Вранці 6 червня російські військові підірвали гігантську дамбу на Дніпрі неподалік Нової Каховки, заклавши вибухівку під водою на окупованому ними лівому березі річки. Таким чином, війна Росії проти України перейшла в нову фазу. Російські цілі поступово змістилися від завоювання до знищення України.
Початково вже за перший тиждень свого повномасштабного вторгнення Путін планував захопити всю Україну і не хотів знищувати її інфраструктуру. Російські військові тоді зосередилися на суто військових цілях.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Однак дуже скоро вони почали обстрілювати й цивільні об’єкти, що опинялися на лінії вогню, без розбору знищуючи все на своєму шляху. Але у квітні російські війська відмовилися від своєї початкової мети, відійшовши з Київської, Чернігівської та інших до того частково окупованих північних областей України.
10 вересня ЗСУ здивували росіян, стрімко повернувши собі Харківську область. Протягом того місяця Путін обмежив свої зусилля спробами захопити чотири області: Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську. Попри те, що йому це так і не вдалося, він наполіг на офіційному включенні цих областей, більшу частину яких він не контролює, до складу Росії.
Після того, як хтось – досі невідомо хто – підірвав ділянку мосту через Керченську протоку, що з’єднує Крим з Росією, Путін розлютився.
Отже, починаючи з 10 жовтня Росія розпочала кампанію зі знищення критичної інфраструктури України. Вона почала регулярно обстрілювати енергомережу України. Але попри всі зусилля росіян енергосистема України продовжувала функціонувати весь цей час, хоча й з віяловими відключеннями впродовж зими.
У січні Росія продовжила обстрілювати українські електростанції. На щастя, Росія не наважилась бомбити атомні електростанції, які виробляють більшу частину електроенергії в Україні, зосередившись на вугільних електростанціях. Але й це не зашкодило критично енергопостачанню в Україні. Україна навіть відновила експорт електроенергії до Європи.
Впродовж останнього місяця Росія обстрілювала Київ значно частіше, ніж в попередні місяці – кожної другої ночі. Через тепер потужну українську протиповітряну оборону людей внаслідок обстрілів наразі гине менше, але киянам як мінімум не дають спати вночі. Ці обстріли вже виглядають як садистські витівки безсилих невдах.
Підірвавши стратегічно важливу Новокаховську дамбу, Росія вийшла на новий етап у війні проти України. Судячи з його дій останнім часом, Путін відмовився від спроб захопити всю Україну, можливо, відмовився навіть від спроб утримати частину її території. На жаль, схоже, що він тепер прагне хоча б знищите те, чого не зміг здобути в бою.
У 1991 році, коли союзники вигнали Саддама Хусейна з Кувейту, він підпалив кувейтські нафтові свердловини. Ми маємо очікувати, що Путін поводитиметься так само. Він уже спровокував масові депортації українців. Тепер він, швидше за все, прагне повністю зруйнувати країну.
У суто військовому плані підривати дамбу в Новій Каховці для Росії мало сенсу. Я відвідував цю територію двічі, і я пам’ятаю, що лівий, окупований Росією берег Дніпра нижчий за правий, тому він найбільше постраждає від повені.
Росіяни побудували три лінії укріплень і заклали там багато мін, велика частина яких зараз, імовірно, затоплена, що має полегшити українським військам просування. Але десятки тисяч мирних українців по обидва боки річки повинні будуть евакуюватися, тому українські громадяни страждають найбільше.
Від Каховського водосховища до Криму проходить Північнокримський канал. З 1976 року він постачає 85 % води, що використовується в Криму. Без цієї води сільське господарство в Криму буде не життєздатним. Посушливий півострів в цьому випадку може перетворитись на напівпустелю.
Підірвавши цю дамбу, Путін, схоже, відмовився від Криму. Тепер йому варто якомога швидше вивести звідти свої війська.
Хоча це було б добре, постає питання: яку диверсію здійснять росіяни далі? Від безжального Путіна можна чекати чого завгодно. Про можливість підриву росіянами дамби в Новій Каховці говорили з весни 2022 року.
Те саме стосується ймовірного підриву росіянами Запорізької АЕС, найбільшої АЕС у Європі. Більше за все тривожить те, що українські урядовці повідомили, що росіяни вже заклали вибухівку навколо всіх шести реакторів, можливо, готуючись підірвати їх і спричинити тим ядерну катастрофу.
Цього не повинно статися! Захід (тобто Сполучені Штати) повинен нарешті зайняти тверду позицію в цім питанні і підняти свої зустрічні погрози до такого рівня, які зупинять нарешті знавіснілого Путіна. Захід міг би зробити багато чого, наприклад, відкрити Чорне море для вільного міжнародного судноплавства. Або влучно вбити Путіна в його ліжку, як він убив тисячі невинних мирних українців.
Крім того, Заходу потрібно переходити до асиметричної війни, б’ючи там, де він сильніший, а Росія слабка. Найбільш очевидно, що колективний Захід тепер повинен конфіскувати всі резерви російського Центрального банку на Заході, яких там, за даними самого Центробанку, начебто аж 316 мільярдів доларів.
Ці кошти мають бути переведені на депозитний рахунок і звідти використовуватися як воєнні репарації Росії на користь України, подібно до того, як Ірак був змушений виплатити 52 мільярди доларів репарацій після нападу на Кувейт.
Андерс Ослунд і Андріус Кубілюс щойно опублікували книгу «Реконструкція, реформи та вступ України до ЄС».
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
