У той час як президент США Дональд Трамп наполягає на тісніших зв’язках з Москвою, США непомітно припинили скоординовані зусилля з протидії російським диверсіям, дезінформації та кібератакам.
Така зміна політики викликала занепокоєння, що Вашингтон не лише послаблює власну оборону, але й робить Україну і союзників по НАТО більш вразливими до російської тактики гібридної війни - потенційно в рамках ширшого дипломатичного маневру, що передбачає врегулювання війни з Москвою шляхом переговорів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Це перша частина аналізу, що складається з двох частин і присвячена зміні підходу США до російської гібридної війни. У першій частині досліджується, як США скоротили свої контрдиверсійні зусилля, а в другій - чи використовується кібербезпека як розмінна монета в переговорах про майбутнє України.
Євротема: Який найкращий курс для європейської оборони?
США змінюють стратегію в бік Росії
Рішення Трампа зняти з пріоритету протидію російській гібридній війні викликало занепокоєння в системі національної безпеки США, оскільки багато відомств призупинили роботу, спрямовану на моніторинг і підрив таємних операцій Росії.
Рада національної безпеки (РНБ) призупинила координацію з європейськими союзниками з цих питань, а спільні зусилля американських відомств, включаючи ФБР, міністерство внутрішньої безпеки і державний департамент, були призупинені, згідно з повідомленням Reuters, опублікованому в середу з посиланням на нинішніх і колишніх чиновників.
Представник Білого дому, який говорив на умовах анонімності, не підтвердив, чи Трамп безпосередньо наказав призупинити зусилля з протидії російській диверсійній кампанії, чи це було частиною ширших змін у політиці національної безпеки.
Але цей крок узгоджується з більш широкими рішеннями адміністрації на користь Москви, включаючи ліквідацію оперативної групи, яка займалася арештом активів російських олігархів, і припинення операцій ФБР, спрямованих на боротьбу з російським втручанням у вибори.
Союзники по НАТО залишилися в невіданні
Оскільки РНБ більше не координує зусилля з протидії диверсіям, представники європейської розвідки попереджають, що відсторонення США робить вразливими як Вашингтон, так і його союзників.
Британські джерела у сфері безпеки повідомили агентству Reuters, що, хоча обмін базовими розвідувальними даними триває, відсутність координації порушила багаторічні оборонні структури.
Ми вирішили заплющити очі на потенційні акти війни проти нас”, - сказала Корі Шейк, директор з питань зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва. Чиновники НАТО побоюються, що цей зсув робить прифронтові країни - Польщу, країни Балтії та Німеччину - вразливими до посилення російської підривної діяльності за відсутності чіткої стратегії США, яка б замінила попередні зусилля.
Кілька країн-членів ЄС зараз зважують незалежні контрдиверсійні ініціативи, можливо, на чолі з Німеччиною та Францією. Але без повноцінної участі Вашингтона цим ініціативам може бракувати критично важливих розвідувальних ресурсів, які раніше надавали американські спецслужби.
Колишні співробітники американської розвідки проводять порівняння з епохою до 2014 року, коли західні країни значною мірою недооцінювали російську тактику гібридної війни, що призвело до анексії Криму Москвою з мінімальним опором. Тепер дехто застерігає, що Кремль розглядає відсторонення США як зелене світло для посилення гібридної війни по всій Європі.
Кібербезпека як дипломатична зброя?
Замість того, щоб повністю відсторонитися, Вашингтон може використовувати кібербезпеку як розмінну монету, сигналізуючи Москві, що він готовий обмежити координацію розвідки в обмін на дипломатичні поступки. Це нагадує переговори щодо Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності 1987 року, коли США і Радянський Союз скоротили операції зі спостереження задля розбудови довіри і завершення угод про контроль над озброєннями.
Цей зсув відбувається якраз тоді, коли Трамп посилює дипломатичні контакти з Путіним, пов’язуючи політику кібербезпеки та обміну розвідданими безпосередньо з ширшими переговорами про припинення вогню в Україні. Якщо Вашингтон справді торгує кіберрозвідкою в обмін на поступки, то ризики для Києва - і Європи - величезні.
У вівторок Трамп і президент Росії Володимир Путін провели телефонну розмову, щоб обговорити майбутнє України і зміцнення відносин між Вашингтоном і Москвою після того, як президент України Володимир Зеленський погодився на тимчасове припинення вогню, запропоноване Трампом минулого тижня.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив журналістам, що “м’яч на боці Росії“ і вона повинна прийняти припинення вогню як перший крок мирного плану після переговорів, а Путін погодився, що тимчасове припинення вогню - це крок у правильному напрямку, але не взяв на себе жодних твердих зобов’язань щодо дотримання паузи.
За кілька годин після телефонної розмови Трампа і Путіна у вівторок російські війська розпочали нові атаки на українську енергосистему, включаючи удари по Слов’янську та залізничній станції поблизу Дніпра. Зеленський засудив Путіна за швидку відмову від його пропозиції про припинення вогню і нагадав союзникам, що Росія неодноразово використовувала перемир’я як прикриття для військового перегрупування.
Швидкий провал ініціативи Трампа щодо припинення вогню посилив занепокоєння Києва тим, що Вашингтон більше зосереджений на умиротворенні Москви, ніж на забезпеченні тривалого миру.
Але кібербезпека може бути не лише другорядним питанням - вона може стати стратегічним козирем у переговорах. Оскільки Вашингтон переглядає свій підхід до Росії, обмін розвідданими і кіберзахист можуть бути змінені, щоб відповідати більш широким дипломатичним розрахункам.
У Частині II ми досліджуємо, чи використовується кібербезпека як важіль впливу в переговорах про майбутнє України - і які ризики це створює для Києва і союзників по НАТО.
