Бетон з металом вивернуті і розтрощені, повсюди залишки турбін та енергетичного обладнання, даху немає, а від стін енергоблоку лишилися одні руїни. На перший погляд, може здатися, що ці кадри знято всередині чорнобильського реактора №4 відразу після катастрофи.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Але насправді – це руїни однієї з українських теплових електростанцій після російських ракетних ударів. Kyiv Post отримав дозвіл від української енергетичної компанії ДТЕК – найбільшого приватного оператора енергетичних систем – відвідати одну з розбитих російськими ударами ТЕС.
Юрій, працівник станції, згадує події місячної давнини.
«Спершу прочитав, що летить в наш бік, зібрався на роботу, почув перший вибух, і потім їх було дуже багато», - розповідає Юрій.
Ми разом із ним оглядаємо руїни того, що раніше було станцією. Сам Юрій зараз не на своєму робочому місці, а разом з іншими працівниками розбирає завали й проводить демонтаж того, що лишилося від станції.
За словами одного з менеджерів, Олександра, пожежа була дуже сильною через те, що від уламків ракет загорілося мастило в турбогенераторах. Тепер елементи турбіни лежать просто на підлозі посеред попелу. Пожежа знищила все.
«Це турбінний зал після ракетної атаки, а ось її наслідки. В турбіні приблизно 50 тонн масла, а в генераторі для охолодження використовується водень. При ракетному ударі все вилилося і спалахнуло страшним вогнем…Руйнування дуже серйозні. Уражений машинний зал, знищене основне обладнання - турбіни, все обладнання турбінного відділення і трансформатора», - каже Олександр.
За допомогою ось цих вогнегасників працівники станції намагалися приборкати вогонь до прибуття пожежних. Найстрашнішим було очікування повторного удару.
«Бачити це було страшно, вогонь, дим, все зруйноване, даху немає. Ми навіть потрапити сюди не змогли одразу, настільки сильною була пожежа», - додає Юрій.
Внаслідок ракетного обстрілу ця станція повністю зупинилася.
Росія поновила удари по українській енергетиці в березні та квітні. Внаслідок кількох комбінованих ударів «шахедами» та ракетами різного типу були знищені найбільші теплові електростанції України – Зміївська під Харковом, Трипільська під Києвом, Ладижинська в центральній частини країни та Бурштинська на Заході.
Вони забезпечували значну частину української генерації електроенергії, каже генеральний директор «ДТЕК Енерго» Дмитро Сахарук.
«У нас були три великі атаки. 22 березня, 29 березня і 11 квітня на енергетичну інфраструктуру, в цілому по Україні…. …. У нас всього 6 станцій, і 80% наших потужностей були знищені або пошкоджені. І причому всі без винятку станції, розташовані й на заході країни, й на сході, й в центрі – всюди були влучання і руйнування, як генерації так і мережі», - розповідає Сахарук Kyiv Post та додає – ступінь руйнації така, що відновити найближчими місяцями усе це буде неможливо. Особливо враховуючи те, що енергетики якраз закінчили ремонтувати те, що було пошкоджено внаслідок сотень ракетних ударів зими 2022-2023, коли Україна регулярно занурювалася у темряву блекаутів.
«200-250 мільйонів треба на відновлення обладнання, 40-50% від цього – вартість робіт. Тижні підуть ще на розбирання завалів, а на відновлення – це місяці, десь 12 місяців або навіть 18», - каже Сахарук.
Крім теплових станції росіяни атакували також гідроелектростанції, зокрема, греблю ДніпроГЕСу, найбільшої гідроелектростанції України. Наслідком удару стало знищення потужностей, які виробляли до 8 гігават електроенергії.
За низкою оцінок, Україна втратила до 50% електрогенерації. Відтак Україна буде відчувати дефіцит електроенергії до відновлення потужностей. Така ситуація загрожує країні новими блекаутами, які стануть практично невідворотніми у випадку нових ракетних ударів. Вже зараз регулярні відключення відбуваються у Харкові, Одесі й багатьох інших прифронтових містах.
У Міненерго кажуть: мета таких ударів – незмінна. ”Їхня головна мета – щоб Україна просто перестала існувати. Прицільні атаки проти енергосистеми спрямовані на те, щоб значно послабити економіку, бо енергетика – це основа всіх процесів. Це логістика, це виробництво, це все… Без електроенергії неможливо буде говорити навіть про підтримку життєдіяльності», - каже заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.
Вона вважає, що вихід із цієї надзвичайно складної ситуації все ж таки є. Вже зараз тривають перемовини з низкою країн Східної Європи, які мають турбогенератори радянського виробництва, аналогічні до тих, що були знищені в Україні. Щонайменше з однією країною домовленість вже є. Так, перший трансформатор Латвія вже надіслала Україні.
«Є домовленості з партнерами, що ті теплові станції, які вони закрили у себе через застарілість або європейські екологічні обмеження, можуть стати донором обладнання для нас. Ми вже оглядали це обладнання, і вже з однієї країною є домовленість про передачу елементів ТЕС, необхідних нам», - каже Гринчук.
Дмитро Сахарук зазначає, на заклик України вже відгукнулися Польща, Болгарія, Греція, країни Балтії.
Але в новому обладнанні немає сенсу, якщо Україна найближчим часом не отримає нових систем ППО та нових боєприпасів до вже наявних протиповітряних систем, адже в цьому випадку все відбудоване також дуже скоро буде знищено.
«Ми можемо все відновити. Але якщо не буде достатньо захисту, все буде зруйноване. Станцію треба захистити за допомогою ППО, щоб історія з руйнуванням не повторилася… Банально не вистачає ракет, щоб збивати все, що летить, навіть якщо є установки. Також треба сказати, що росіяни розвиваються. Вони інвестують в покращення характеристик ракет. Вони стали більш точними», - зазначає Сахарук.
Втім, це не лякає Юрія та Олександра, які запевняють, що незважаючи на брак систем ППО вони продовжуватимуть розчищати завали та намагатимуться відремонтувати усе обладнання, яке ще можна бодай якось відновити. І кажуть, що їх вже ніщо не лякає.
«Ні, ми не здамося! Масштаби руйнувань дуже великі, і фінансово важко, і дуже багато обладнання втрачено. Так, страшно, але ж для того ми тут і працюємо, щоб відновити все. Якось воно буде», - каже Юрій.
