Несподіваний і приголомшливий поворот подій призвів до того, що сирійський уряд Башара Асада, ключового союзника Москви, впав перед силами повстанців. Це стало серйозним ударом по іміджу Росії як світового лідера і виявив обмеженість її військових спроможностей – особливо зараз, коли її загарбницька війна в Україні продовжує виснажувати її матеріальні й людські ресурси.
Падіння режиму Асада та наслідки для України − подробиці
Блискавичний наступ повстанців, які менше ніж за два тижні повалили режим Асада, заскочив Кремль зненацька. Російські інформаційні агенції повідомили, що Асад отримав притулок у Москві, втікши зі столиці, яка зараз перебуває під їхнім контролем. Цей стрімкий крах змусив Росію відчайдушно намагатися захистити свої стратегічні інтереси в регіоні, в тому числі військово-морську базу в Тартусі і авіабазу в Хмеймімі.
Британія заблокувала 20 танкерів, що перевозили російську нафту
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Руслан Пухов, якого цитує агенція Франс Пресс (AFP), у своїй статті в російській газеті «Коммерсант» прямо заявив: «Москва не має достатньо військових сил, ресурсів, впливу і повноважень для ефективного силового втручання за межами колишнього Радянського Союзу». Така оцінка стає все більш очевидною з 2022 року, оскільки «затяжний» наступ Росії в Україні значно виснажив військові можливості Москви.
Окрім повітряних ударів наприкінці листопада, реакція Росії була помітно обмеженою. Політолог Федір Лук'янов сказав AFP: «Спроби підтримати (Асада) в будь-якому випадку закінчилися би провалом. У Росії зараз інші пріоритети, а ресурси не безмежні».
Як падіння режиму Асада зашкодило Москві
Падіння Асада поставило Москву в дуже незручне становище, змусивши її задля забезпечення безпеки своїх громадян і співробітників посольств вести «переговори» з повстанськими угрупованнями, які вона до того обстрілювала. Шеф російської розвідки Серґєй Наришкін заявив: «Зараз головна мета – забезпечити безпеку наших людей».
Потенційна втрата російських військових баз у Сирії може мати далекосяжні наслідки. Р. Кларк Купер, науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council, попередив: «Збиток, завданий здатності Москви маневрувати в Африці і Середземномор'ї, може мати стратегічний вплив на російський вплив в усьому світі».
Російські військові кореспонденти відреагували сумішшю шоку і визнання поразки. Александр Коц написав у Telegram: «Я буду сумувати за Сирією не більше, ніж за Ізюмом, Херсоном чи Києвом», проводячи паралелі з українськими містами, з яких відступили російські війська.
Коли вляжеться пил після цього геополітичного землетрусу, стане зрозуміло, що глобальна стратегія Росії зазнає серйозних випробувань. Падіння одного з найближчих союзників Путіна може послабити позицію Москви в майбутніх переговорах щодо України, поставивши під сумнів продовження її наступу і здатність діяти силою за межами своєї безпосередньої сфери впливу.
