необхідне знання німецької мови хоча б на рівні B1, і це лише для низькооплачуваної праці. Чим вищий рівень зарплатні, тим вищі вимоги до мовних навичок.
Спочатку влада фінансувала безплатні мовні курси, завдяки чому багато українців змогли опанувати німецьку. Проте зараз таку можливість надають лише у виняткових випадках, наприклад, якщо людина вже має роботу та потребує підвищення рівня мови або вивчення професійної термінології.
Вартість платних курсів залежить від формату та рівня навчання і може сягати 5 тисяч євро та більше. Окрім того, після навчання необхідно скласти відповідний іспит.
Залишатися та шукати роботу чи їхати додому?
Багато українців не планують залишатися в Німеччині після припинення дії Параграфа 24. Деякі українці повертаються додому, оскільки не бачать для себе перспектив або не хочуть залишатися на низькооплачуваних роботах. Дехто віддає перевагу поверненню, навіть попри ризики, адже на батьківщині у них залишилися сім’я та власне житло.
Головною проблемою для багатьох біженців залишається питання: що буде з тими, хто не може працювати, зокрема, багатодітними матерями або тими, хто доглядає за хворими родичами? Крім того, значна частина українців не має можливості повернутися через зруйновані домівки або окупацію їхніх міст.
Поки що офіційних рішень із цього питання не озвучено, але біженці сподіваються, що німецька влада врахує обставини кожного конкретного випадку. Існує велика ймовірність, що Німеччина не припинить соціальну допомогу раптово, проте її отримання стане більш регламентованим, і залишатися в країні без активних дій більше не вийде. Попри невизначеність майбутнього, багато українців вдячні Німеччині за підтримку, яку вона надавала біженцям протягом останніх трьох років.
