Цікавий крок з боку президента Китаю, який нарешті зателефонував Зеленському.
Надихає, якщо це справді спроба Китаю досягти миру після оприлюднення його мирного плану з 12 пунктів. Але чому Пекіну знадобилося два місяці, щоб набратися духу й зателефонувати до Києва після того, як у лютому вони опублікували цей план, а на початку квітня відбулася зустріч лідерів Китаю та Росії?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Вибір часу виглядає дуже підозріло, враховуючи недоречні висловлювання китайського посла в Парижі, що пострадянські держави не мають права на існування. Ймовірно, це його справжній погляд на Україну, але, на мою думку, він образив усі 14 країн, які в 1991 році здобули незалежність від Радянського Союзу. Йдеться, зокрема, про країни Центральної Азії та Закавказзя, звідки Китай отримує найважливіші товари.
Польща готує 45-й пакет підтримки для України, - Зеленський
Це мало б їх розлютити, як і більшість європейських країн посткомуністичного простору. Один-єдиний коментар підірвав 30-річне надбання китайської дипломатії в регіоні. Насправді це свідчить про те, що Китай принципово не розуміє Європу – і це справді жахливо.
Тож Сі наразі має навчитися мінімізувати заподіяну шкоду. Я думаю, якщо він коли-небудь про щось шкодував, то саме зараз. Як це сказати китайською?
Зателефонувавши Зеленському, Сі, ймовірно, мав на меті зупинити запланований на весну контрнаступ – можливо, він боїться, що українці справді можуть перемогти. Іронія полягає в тому, що і Китай, і США зацікавлені в затягуванні війни хоча б для того, аби послабити Росію. Китай вважає, що ослаблена Росія більше залежатиме від нього, розуміючи, хто насправді є молодшим братом у відносинах.
Зрештою, Китай не хоче ризикувати зміною влади в Росії – їм не до вподоби сценарій, коли на зміну путінському режиму прийде більш прозахідний, залишивши Китай ізольованим або навіть оточеним. Отже, цей дзвінок міг бути лише для того, щоб виграти час для Путіна – адже чи захоче Зеленський розпочати контрнаступ після розмов про мир?
Передруковано з блогу @tashecon! Дивіться оригінал тут.
Стаття містить авторські погляди, які можуть не збігатися з поглядами редакції Kyiv Post.Цікавий крок з боку президента Китаю, який нарешті зателефонував Зеленському.
Надихає, якщо це справді спроба Китаю досягти миру після оприлюднення його мирного плану з 12 пунктів. Але чому Пекіну знадобилося два місяці, щоб набратися духу й зателефонувати до Києва після того, як у лютому вони опублікували цей план, а на початку квітня відбулася зустріч лідерів Китаю та Росії?
Вибір часу виглядає дуже підозріло, враховуючи недоречні висловлювання китайського посла в Парижі, що пострадянські держави не мають права на існування. Ймовірно, це його справжній погляд на Україну, але, на мою думку, він образив усі 14 країн, які в 1991 році здобули незалежність від Радянського Союзу. Йдеться, зокрема, про країни Центральної Азії та Закавказзя, звідки Китай отримує найважливіші товари.
Це мало б їх розлютити, як і більшість європейських країн посткомуністичного простору. Один-єдиний коментар підірвав 30-річне надбання китайської дипломатії в регіоні. Насправді це свідчить про те, що Китай принципово не розуміє Європу – і це справді жахливо.
Тож Сі наразі має навчитися мінімізувати заподіяну шкоду. Я думаю, якщо він коли-небудь про щось шкодував, то саме зараз. Як це сказати китайською?
Зателефонувавши Зеленському, Сі, ймовірно, мав на меті зупинити запланований на весну контрнаступ – можливо, він боїться, що українці справді можуть перемогти. Іронія полягає в тому, що і Китай, і США зацікавлені в затягуванні війни хоча б для того, аби послабити Росію. Китай вважає, що ослаблена Росія більше залежатиме від нього, розуміючи, хто насправді є молодшим братом у відносинах.
Зрештою, Китай не хоче ризикувати зміною влади в Росії – їм не до вподоби сценарій, коли на зміну путінському режиму прийде більш прозахідний, залишивши Китай ізольованим або навіть оточеним. Отже, цей дзвінок міг бути лише для того, щоб виграти час для Путіна – адже чи захоче Зеленський розпочати контрнаступ після розмов про мир?
Передруковано з блогу @tashecon! Дивіться оригінал тут.
Стаття містить авторські погляди, які можуть не збігатися з поглядами редакції Kyiv Post.
