Ядерний шантаж Росії - справжня небезпека, а не блеф

Протягом останніх кількох місяців Росія розпочала справжній ядерний шантаж України та світу. Її тактика ядерного терору суттєво оновилася, і тепер удари РФ «шахедами» та ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України знову становлять реальну загрозу безпеці українських АЕС. Kyiv Post запросив до студії експертку з питань ядерної енергетики та безпеки Ольгу Кошарну, щоб поговорити про те, в чому суть ядерного шантажу РФ, чому це не блеф, а реальна загроза ядерній безпеці країни та всього світу, і не лише про це.

КР: Пані Ольго! В якому стані нинішня атомна енергетика України? Наскільки вона «вивозить» нашу енергосистему?  

Ольга Кошарна: Почну з того, що до повномасштабного вторгнення встановлена потужність всіх українських енергоблоків АЕС становила тринадцять тисячі вісімсот мегават. Після окупації [Росією – ред.] Запорізької АЕС, зараз – дев'ять тисяч вісімсот мегават.

Безумовно, після оцих масштабних обстрілів ми [українська енергосистема загалом – ред.] з квітня двадцять четвертого року втратили дев'ять тисяч мегават. Тобто, це половина встановленої потужності, з якою ми входили в минулу зиму.

Зараз АЕС забезпечують до 60% електроенергії для потреб країни.

КР: Останнім часом лунають заяви української влади про те, що росіяни збираються атакувати наші АЕС. Наскільки ця загроза реальна, і що насправді загрожує нашій атомній енергетиці?

Ольга Кошарна: Загроза реальна. Так, вперше всі енергоблоки [АЕС – ред.] на підконтрольній [Україною – ред.] території зупинилися двадцять другого листопада двадцять другого року.

Тоді НЕК «Укренерго» за чотирнадцять годин зібрав з цих частин в єдину об'єднану енергосистему і синхронізував з європейською. Це унікальний випадок в історії світової електроенергетики.

Чому так відбулося? Тоді росіяни влучали в систему передачі електроенергії в мережі, в трансформаторні підстанції.

Наведу лише один приклад. Так, з початку повномасштабного вторгнення в підстанцію у Макарові Київської області, до якої підведені лінії з Рівненської та Хмельницької АЕС, було двадцять два влучання …

А що відбувалося з двадцять шостого серпня цього року? [під час одного з останніх наймасованіших ракетних обстрілів території України Росією – ред.] …  Найбільш небезпечна ситуація склалася на Південноукраїнській АЕС … там  сім хвилин ... не працювали системи, важливі для безпеки: головний циркуляційний насос … і це могло призвести до розплавлення активної зони реактора ... Можна було втратити реактор … Вони [росіяни – ред.] не залишать нас.

КР: Тобто, це ядерний шантаж.

Ольга Кошарна: Так, ядерний шантаж. Ну, я вже не кажу про Запорізьку АЕС, де з кожним днем продовжується деградація обладнання, а персонал, завезений росіянами, до речі, з Курської АЕС, не має достатньої кваліфікації…

Про це й про інші загрози від ядерного шантажу Росії; про те, що "Росатом" хотів і все ще хоче зробити з Запорізькою АЕС, а також про перспективи розвитку атомної енергетики України у повній версії інтерв’ю в нашому відео.