В ексклюзивному інтерв’ю Kyiv Post боєць легіону «Свобода Росії» із позивним Цезар розповідає про свою службу в лавах Збройних сил України, принципи та мотивацію російських бійців, які борються за Україну. Це інтерв’ю проводилося, як виняток, російською мовою.
Яка у вас мотивація? Чому ви залишили Росію та своє життя там, щоб воювати за Україну?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Так, я покинув свою батьківщину, щоб захищати Україну, я вірний опозиції, яка вважає, що свободу Росії може принести лише збройне повстання. Коли 24 лютого розпочалася гаряча фаза війни в Україні і російська армія вдерлася з усіх боків, я, як російська людина, як християнин не міг просто на це дивитися.
Я зконтактувався зі Збройними силами України, з легіоном «Свобода Росії», подав заявку, пройшов попередню перевірку і, попрощавшись із сім’єю, прибув до України, щоб боротися на вашому боці, на боці добра.
Я сподіваюся, що Ваша сім’я перебуває у безпеці?
Так, все вірно, моя родина у безпеці зараз.
Як це – воювати проти своїх співвітчизників?
Я не воюю проти своїх. Той хто, як Каїн, підняв камінь на брата свого, на братський український народ, він для мене не свій, він або мерзотник, або боягуз. У кожного в житті завжди є вибір: можна було втекти, втекти за кордон, можна навіть сісти у в’язницю, але йти вбивати своїх братів просто заради якихось амбіцій божевільного диктатора Путіна та його злодійської ФСБшної банди – це страшний гріх. Я не маю до цих людей ні співчуття, ні жалю.
Кремль назвав таких, як ви, найманцями та зрадниками. Яка ваша відповідь на це?
Не варто плутати путінську Російську Федерацію та народ Росії. Ми, легіонери, нікого не зраджували, ми не складали присяги Путіну, ми його не обирали. Ми захищаємо свободу України та вільне майбутнє Росії. Я, як нащадок древнього княжого роду, роблю те, що робили мої предки віками – захищаю свій народ. Я захищаю його, борючись за Україну, захищатиму український народ від геноциду. Якщо я доживу до того моменту, коли всю Україну буде звільнено, то продовжу звільняти Росію.
Кремль заявив, що ваш підрозділ є несправжнім, що це просто піар-проєкт. Що ви на це скажете?
Для Кремля це страшний сон, що з’явився легіон «Свобода Росії». Зазвичай російський ОМОН стикався з хіпстерами, пенсіонерами – з людьми, які не могли дати їм відсіч. Ми молоді зрілі чоловіки, які взяли до рук зброю, і ми розуміємо, що це єдиний спосіб боротьби з путінським режимом. Звісно, для Путіна – ми страшний сон, бо знищимо цей режим.
Ті, хто не вірять у наше існування, можуть прибути на лінію фронту та переконатись. Скажіть це тим, кого ми «задвохсотили» й «затрехсотили».
Які у вас особисті плани після закінчення війни в Україні? Чи є шанс, що ви зможете повернутися до Росії?
Вирушаючи на війну, я вручаю себе в руки Бога. Не знаю, чим для мене це закінчиться, але багато моїх товаришів після звільнення України підуть звільняти Росію – це наша фінальна мета.
Який у вашого підрозділу офіційний статус?
Ми офіційний підрозділ та входимо до складу іноземного легіону, який бере участь в обороні України. Ми воюємо пліч-о-пліч з добровольцями з інших країн.
Будь ласка, опишіть, як це – російському підрозділу працювати з українськими військовими? Чи є відмінності? Чи відчували ви недовіру з боку українських військових?
Для багатьох, звичайно, дивно, що росіяни залишають свою батьківщину, щоб боротися зі своїми співвітчизниками, але коли цей шок проходить, то до нас гарне ставлення. Нас поважають, ми не боягузи й не тікаємо від проблем та не хочемо перекладати на Україну розв’язання наших політичних проблем. І за волю України, і за волю Росії ми готові заплатити будь-яку ціну.
Чи збільшується Ваш підрозділ? Наскільки чисельною є ваша частина і звідки беруться нові добровольці?
У нас понад 5 тис. охочих вступити до легіону, але ми приймаємо далеко не всіх, йде ретельний відбір. Спочатку, на початку війни, багато було полонених. У нашому батальйоні, який я представляю, військовополонених нема. Зараз формується третій батальйон, який після навчання потрапить на фронт і боротиметься пліч-о-пліч з нами. Там є ті, хто потрапив у хвилю мобілізацію і потім перейшли на бік України.
Путінський режим та його безграмотне керівництво робить все, щоб максимально поповнити наші ряди.
Це дуже цікаво, ви навіть передбачили моє питання щодо полонених. У яких відомих боях брала участь ваша частина? Які завдання зазвичай виконує ваш підрозділ?
Наш легіон бився під Харковом, потім під Сєвєродонецьком. Зараз ми ведемо бій на Бахмутському напрямку, це одна з найгарячіших ділянок, там війська Російської Федерації ще намагаються наступати.
Як щодо матеріального забезпечення вашого підрозділу? Чи достатньо у вас зброї, спорядження, транспортних засобів для виконання завдань?
У нас все гаразд, Збройні сили України добре забезпечуються. У нас чудова підготовка, ніхто нас не кинув на фронт не навченими. Також ми пройшли дуже ретельний відбір. Багато хто скаржиться, що ми довго не відповідаємо, тому що люди проходять відбір і дуже важка підготовка і в розумовому, і у фізичному плані. Настільки важка, що я навіть пожовк після кількох годин такого тренування і мене ледве не відправили в госпіталь, але все обійшлося. Нас дуже серйозно готують.
А скільки часу загалом займає підготовка бійця?
Спочатку у нас йде загальний курс підготовки бійця, який не залежить від спеціалізації, будь-який наш боєць має бути як мінімум добрим піхотинцем. А далі вже відбувається досить тривала спеціалізація. Я вам точні терміни не позначатиму. Не хочу розкривати інформацію.
Ваші співвітчизники, наші вороги, вважають вас зрадниками. Якщо ваші бійці потрапляють у полон, що відбувається. У вас є тут якась стратегія?
Ми не потрапляємо в полон, для нас такий варіант і така можливість взагалі не розглядається. Ми б’ємося до кінця, у нас дуже грамотне управління та грамотна взаємодія зі Збройними силами України, відмінна підготовка та екіпірування. В полон нашим воїнам потрапляти ще не доводилося, і я сподіваюся, що цього не станеться.
Звісно, у нас були поранені та вбиті, але полонених з нашого боку немає. Ми нікого не залишаємо на полі бою на відміну від військ Російської Федерації.
Ви отримуєте оплату? Чи є у вас база та місце для проживання, коли ваш підрозділ не воює?
У нас хороші побутові умови, комфортні умови для підготовки та відпочинку в період ротації. Зазвичай у нас відпочинку практично немає, немає такого, що ми ледарюємо. Ми або боремося, або проходимо підготовку, вивчаємо ратну справу. Ми такі самі військовослужбовці, як і бійці Збройних сил України, і нас так же постачають, добре годують, ми отримуємо грошове забезпечення, в цьому плані ми не відрізняємося.
Чи траплялися непорозуміння з нашими українськими військовими? Все-таки у Вас російська вимова, чи просили вас сказати «паляниця» на блокпостах, може заарештовували помилково?
У нас є товариші, які вирішують такі питання, тож поки проблем не було.
Яка реакція мирних жителів України, коли вони дізнаються, що їх від росіян звільнили росіяни? Як на вас реагують українці?
Звичайно, багато хто буває шокований цим. Нам дуже сумно бачити, коли на звільнених територіях знаходять сліди страшних воєнних злочинів, і нам дуже гірко за те, що там відбувається і відбувалося. Ми розуміємо, що наробили наші співвітчизники, і ми не зупинимося, доки не покладемо край цим злочинам . Ми готові кров’ю і, якщо треба, життям сплатити борг честі українському народу.
