Сотні українських безпілотників дальнього радіусу дії та кілька нових ракет постійно уражали цілі в глибині Російської Федерації, поки Білий дім чинив сильний тиск, домагаючись припинення вогню між двома країнами.
Кремль всіляко намагається зупинити хвилі українських дронів, які постійно уражають об’єкти на території Росії. В Києві стверджують, що безуспішно.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Українські дрони атакують Росію: хроніка ударів по стратегічних об’єктах
Kyiv Post проаналізував удари, завдані українськими дронами і ракетами вглиб території Російської Федерації з 9 березня, коли держсекретар США Марко Рубіо прибув до Джидди (Саудівська Аравія), щоб розпочати переговори з українською делегацією щодо швидкого завершення російсько-української війни: тієї ночі і всіх наступних, окрім однієї, українські дрони уражали цілі в глибині території Росії.
Українські пропелерні та реактивні дрони підтверджено уразили нафтопереробні заводи, нафтобази, перекачувальні та розподільчі станції та розташовані поблизу об’єкти протиповітряної оборони.
У Скадовську вибухнув автомобіль з російськими військовими
Це були найбільш інтенсивні й руйнівні повітряні удари по Росії з часів Другої світової війни.
Постраждали також залізнична інфраструктура і склади, авіабази, електростанції, об’єкти з виробництва зброї і навіть завод з виробництва безпілотників, замаскований під цементний завод.
За неофіційними підрахунками Kyiv Post, після зустрічей Рубіо з українцями було завдано ударів щонайменше по 20 і, ймовірно, понад 30 окремих великих об’єктах.
Це були найбільш інтенсивні й руйнівні повітряні удари по Росії з часів Другої світової війни.
У більшості випадків атаки відбувалися вночі групами по 10-50 дронів, часто хвилями. Майже завжди про атаку спочатку повідомляли місцеві чиновники та соціальні мережі, а потім факт підтверджували відповідальні державні органи – СБУ і ГУР.
У четвер президент України Володимир Зеленський заявив після телефонної розмови зі своїм американським колегою Дональдом Трампом, яку мав у середу, що Київ буде готовий відкликати свої дрони в разі досягнення домовленості з Росією про взаємне припинення вогню по об’єктах енергетичної інфраструктури. Схоже, він залишив відкритою можливість подальших українських атак на інші об’єкти.
Речники Кремля неодноразово заявляли, що українські безпілотники уражають лише цивільні будинки і підприємства, і що ці атаки, порівняно з російською військовою міццю, є лише «комариними укусами».
У добірці Kyiv Post, підготовленій на основі відкритих джерел і присвяченій українським атакам на Росію з 9 по 20 березня, містяться переконливі докази ефективної кампанії бомбардувань, яка дедалі прискорюється.
У зворотному хронологічному порядку:
20 березня: авіабаза Енгельс-2 (Саратовська область). Реактивні безпілотники, можливо, «Пекло», влучили у склад боєприпасів, після чого вибухи тривали кілька годин.
Енгельс-2 – одна з трьох баз, які Кремль використовує для розміщення стратегічних бомбардувальників, що завдають ракетних ударів по українських будинках і підприємствах.
Українські ЗМІ повідомили, що удару було завдано за кілька годин після того, як російський військово-транспортний літак Іл-76 доставив на авіабазу нові ракети для важких бомбардувальників. Місцеві чиновники заявили, що це була «найбільша в історії атака безпілотних літальних апаратів».
19 березня: Кропоткінський НПЗ (станиця Кавказька, Краснодарський край). Пропелерні дрони (або їхні уламки) влучили в нафтопереробний завод і спричинили пожежу 4-го (найвищого) рівня.
На місце події прибули 105 пожежників і 45 машин екстреної допомоги. Пожежа тривала й наступного дня.
Кропоткінський НПЗ є ключовим терміналом для перевалки російської нафти трубопроводом із Казахстану до Чорного моря. Джерела в галузі повідомили, що завантаження танкерів сповільнилось, але не зупинилось.
17 березня: військовий аеродром Єлець (Ростовська область), щонайменше 10 вибухів. Інформації про пошкодження, якщо такі були, немає.
Того ж дня в Астраханській області безпілотники підпалили нафтопереробний завод.
16 березня: над Ростовською та Воронезькою областями збиті безпілотники, цілі не встановлені.
Офіційні особи повідомляють, що кількість безпілотників була відносно невеликою – менше 50.
15 березня: нафтопереробний завод у Волгоградській області. Дрони (або їхні уламки) влучили у виробничий об’єкт російського енергетичного гіганта «Лукойл».
Повідомлялося про пожежу в сусідньому Красноармійському районі.
У найближчих аеропортах тимчасово припинили польоти. Рано вранці того ж дня невелика кількість безпілотників була збита над східним і південним передмістями Москви.
14 березня: один із найбільш руйнівних днів українських ударних операцій проти Росії за останні місяці. Нова українська зброя – крилата ракета «Довгий Нептун» отримала бойове хрещення, уразивши нафтопереробний завод у Туапсе (Краснодарський край), який належить компанії «Роснефть».
Пізніше українські чиновники повідомили, що відстань до цілі була 621 кілометр, і що максимальна дальність польоту цієї ракети становить 1000 кілометрів.
Місцеві жителі повідомили, що чули вибухи ще до ввімкнення сирен повітряної тривоги. Повідомляється, що цей НПЗ є основним постачальником для російських підрозділів армії, флоту і авіації на південному заході Росії.
На місце події прибули понад 120 пожежників на 39 машинах. За повідомленнями ЗМІ, пожежа тривала понад три доби.
Того ж дня українські безпілотники завдали удару по нафтобазі поблизу міста Старий Оскол у Липецькій області, а також влучили в електропідстанцію 500 кВ поблизу села Велець Бєлгородської області.
Це призвело до знеструмлення російських залізничних об’єктів у цьому районі і скоротило постачання електроенергії до сусідніх Липецької, Орловської та Брянської областей. Також була виведена з ладу насосна станція «Станова» – критично важлива ланка для постачання російської нафти до Європи.
Того ж дня безпілотники завдали удару по складу боєприпасів поблизу села Радьківка Бєлгородської області. Українські офіційні особи заявили, що були підірвані бункери з зенітними ракетами С-300 і С-400.
Того ж дня безпілотники завдали удару по газокомпресорній станції «Давидівська» в Тамбовській області.
13 березня: Обухово (Калузька область), завод з виробництва безпілотників, який був замаскований на території Калузького заводу газобетонних конструкцій. Місцева влада підтвердила пошкодження об’єкту і повідомила, що також постраждали комунікації та інфраструктура.
12 березня: «вихідний» для українських безпілотників, повідомлень про удари не надходило.
11 березня: Москва та околиці, об’єкти ППО та виробництва палива. Офіційні особи повідомили про найінтенсивнішу атаку на російську столицю за весь час війни – Підмосков’я атакували понад 100 безпілотників. Троє цивільних загинули від уламків, що влучили в м’ясний склад, 17 дістали поранення. Повідомлялося про численні влучання в Московський НПЗ, який, за деякими даними, виробляє 40-50% бензину і дизельного пального для Москви. Було перерване приміське залізничне сполучення через пошкодження полотна біля аеропорту Домодєдово.
Того ж дня безпілотники завдали удару по військовому аеродрому Дягілєво в Рязанській області.
Того ж дня безпілотники завдали удару по насосній станції нафтопроводу «Дружба» в Орловській області. Це зупинило постачання російської нафти до Угорщини трубопроводом. Проросійський уряд Угорщини на чолі з авторитарним прем’єром Віктором Орбаном звинуватив Україну в енергетичному тероризмі.
10 березня: Новокуйбишевський НПЗ (Самарська область). Повідомлялося про чотири вибухи. Завод є основним виробником авіаційного пального для основних бойових літаків Росії, таких як винищувач Су-27 і важкий бомбардувальник Ту-22МЗ.
9 березня: комбінат «Бурєвєстнік» (Чебоксари, Чувашія). Повідомлялося про удар безпілотника, який, за словами українських офіційних осіб, пролетів над Росією понад 1 300 кілометрів. Місцеві ЗМІ та офіційні особи підтвердили факт вибуху.
Того ж дня українські безпілотники спричинили пожежу на Рязанському НПЗ – одному з основних російських виробників авіаційного пального. Місцеві ЗМІ повідомляли про вибухи. Українські військові соціальні мережі уточнили координати удару: 50.82354295, 40.58099618.
Того ж дня був атакований Новолипецький металургійний комбінат (Липецька область). Повідомлялося про щонайменше сім вибухів і пожежі. Підприємство виробляє металопродукцію для бойових машин і військових кораблів.
Окрім того, 19 березня Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, опублікувавши знімки і відео, що протягом минулого тижня на окупованому Кримському півострові були уражені засоби протиповітряної оборони Росії: 12 основних зенітних радарів, 1 пускова установка С-300, 3 ЗРК ближнього радіуса дії «Панцир-С1», 2 командні центри ППО і центри збору та обробки даних. Також були уражені два буксири і транспортний вертоліт, але це навряд чи вплинуло на можливості протиповітряної оборони. ГУР опублікувало відео, на якому задокументовано удари, завдані виключно безпілотниками, але підтвердити пошкодження самостійно не вдалося.
Удари ГУР по Криму знищили не всі системи ППО, але знищення вищевказаних майже напевно уможливило атаки роїв безпілотників на цілі в Краснодарському краї та Ростовській області Росії.
