Повномасштабне вторгнення РФ зробило український кіберспорт унікальним

Що більшість людей знає про кіберспорт? - Здебільшого тільки те, що це спортивні змагання з відеоігор. 

Утім, якщо зануритись глибше, ми відкриваємо цілий глобальний світ зі своїми правилами, подіями та видатними діячами. 

І от у цьому вже глобальному світі Україна від самого початку його творення стала «впізнаваним гравцем».

Про це і не тільки в інтервʼю з Kyiv Post розповів легенда українського кіберпростору Олексій Малецький з псевдо «уХо».

Олексій був професійним гравцем протягом десяти років. Зараз він коментатор змагань з дисципліни Counter-Strike: Global Offensive (CS:GO). 

Кіберспортивний інфлюенсер розповів Kyiv Post про залаштунки українського кіберспорту, про qjuj становлення та про зміни всередині нашої кіберспільноти й на міжнародній кібер-арені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 

Яке місце, на ваш погляд, займає Україна на міжнардній кіберспортивній арені? 

Про Україну можна сказати, що вона близька до звання «кузня талантів». Адже попри те, що немає як такого номінального рейтингу, Україна завжди займала топові місця. Нашу країну добре знають у світі саме з точки зору кіберспорту. 

Відтоді, як кіберспорт став популярним на початку 2000-х років, Україна була відома вже і своїми командами, і виконавцями, і результатами на турнірах. 

А після 2005-2007 рр. у нас почали вже з’являтися світові чемпіони та впізнавані у світі команди. 

У наступному десятилітті, у 2010-2020-х рр. в Україні почало розвиватися професійне висвітлення кіберспорту, не просто поширення культури коментування турнірів. З’явилися продакшени, розвинулися організатори змагань.  

Як змінився український кіберспорт після повномасштабного вторгнення Росії? 

До 24 лютого 2022 року майже весь український кіберспорт був орієнтовний на російський ринок. Відомі українські інфлюенсери, і я, зокрема, працювали на російськомовну авдиторію. 

Наприклад, у 2020 році студія WePlay, де я працюю, проводила «Буковель майнер» з гри Dota (великий регіональний турнір – ред.) вперше у серці Карпат — Буковелі. Українська айдентика була інтерпретована через гру Dota з паралельною україномовною трансляцією. Це був український слід, який WePlay відображав саме через комп'ютерну гру. Проте кількість переглядів була дуже невеликою. 

Зараз, безумовно, повномасштабне вторгнення зробило український кіберспорт самобутнім. Цього не вистачало раніше. Звісно, це не такі великі цифри за переглядами. Але український кіберспорт нарешті відокремився від усього, що стосується Росії. 

Як багато росіян залишається на міжнародній кіберспортивній арені, та чи мають вони вплив? 

На жаль, кіберспорт – це, мабуть, одна з небагатьох галузей, де Російська Федерація має значний вплив. 

Наприклад, на щорічному турнірі The International представлено девʼять російських букмекерських компаній, які є партнерами команд з Dota. Разом з цим, це європейські команди, тобто власне російських буквально дві. Але загалом, з 16 команд, які беруть участь, дев’ять мають «російський слід». 

Втім, попри свою участь, ні на що не впливають. Це сором для всього кіберспорту. 

Але треба розуміти, як влаштований кіберспорт. Наприклад, зараз відбувається велике зміщення фокусу в бік Саудівської Аравії, яка просто намагається купити весь кіберспорт. Тобто вони придбали найбільшого турнірного оператора, вони проводять у себе турніри та роблять великі призові фонди. Таким чином вони заманюють світових кіберспортсменів. І для них немає різниці – українська чи російська команда. 

Чи вдається домагатися взагалі якихось позбавлень росіян прав грати? 

Це відносно молода галузь, якій приблизно 20 років. Тому тут немає якихось там органів, які б займалися регуляцією та контролювали дотримання правил тощо. Навіть якщо створюють певну федерацію, то вона нічого корисного для гравців не може зробити. 

Лише кілька років тому нарешті визнали кіберспорт як спорт. Але де вони були до цього?   

Щоб стати кіберспортсменом, не потрібно ходити до залу та шукати тренерів. Можна досягти певного рівня, займаючись самостійно вдома та здобуваючи знайомства. Тому цей світ існує незалежно від регуляторів. 

На жаль, іноді здається, що всім, окрім українців, байдуже до того, що нас вбивають. Хоча насправді існують такі випадки, коли українці наразі ще грають із росіянами в одній команді. Але таких людей можна назвати манкуртами — людьми без самоідентичності. Вони завжди та всюди існували.

І проблема в тому, що росіян сприймають як нормальних людей, іноземці дивляться на це та беруть приклад. І якби всі медійні українці приходили до турнірних операторів та «ставали в позу», відмовляючись грати через присутність російської команди, то, можливо, ситуація змінилася б.

До речі, треба зауважити, що якщо футбол нікому не належить, тобто ти взяв мʼяч та можеш привезти на стадіон дві команди, заплатити їм гроші, і вони будуть грати, то CS:GO та Dota — це ігри, які належать приватній компанії. В такому випадку студія-розробник американська компанія Valve — це американська компанія. Близько 40% гравців у Dota і CS:GO з Росії, вони роблять дуже великий обсяг трафіку та грошей. Виходить, що тільки власник гри може заборонити росіянам грати. Тобто вони не те, що підтримують, але не забороняють.

Взимку трапився скандал навколо вашого інтерв’ю з Марією Inferno Гуніною (менеджер українського клубу HellRaisers).  

За деякий час ви видалили інтерв’ю через певний суспільний тиск та виявлення того факту, що ще в 2014 році Гуніна публічно раділа окупації Криму. 

Про що саме було інтерв’ю? Та чи є, попри все, "хороші руські", які варті уваги? 

Тут треба розуміти, що історично український дуже пов’язаний з російським. Ця історія тягнеться ще з 2000-х років — росіяни та українці грали в одних командах, тобто ми всі товаришували. 

У колі моїх давніх знайомих, зокрема, і Марія. Вона багато років прожила в Києві, і у нас багато спільних товаришів. Наразі вона є менеджером українського клубу і живе в Сербії. 

Марія має чітку послідовну позицію та називає речі своїми іменами, серед іншого вислови про те, що Крим та Донбас належать Україні, а самі українці мають право на самовизначення.

Коли ми випустили інтерв’ю, то вже з коментарів я дізнався про її старі твіти, де вона позитивно відгукувалася про окупацію Криму. Я пояснив свою позицію та вирішив видалити матеріал зі свого каналу. Бо якби я про це знав, я б про це спитав під час розмови. 

Після цього вона попросила вибачення та пояснила, що не знає, що тоді її спонукало. Вона написала як мені особисто, так і публічно. Наразі я думаю, що варто було не видаляти відео, а треба було зробити оновлення з поясненням ситуації з моєї та її позицій. 

Бо, на мою думку, було б добре висвітлити медійну людину, яка є вихідцем з Росії та транслює українську позицію. Оскільки таких небагато, й далеко не всі вони відкрито висловлюють свою позицію. 

У мережах часом зустрічається інформація, що деякі військові використовують шутери (жанр відеоігор, де основу складає стрільба по цілях — ред.) для тренувань. На вашу думку, це може бути ефективним? 

У першу чергу це допомагає операторам БПЛА. Я бачив вже декілька сюжетів, у яких військові прямо говорили про те, що це допомагає розвивати реакцію та спритність рухів пальцями. 

Люди, які грають, можуть зорієнтуватись і прийняти критичне рішення за одну-дві секунди. Тому певна частина гри може перенестися у військову справу. 

Щобільше, на мене у Twitter підписана певна кількість медійних військових. Це свідчить про те, що вони слідкують за CS:GO.

В одному з інтерв'ю я почув думку, що українці будуть завжди мати перевагу в цьому аспекті. Бо абстрактний Ванька з Саратова не має доступу до комп'ютера через нестачу грошей. На відміну від того, що 70% українців мають комп’ютер та комп’ютерні ігри. У середньому наші люди більш технологічно просунуті, ніж в Англії. 

Як кіберспорт долучається до допомоги ЗСУ, та чи беруть у цьому участь іноземні команди? 

Були великі ініціативи від наших найкращих організацій. Навіть разом з United24 проводили благодійний матч, до якого долучалися іноземні кіберспортсмени.  

Є також студії, які окремо проводять матчі з військовими та збирають кошти. Є також трансляції, які збирають кошти для підтримки української армії. 

У нашій компанії також постійно запускають збори на потреби військовим, а також роблять аукціони, наприклад, збираючи кошти на дрони. Тому це дуже розповсюджена практика.

Чи можете ви сказати про себе, що ви легенда? 

*Сміється* 

Попри те, що я дійсно можу сказати, що я відома особистість, і мені дійсно часом кажуть, що я легенда, мені важко так про себе самого сказати. 

Я люблю свою роботу, дуже захоплююся кіберспортом та віддаюся йому. Напевно, я видатна особистість у цій галузі, може, дещо неоднозначна. 

Але важливіше те, що всередині кожного з нас — яка ти людина, які в тебе цінності. Мені здається, що кожен із нас може бути легендою.