У травні 2022 року окупанти завдали удару по Одеському припортовому заводу (ОПЗ). Деякі снаряди вибухнули в 50 метрах від сховищ з арештованим російським аміаком. Мінімальна зміна курсу могла б спричинити фатальні наслідки.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
На той час в Україні вже діяла законодавча база для конфіскації та подальшої реалізації російських активів та майна. Втім, станом на травень реалізація конфіскованого аміаку буксувала і наражала на небезпеку громадян. Ба більше, навіть через рік конфіскація російського майна принесла грошей в бюджет набагато менше, ніж корупційних скандалів.
Одним з гучних кейсів наприкінці минулого року як раз і стала реалізація вищезгаданих арештованих 42 000 тонн російського аміаку та 2200 тонн білоруського калію. В процесі реалізації цих заарештованих активів деякі держоргани запідозрили у зловживаннях. Зокрема ці підозри стосувалися Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), якій передають більшість конфіскованих чи арештованих активів.
На такі висновки наштовхували одразу три фактори:
1. Повільний процес накладання арешту в рамках кримінального провадження та запуск реалізації арештованих активів;
2. Продаж за заниженою ціною та зловживання зі сплатою мита та ПДВ з них;
3. Непрозорий механізм продажу через один електронний майданчик.
З початку року розслідуванням цих аномалій зайнялися народні депутати та експерти в межах роботи парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки. Перше засідання з цієї теми, на яке викликали керівництво АРМА, Бюро економічної безпеки (БЕБ), Офісу Генпрокурора (ОГПУ) та інших залучених держпідприємств та держорганів, вже дало деякі відповіді.
Проблема №1. Повільний процес конфіскації, розслідувань та реалізації російських активів
До 24 лютого 2022 року в Україну здійснювалось незаконне завезення аміаку і калію в промислових масштабах. Якщо говорити про арештований російський аміак, то він не просто не був проданий за три місяці широкомасштабного вторгнення. Як виявилося, БЕБ не розпочинало по цьому аміаку жодних розслідувань понад 5 місяців. Кримінальне провадження відкрили лише 5 квітня 2022 року. Ще цілих три місяці знадобилося, щоб 13 липня 2022 року цей аміак передали до АРМА для подальшої реалізації. Кажуть, що «стимул» рухатися швидше залученим держорганам надали на нараді в Офісі президента під головуванням заступника керівника Офісу Ростислава Шурми.
На жаль, далі процес знов загальмував. АРМА понад рік не могло реалізувати арештований аміак і продало його лише в березні 2023-го.
Що гірше, саме кримінальне провадження по цьому кейсу досі не дійшло навіть до стадії підозри. Представники БЕБ і ОГПУ запевняють, вже призначено експертизи, і провадження хоч і повільно, але рухається. Та якщо результатів розслідування не буде, то Україні доведеться повертати кошти за цей аміак резидентам терористичної держави.
Проблема №2. Зловживання з ціною та податками під час реалізації арештованого російського майна
Затягування арешту і реалізації російського майна на території України – не єдина проблема в процесі конфіскації. Коли арештовані активи доходять до реалізації, включаються старі тендерні схеми.
З продажу російського аміаку за п'ятьма аукціонами АРМА виручила загалом 1,3 млрд грн. Тобто ціна продажу становила приблизно 33 тис. грн за тонну.
В цей же період середня ціна аміаку на електронній платформі «Prozorro.Продажі» становила десь 41 тис. грн за тонну (без ПДВ).
На засіданні ТСК керівництво АРМА намагалося пояснити таку різницю тим, що до вартості треба було ще заплатити митні та податкові платежі (2% мита та 20% ПДВ), виплати за зберігання на ОПЗ, а також оплату за транспортування до покупця.
Втім, як виявилося, ані мито, ані ПДВ з проданого аміаку так і не були сплачені. Те саме і з оплатою зберігання – ОПЗ повідомив, що йому заборгували за ці послуги ще 178 млн грн, що створює ризик банкрутства для держпідприємства.
Надалі цей аміак продавався компаніям з ознаками фіктивності, які перепродавали його з націнкою та, ймовірно, схема з незаконним ухиленням від сплати ПДВ. Цей факт наразі перевіряється спільно з ДПС.
Таким чином, збитки для держбюджету лише від різниці у цінах за такої реалізації АРМА становили 293 млн грн. Враховуючи ще й заборгованість перед ОПЗ, втрати бюджету (які ймовірно осіли в чиїхось кишенях) становлять близько 471 млн грн.
В кейсі реалізації білоруського калію різниця між ринковою ціною та фактичною ціною продажу ще більша. У вересні 2022 року АРМА продала 2,2 тис. тонн арештованого калію через платформу "Придніпров'є-2021" за ціною 17,7 тис. грн за тонну без ПДВ. В грудні того ж року Укргазвидобування продавав калій на «Prozorro.Продажі» мінімум по 41,5 тис. грн/тонна з ПДВ (тобто понад 33 тис. грн/тонна без ПДВ).
АРМА пояснює цю різницю "обґрунтованою" оцінкою експертизи. Але, як зазначає член ТСК. народний депутат Олексій Жмеринецький, навіть ця експертиза давала діапазон цін від 17,5 тисяч гривень за тонну до 23 тисяч. І хоч обидві ціни в 1,5-2 рази нижче ринкових без будь-яких обґрунтувань, була обрана найменша ціна.
Отже, за консервативними оцінками, збитки від реалізації арештованого калію становлять 44,6 млн грн тільки на різниці в ціні.
Тобто є обґрунтована підозра, що держава лише по цих двох позиціях арештованих російських активів втратила більше пів мільярда гривень. Таку можливість управлінці конфіскованого майна отримують завдяки способу його продажу.
Проблема №3. Непрозорість продажу
І арештований аміак, і калій продавали через єдиний майданчик «Придніпров'є-2021». Цей майданчик АРМА обрало на власний розсуд без будь-яких тендерів чи пояснень. Звичайно, для таких операцій є державний майданчик «Prozorro.Продажі», але АРМА постійно шукає причини з ними не працювати. На цей раз допомогла постанова Кабміну, яка має прогалину, щоб таке робити.
В результаті, інформація про проведені торги не публікується на сайті АРМА. Її також неможливо знайти на офіційному сайті майданчика "Придніпров'є-2021", який відкривається за прямим посиланням https://dtrade.biz.ua/ – перевіряли під час засідання ТСК на власному планшеті.
Щоб взяти участь чи хоча б побачити ці торги, необхідно дізнатись у інсайдерів "секретні" посилання на субдомени майданчика – https://agency.dtrade.biz.ua/ або https://ets.dtrade.biz.ua/. При чому, відкрити ці посилання можна не зі всіх браузерів, а тільки з Chrome, а також за умови специфічної конфігурації налаштувань безпеки.
Тобто продаж арештованих активів організований так, щоб ніхто з «небажаних» покупців не дізнався про торги і можна було легко продати «своїм» за заниженою ціною.
Насправді це лише два кейси для наочності. Ситуація виглядає критично навіть без заглиблення у тему вибору майданчика для торгів, фактів зникнення вагонів з калієм в кращих традиціях шоу ілюзіоніста Коперфілда чи потенційних зв’язків цих подій з деякими високопосадовцями в Офісі президента. Ці питання – теми для окремих розслідувань як ТСК, так і правоохоронних органів.
Тоді як Україна має бути прикладом у конфіскації активів держави-терориста для всього світу, відповідальні за це держоргани, зокрема, АРМА демонструють неефективність та зловживання у величезних масштабах. Подальші розслідування і вироки – справа правоохоронних органів, яким ТСК передала всі документи для доказів. Окрім цього, результатом має стати щонайменше забезпечення прозорих та підзвітних торгів конфіскованим російським майном на «Prozorro.Продажі», а щонайбільше – ліквідація органу, який в розпал повномасштабної війни відверто саботує бій на економічному фронті.
Погляди автора статті можуть не збігатися з позицією редакції Kyiv Post.
