Попри масовані атаки на енергетичну інфраструктуру ДТЕК та окупацію кількох металургійних заводів Метінвест, агро-земель та ТЕС, System Capital Management (SCM) докладає всіх зусиль для зміцнення стійкості України. Крім того, власник компанії Рінат Ахметов бореться за притягнення Росії до відповідальності в Європейському суді із прав людини.

SCM - найбільший інвестиційний холдинг України. Діяльність холдингу охоплює гірнічо-металургійну галузь, видобуток корисних копалин, енергетику, банківський та фінансовий сектор, телекомунікації, рітейл, сільське господарство, транспорт та логістику. Власником SCM є Рінат Ахметов, найбагатший бізнесмен України.

Advertisement

В ексклюзивному інтерв'ю Kyiv Post директор зі зв'язків з громадськістю SCM Наталія Ємченко повідомила, що з 24 лютого Росія атакувала енергетичні підприємства ДТЕК 20 разів, а дві електростанції в Запорізькій і Луганській областях окуповані.

Втрати активів SCM досягли десятків мільярдів доларів, також два найбільших металургійних комбінати компанії – «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча – знаходяться в окупованому Маріуполі. Ємченко розповіла, що зараз Ахметов судиться з Росією.

Advertisement

Наскільки сильно постраждали активи ДТЕК від ракетних ударів Росії по енергетичній інфраструктурі України?

Коротка відповідь - сильно. Частка ДТЕК на українському ринку виробництва електроенергії становить близько 23%, і ТЕС компанії розташовані в різних регіонах України. В дистрибуції  Компанія оперує в Донецькій, Київській, Одеській і Дніпропетровській областях і навіть з новин ви знате що саме ці області обстрілюються постійно

23 лютого 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення, Луганська ТЕС була обстріляна. Зараз ця станція, як і Запорізька ТЕС, окуповані росіянами і не є підконтрольними ДТЕК.

Advertisement

З 10 жовтня, коли Росія почала масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України, кожна електростанція ДТЕК (всього їх шість) зазнала обстрілів і пошкоджень – загалом було 20 атак.

Прямі збитки ДТЕК від цього склали 17,8 млрд грн. Це станом на кінець 2022 рік. Всі електростанції отримали пошкодження різного ступеня – постраждали будівлі, обладнання, постраждали люди. Троє  співробітників ДТЕК  загинули, 24 отримали поранення. На жаль, жодна електростанція в Україні не є захищеною від російських атак.

Росіяни щодня руйнують енергетичну інфраструктуру, особливо в Донецькій області, в Києві і Києвській області, складна ситуація в Одесі. Проте нашій енергетичній команді вдалося відновити енергопостачання для 5,8 млн домогосподарств з моменту повномасштабного вторгнення Росії.

Advertisement

Як звичайні енергетики справляються з постійною небезпекою російських обстрілів?

Вони – герої, і вони працюють на передовій. Після деокупації українських територій вони є найважливішими, ключовими працівниками після армії та ДСНС. Відновлення енергопостачання – це перший крок до повернення цивілізації в деокуповані райони.

Скільки часу знадобиться для відновлення або заміни пошкодженого енергетичного обладнання компанії? Чи є складнощі з постачанням?

ДТЕК – це маленька частина великої енергетичної системи. Левова частка в цій системі належить державі.  І відновити цю систему повністю можливо лише після війни, після нашої перемоги, після повної деокупаціі України. І лише разом. 

А зараз  для нас  ключове завдання – разом з державою робити все можливе, щоб люди в Україні цієї зими отримували хоча б мінімальний обсяг електрики, попри величезні пошкодження, завдані російськими ракетами та іранськими безпілотниками «Шахід». В тому числі - в столиці України, енергетична система якої постраждала чи ненайбільше. При чому більш за все страждає велике складне обладнання, типу великих магістральних трансформаторів. Їх виготовлення під замовлення за мирних часів - 12-24 місяці, і швидше ніж за 9 місяців їх виготовити неможливо. Тому по суті зараз енегетики створюють тимчасові нові схеми живлення - з урахуванням всіх обмежень і можливостей. 

Advertisement
Advertisement

Ситуація складна, і держава доклала величезних зусиль, щоб отримати технічну підтримку та обладнання від наших західних партнерів. Є надія, що ми вистоїмо. Наша стратегія до березня – встояти  за допомоги наших партнерів і в глибокій співпраці та об'єднанні з усіма українськими стейкхолдерами на енергетичному ринку. Саме це має вирішальне значення.

Чи допомагає ДТЕК держава?

Мова йде не стільки про допомогу, скільки про співпрацю. І ДТЕК  працює в абсолютному  партнерстві з державою. В щоденній координації, в антикризовій співпраці. Окремо цю зиму ніхто б не пережив, бо  українська енергосистема досить інтегрована.

Як постраждали бізнеси компанії в результаті війни? Якими є втрати у фінансовому еквіваленті?

Для нас війна почалася вісім років тому – ми втратили багато активів на Донбасі й в Криму. SCM та наші бізнеси подали влітку 2022 року судові позови в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) проти Російської Федерації щодо втрати наших українських активів. І для нас це не перший позов проти Росіі - ДТЕК раніше подав позов щодо втрати Крим Енерго в міжнародний арбітраж    і ми очікували  юридичного рішення навесні цього року. За умов повномасштабного вторгнення строки рішення відтерміновано, але для  нас той позов залишається в пріорітеті - бо російська імперія має відповісти за кожен злочин, скоєний в Україні, проти України та українців. 

Будь-який злочин має бути покараний. Росія, як терористична держава, має бути притягнута до відповідальності. Однією з головних причин цього повномасштабного вторгнення є відсутність відповідальності. Росіяни так і не були покарані ні за першу, ні за другу Чеченську війну, за дії в Сирії, Грузії, Криму, на Донбасі тощо. Це створило у російського керівництва відчуття, що вони можуть робити це знову і знову – брати все, що хочуть, вбивати якомога більше людей – і ніколи не бути покараними.

Саме тому наш власник Рінат Ахметов подав позов до ЄСПЛ. Справа стосується, в першу чергу, про відновлення справделивості і про те, що росія має відповідати за своі злочини. Хоча, безумовно, інструментом правосуддя мають стати в тому числі фінансової компенсації.

Якою є сума позову?

Основний фокус позову в ЄСПЛ  – це втрата маріупольських активів, але він не обмежується цим. Наш металургійний бізнес подав окремий позов, що охоплює близько 16 активів. За заявою пана Ахметова мова йде про десятки мільярдів доларів, але, як я вже сказала, сума не є остаточною, а  гроші не є головною причиною цього позову – йдеться про справедливість, і Росія має заплатити за свої дії.

Якою є стратегія SCM у воєнний час? Які фінансові очікування компанії на наступний рік?

Наша головна мета – перемога. Що ми зараз робимо для неї? Ми вже спрямували більше ніж  4,1 млрд грн  на допомогу ЗСУ, на допомогу нашим містам і на гуманітарну допомогу всій Україні. Наші бізнеси працюють, Ми виплачуємо зарплати і намагаємося зберегти  робочі місця. Робота наших електростанцій та металургійних заводів є ключовою для підтримки економіки у воєнний час – це важлива частина стійкості країни.

Наші підприємства працюють навіть поблизу лінії фронту в Авдіївці та Кураховому (Донецька область), а металургійний комбінат у Запоріжжі працює і виробляє спеціальну сталь для амуніції – це приблизно 16 тис. бронежилетів для наших солдатів на місяць. Зараз кожен десятий бронежилет у наших військових або зроблений зі сталі Метінвесту, або куплений Метінвестом

Чи правильно я розумію, що SCM зазнає збитків в енергетиці, але металургійний бізнес допомагає компанії відновлюватися?

На жаль, ні. Ми втратили контроль над  двома  найбільшими  металургійними  комбінати – «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча, які зараз в окупованому Маріуполі. Отже, найбільші втрати ми несемо саме в металургійному бізнесі. Ми не знаємо, що відбувається з нашими активами в Маріуполі. Місто сильно зруйноване.

Крім того, Броньована сталь, яку ми зараз виробляємо і передаємося ЗСУ, це безоплатна допомога, також безоплатно ми виробляємо фортифікаційні споруди, завозимо на передову генератори та обігрівачі. Основний фокус для металургійного бізнесу зараз – це допомога нашій армії.

Ми створили спеціальну ініціативу «Сталевий фронт», наша команда тісно співпрацює з ЗСУ, щоб розуміти потреби військових і виробляти продукцію відповідно. Багато фондів купують екіпіровку, але у нас інша філософія: виробляти і створювати кастомізовану продукцію. Зокрема, виготовили спеціальні захисні капсули, які слугують житлом для наших бійців на передовій взимку.

Чи підтримує SCM євроінтеграційний курс України, нещодавно схвалений Верховною Радою?

Так, SCM є великим прихильником і амбасадором ідеї європейської інтеграції. І це не на словах, а на ділі. ДТЕК був ключовим гравцем у процесі інтеграції української енергосистеми з європейською. Цей процес почався кілька років тому.

До 24 лютого наша енергосистема була сінхронизована з Росією та Республікою Білорусь, а ми прагнули її  інтеграції з європейською енергетичною спільнотою. На рівні держави, за нашою участю, було розроблено план такого переходу, він мав статися за два роки.  Так вийшло, що за цим планом саме 24 лютого Україна тимчасово від'єднала свою енергосистему від російської, щоб показати Європі здатність нашої енергетики працювати автономно. 28 лютого за планом ми мали приєднатися знову до Росії, але з початком повномасштабного вторгнення це було виключено. І вже 16 березня Європа вирішила, що ми готові, і дала згоду на дострокову інтеграцію українськоі енергетики з європейською. Тож зараз ми є частиною цієї енергетичної спільноти з точки зору технічної. Однак, з точки зору синхронізації політик та  регуляцій, перед нами ще довгий шлях, який потрібно пройти.

Україна і ДТЕК як частина системи мають важливе значення для європейської енергетичної безпеки. Україна могла б забезпечити Європу різними видами енергії, щоб компенсувати російський газ і нафту. Так, ми потребуємо допомоги зараз, але Європа також може отримати вагомий внесок від України в майбутньому.

І енергетика - не єдиний напрямок, в якому ми як великий національний бізнес є великими прибічниками євроінтеграції. Ми вважаємо таку інтеграцію вкрай важливою в принципі - і для посилення українських ринкових інститутів (замість інститутів, які ми отримали у спадщину від імперії), і для забезпечення верховенства права, і для доступу на європейські ринки. Так, це означає конкуренцію із європейським бізнесом - але ми до цього готові, і ми впевнені що не лише ми. 

Що стосується металургійного бізнесу, є багато екологічних норм, пов'язаних з європейською інтеграцією, які вимагатимуть інвестицій. Це буде складним завданням?

Так, це виклик. Але 16 лютого пан Ахметов разом з командою Метінвесту в Маріуполі презентував інвестиційну програму на мільярд доларів, спрямовану на «зелену» сталь і модернізацію наших металургійних активів. Мета проєкту – стати навіть більш передовими, ніж європейські металургійні компанії, це дало б нам конкурентну перевагу.

Тобто для нас декарбонізація нашого стального бізнесу є пріоритетом і була ним ще до 24 лютого. І ми це завдання вважаємо амбітним, але абсолютно реалізуємим. Ми до цього готові.

Інвестиційний цикл у металургійній галузі тривалий, і модернізація металургійного заводу може зайняти 5-7 років, а можливо і 10. Наразі ми не маємо можливості реалізувати ці плани зараз через російську агресію та  окупацію. Глобальна модернізація наших металургійних підприємств стане можливою лише після нашої перемоги.

В тому числі - в Маріуполі, який, вірю,  буде звільнено, і ми відбудуємо місто разом з модернізованим металургійним виробництвом.

Що відбувається з ініціативою відновлення Маріуполя?

Для нас це дуже важливо, і назва ініціативи символічна – «Mariupol: Reborn». Міська рада та міський голова Маріуполя виступили з такою ініціативою у зв'язку з численними зверненнями громадян через мережу  соціальних центрів «Я – Маріуполь», які діють по всій Україні. Щотижня ці центри відвідують понад 50  тис. людей - там вони отримують соціальні послуги. Але зараз окрім допомоги людям потрібна надія і бачення майбутнього міста.

У вересні SCM підписала меморандум із міською радою про підтримку цієї ініціативи як генеральний партнер. Бо ми впевнені, що саме зараз час починати об’єднувати всіх навколо ідеі «Плану Маршала» для Маріуполя - від держави до містян, від бізнесу до міжнародних партнерів.

Чому Рінат Ахметов вирішив передати у власність держави телеканали "Україна" і "Україна 24"? Які наслідки цього кроку для бізнесу Ахметова?

По-перше, він передав державі лише ліцензії. Обладнання, студії, колектив - звичайно що ні. Слідом за поверненням делжаві ліцензій Ми закрили свої медіакомпанії й вийшли з медійного бізнесу. Причина одна - держава впровадила антиолігархічний закон, який ми вважаємо дискримінаційним, і це наша офіційна позиція. Однак SCM працює в рамках українського законодавства, навіть якщо нам це не подобається.

Щоб не підпадати від дію такого закону ми мали або продати цей бізнес гідному покупцю  (що під час війни неможливо), або вийти з нього. Ми вийшли.

Для нас визначення SCM «олігархічним» бізнесом було, є і буде неприйнятним, тому було прийнято таке рішення, і це було зроблено дуже швидко.  це було дуже складне рішення, Рінат Ахметов говорив, що приймав його з важким серцем. Ми були в цьому бізнесі більш як 20 років і інвестували 1,5 мільярда доларів, створивши найуспішніший і найвідоміший медіабізнес. Ми вважаємо, що це наш внесок у створення в Україні інституту незалежних ЗМІ.

Де зараз живе пан Ахметов? Чи перебуває він за кордоном?

23 лютого пан Ахметов прилетів до Києва і зустрічався з президентом Володимиром Зеленським. Я була з ним на цій зустрічі і запитувала про наші плани. Він сказав, що ми залишаємось вдома і працюємо.

З того дня Ахметов  перебуває в Україні, і не виїжджав за її межі з початку повномасштабного вторгнення жодного разу. Це не секрет, по це його позиція - бути із своєю країною в найскладніші часи і робити все можливе для майбутньої перемоги. Ба більше, Ахметов прийняв рішення залишатися в Україні до перемоги.