Україна попередила, що Європейський Союз не повинен зволікати з продовженням угоди про так званий «митний безвіз», інакше країна втратить значні валютні надходження, які вона зокрема використовує для фінансування своїх військових потреб.
Політика, яка передбачає скасування імпортних мит і квот на український експорт до ЄС, відома як «режим вільної торгівлі», була продовжена Європейським Союзом з 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
“Митний безвіз” з ЄС: Україна закликає до продовження угоди
Раніше ЄС скасував мита та квоти на український імпорт, щоб підтримати країну під час повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Чинна угода спливає у червні 2025 року, і ЄС ще не підтвердив її подальше продовження, повідомляє Financial Times.
Україна б’є на сполох через строки прийняття рішення. «Послання дуже просте: нашим виробникам потрібна передбачуваність щодо експорту, ЄС не може починати переговори за тиждень до закінчення чинного регулювання», – сказав український чиновник виданню FT.

Німецька митниця конфіскувала танкер російського тіньового флоту
«Українські та європейські чиновники побоюються, що час для переговорів є занадто обмеженим перед завершенням дії «митного безвізу». Хоча Брюссель і Київ погодилися розширити взаємний доступ до ринків за межі чинної угоди, поки що жодного прогресу не досягнуто», – пише FT.
Україна також залежить від експорту, щоб забезпечити надходження критично важливої валюти для фінансування військових зусиль. Це може стати серйозною проблемою, особливо на тлі зростаючої невизначеності щодо майбутньої військової допомоги США.
За даними уряду, на які посилається FT, експорт до ЄС під час дії безмитного режиму забезпечив майже 10% від 41 млрд доларів експортної виручки України у 2024 році.
За оцінками Українського центру економічної стратегії, економіка країни може втратити близько 3 мільярдів євро, якщо ЄС відновить тарифи.
Проти продовження режиму виступають Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія, посилаючись на його вплив на їхні економіки, пише FT.
«Європейський Союз є нашим ключовим торговельним партнером, і тому для нас було б справді руйнівним повернутися до ситуації, яка була до повномасштабної війни», – сказав міністр фінансів України Сергій Марченко FT.
«Це буде дуже неправильний сигнал, якщо ми не досягнемо якоїсь угоди з ЄС», – додав він.
Які країни виступають проти розширеного доступу України до ринку ЄС?
Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія – серед країн, які виступають проти безмитної торгівлі з Україною. Два роки тому вони ввели односторонні заборони на імпорт українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції, порушуючи торговельні правила ЄС, пише FT.
Коли ЄС востаннє продовжував безмитну торгівлю, деякі країни – включно з Польщею, Францією та Угорщиною – наполягали на запровадженні механізму «екстреного гальмування».
Відповідно до цієї системи, якщо імпорт певних українських товарів – таких як яйця, цукор, овес і мед – перевищує встановлені ліміти, мита автоматично відновлюються.
«Чиновники ЄС визнають, що у Варшаві немає великого бажання розширювати лібералізацію торгівлі з Україною напередодні президентських виборів у Польщі у травні, а такі проросійські країни, як Словаччина та Угорщина, також, ймовірно, виступатимуть проти такого кроку», – зазначає FT.
Джерела Kyiv Post, знайомі із ситуацією, також повідомили, що польські політики не хочуть вступати в конфлікт із фермерами, щоб не втратити свій електорат.
Європейський Союз вперше затвердив Автономні торговельні заходи для України 4 червня 2022 року. Після того, як 23 квітня 2024 року Європейська рада проголосувала за розширення безмитного режиму ще на рік, ЄС офіційно продовжив дію цієї політики.
Політика скасувала імпортні мита та квоти не лише на українські, а й на молдовські товари, що експортуються до ЄС.
Після того як Росія замінувала Чорне море під час вторгнення в Україну у 2022 році, Київ не міг експортувати свою зернову продукцію через морські порти. Війна Росії спровокувала продовольчу кризу в країнах Африки та Близького Сходу, які значною мірою залежали від українського зерна.
Альтернативою стали залізничні та автомобільні перевезення, поки Україна – вигнавши російські кораблі з Чорного моря завдяки військовій кампанії – не відновила морський зерновий коридор наприкінці 2023 року.
Водночас польські далекобійники та фермери почали блокувати кордон, обурені тим, що Україна використовує спрощений режим перетину кордону воєнного часу для захоплення частки ринку. Вони також були незадоволені дешевим українським продовольчим імпортом.
Втрата цього джерела доходу стала б серйозним ударом для бюджету України. «Без підтримки США ми опинилися б у дуже драматичній ситуації… тому що ми не можемо легко її замінити», – сказав Марченко FT.